ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.10 Справа№ 18/77
За позовом: Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго", м. Сокаль,
до відповідача 1:Сокальсько-Червоноградського об’єднаного районного військового комісаріату, м. Сокаль,
до відповідача 2:Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів,
про: стягнення 81’344,64 грн.
Суддя Т. Рим
За участю представників:
позивача:Гнідець А.М. –довіреність №400 від 13.09.2010 р.,
відповідача 1:не з’явився,
відповідача 2:не з’явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов комунального підприємства Сокольської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" до Сокальсько-Червоноградського об’єднаного районного військового комісаріату та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про стягнення 81’344,64 грн. Ухвалою від 26.08.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.09.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 1 у порушення умов договору №276 про постачання теплової енергії від 01.11.2007 р. не здійснив оплати за одержану теплову енергію у повному обсязі в сумі 71’548,61 грн. Крім того, відповідачу 1 нараховано пеню в сумі 6’423,58 грн., 3% річних в сумі 1’218,73 грн., інфляційні збитки в сумі 2’153,72 грн. Оскільки відповідач 2 поручився перед кредитором за належне виконання зобов’язань, просить стягнути солідарно з боржників наведені суми заборгованості.
В судовому засіданні 20.10.2010 р. позивачем уточнено позовні вимоги. У зв’язку з повним погашенням заборгованості відповідачем 2 просить припинити провадження у справ в цій частині, стягнути солідарно з відповідачів 1’091,14 грн. інфляційних збитків, 1’218,73 грн.–3% річних, 6’423,58 грн. пені.
В судове засідання 06.10.2010 р. відповідачем 1 повідомлено суд про те, що є відокремленим підрозділом без права юридичної особи. Рахунки на оплату вартості спожитого тепла передавалися відповідачу 2, проте останній не здійснював їх оплати.
В судові засідання представник відповідача 2 не з’являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.08.2010 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між комунальним підприємством Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" та Сокальсько-Червоноградським об’єднаним районним військовим комісаріатом укладено договір про постачання теплової енергії №276 від 01.11.2007 р. (надалі–Договір).
11 січня 2010 року для забезпечення належного виконання Договору було укладено договір поруки №4, згідно з яким Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова у випадку невиконання боржником (Військовим комісаріатом) своїх зобов’язань щодо оплати зобов’язується відповідати перед кредитором в межах суми боргу за спожиту теплову енергію, пеню, штрафні санкції, тощо шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора у відповідності до вимог Договору.
Факт надання послуг з теплопостачання відповідачу 1 за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року на загальну суму 71’548,61 грн. підтверджується: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №248 від 29.10.2009 р. на суму 6’460,37 грн. (послуги теплопостачання за жовтень 2009 р.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №263 від 24.11.2009 р. на суму 12’516,97 грн. (послуги теплопостачання за листопад 2009 р.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №304 від 18.12.2009 р. на суму 12’516,97 грн. (послуги теплопостачання за грудень 2009 р.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №42 від 21.01.2010 р. на суму 12’516,97 грн. (послуги теплопостачання за січень 2010 р.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №54 від 19.02.2010 р. на суму 12’516,97 грн. (послуги теплопостачання за лютий 2010 р.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №104 від 22.03.2010 р. на суму 12’516,97 грн. (послуги теплопостачання за березень 2010 р.), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №177 від 13.04.2010 р. на суму 2’503,39 грн. (послуги теплопостачання за квітень 2010 р.).
Суму заборгованості, що виникла за умовами виконання Договору сторонами погоджено:
1) актом звірки взаєморозрахунків складеним між позивачем та відповідачем 1 за період з 01.10 2009 р. до 30.04.2010 р. у розмірі 71’548,61 грн.,
2) актом звірки взаєморозрахунків складеним між позивачем та відповідачем 2 за період з
01.10 2009 р. до 31.07.2010 р. у розмірі 71’548,61 грн.
Як убачається з представлено позивачем реєстру платіжних документів за 30.09.2010 р., Квартирно-експлуатаційним відділом місто Львова оплачено 71’548,61 грн. заборгованості.
Відповідачем 1 представлено суду довідку Львівського обласного військового комісаріату від 21.08.2010 р. №4079, з якої убачається, що Сокальсько-Червоноградський об’єднаний військовий комісаріат має правовий статус відокремленого підрозділу без права юридичної особи.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі відповідно до виставлених тарифів шляхом перерахування коштів на рахунок енергопостачальної організації до 31 числа місяця, в якому здійснюється поставка 100% вартості спожитої теплової енергії. Як убачається з матеріалів справи відповідач 1 отримав та спожив теплову енергію, проте не оплатив її вартості.
Однак, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки станом на день винесення судом рішення відповідач 2 повністю оплатив основний борг, за клопотанням позивача, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 71’548,61 грн. потрібно припинити.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 1’091,14 грн. інфляційних збитків, 1’218,73 грн. –3% річних, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно з пунктом 7.2.2 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, споживач сплачує енергопостачальнику теплової енергії пеню у розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми платежу, що діяла на період, за який сплачується пеня. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 6’423,58 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Пунктом 4 договору поруки №4 від 11.01.2010 р. визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання до Договором, боржник (відповідач 1 у справі) та поручитель (відповідач 2 у справі) несуть солідарну відповідальність відповідно до статті 553, 554 ЦК України перед кредитором (позивач у справі).
Проте, враховуючи ту обставину, що відповідач 1 не наділений статусом юридичної особи, провадження у справі в частині розгляду вимог до нього необхідно припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки відповідач 2 відповідає перед кредитором за виконання обов’язку відповідача 1, вимоги позивача підлягають задоволенню стосовно відповідача 2 у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача 2.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Провадження у справі в частині стягнення 71’548,61 грн. основного боргу припинити.
2. Позов задоволити частково.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (адреса: вулиця Шевченка, будинок 3А, місто Львів, 79016; ідентифікаційний код 07638027) на користь комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" (адреса: вулиця Героїв УПА, будинок 21, місто Сокаль, Сокальський район, Львівська область, 80000; ідентифікаційний код 22422842) 1’218,73 грн. –3% річних, 1’091,14 грн. інфляційних збитків, 6’423,58 грн. пені, 813,45 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Провадження у справі в частині позовних вимог до Сокальсько-Червоноградського об’єднаного районного військового комісаріату припинити.
5. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Судове рішення № 11809673, Господарський суд Львівської області було прийнято 20.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/77. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: