Рішення № 11809548, 20.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.10                                                                                           Справа№ 9/134(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Навчальної організації «Дрогобицької автомобільна школа товариства сприяння обороні України», м. Дрогобич, Львівської області,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Рембуд», м. Дрогобич, Львівської області,

Про стягнення 128494,13 грн., в т.ч. 52920,01 грн. –основного боргу, 73558,81 грн. –пені, 2015,31 грн. –3% річних та судові витрати: 1284,94 грн. –державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача: юрисконсульт Боднар П.А. –п/к за довіреністю від 13.09.2010р. № 139.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз»яснено права та обов”язки сторін встановлені ст. ст. 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Навчальної організації «Дрогобицької автомобільна школа товариства сприяння обороні України», м. Дрогобич, до Відкритого акціонерного товариства «Рембуд», м. Дрогобич, про стягнення 128 494,13 грн., в т.ч. 52 920,01 грн. –основного боргу, 73 558,81 грн. –пені, 2 015,31 грн. –3% річних та судові витрати: 1 284,94 грн. –державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.09.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку ( докази –в матеріалах справи).

Розгляд справи, неодноразово, відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовільнити повністю.

Відповідач, втретє, без поважних причин не прибув, кореспонденція, яка надсилалася на юридичну адресу відповідача, повертається без вручення адресату з поміткою: «За закінченням терміну зберігання»,

Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції з процесуальними документами господарського суду, які йому надсилалися за адресою: 82100, м. Дрогобич, вул. Пластунів, 44/1, Львівської області, що відповідає вказаним адресам у позовній заяві, є належним доказом надсилання відповідачеві вказаних документів.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач (Навчальна організація «Дрогобицької автомобільна школа товариства сприяння обороні України») є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02724736, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Сагайдачного, 63/1, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ № 4826, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 450321, Статутом, Витягом з ЄДР серії АВ № 323573 ( докази –в матеріалах справи).

Відповідач (Відкрите акціонерне товариство «РЕМБУД») є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03331223, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Пластунів, 44/1.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 01.02.2009 року між Позивачем (Орендодавець –за договором) та Відповідачем (Орендар –за договором) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд (далі за текстом –Договір).

Зазначений договір укладено між сторонами у письмовій формі, підписано повноважними особами сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає статтям 207, 208 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За основними ознаками визначення договору, зазначений вище договір є договором оренди (найму) майна у сфері господарювання.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об»єктом оренди можуть бути:

- державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об»єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб»єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно умов зазначеного договору оренди, Орендодавець (Позивач) зобов»язується передати Орендарю (Відповідачу) в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Сагайдачного, 63/1, загальною площею 145,2 кв.м., без права на викуп (п. 1.1. договору) для використання у господарській діяльності (п. 2.1.).

Зазначений договір діє (п. 3.1. договору) з моменту його укладення по 31.12.2009р., а в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 3.2.).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендна плата включаючи комунальні послуги, земельний та єдиний податок визначається за домовленістю сторін і становить 4810 грн. 91 коп. за місяць. Річна сума оренди становить 52920 грн. 01 коп.

Орендна плата вноситься орендарем не пізніше п»ятнадцятого числа за поточний місяць (п. 4.2. Договору).

Розділами 5 та 6 договору передбачено права та обов»язки сторін за договором.

Відповідач зобов»язувався своєчасно і в повному обсязі вносити плату за комунальні послуги та інші послуги (п. 6.1.3.) та своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату з врахуванням індексу інфляції, належним чином експлуатувати об»єкт оренди та нести всі витрати, пов»язані з його експлуатацією (п. 6.1.4. договору).

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, п. 7.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення орендної плати орендар зобов»язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від початкової ціни договору за кожен день такого прострочення, але не більше потрійної ставки НБУ за кожен день, котра діятиме на цей момент, а також відшкодувати інфляційні витрати, та 0,5% річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов»язання за даним договором виконав, передав відповідачу в оренду об»єкт оренди: нежитлове приміщення за адресою: м. Дрогобич, вул. Сагайдачного, 63/1, загальною площею 145,2 кв.м. (п. 1.1. договору) для використання у господарській діяльності (п. 2.1. договору).

Відповідач, в порушення умов вищезазначеного договору (п.п. 4.1., 4.2., 6.1.4, 6.1.3.) своєчасно та в повному обсязі орендної плати не сплачував, за період з лютого 2009 року по 01.01.2010р. заборгував перед позивачем 52920 грн. 01 коп. основного боргу (орендної плати), а саме: за лютий 09р. –4810,91 грн., за березень 09р. –4810,91 грн., за квітень 09р. –4810,91 грн., за травень 09р. - 4810,91 грн., за червень 09р. –4810,91 грн., за липень 09р. - 4810,91 грн., за серпень 09р. –4810,91 грн., за вересень 09р. - 4810,91 грн., за жовтень 09р. - 4810,91 грн., за листопад 09р. - 4810,91 грн., за грудень 09р. - 4810,91 грн.

Позивач, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, направив Відповідачу Листи-претензії: № 1/74 від 26.05.2010р. з вимогою оплати борг, яку відповідач отримав під розписку 06.05.10р., повторно, за № 1/99 від 01.07.10р. (докази –в матеріалах справи).

Претензія позивача та повторна претензія залишені відповідачем без реагування.

Станом на час постановлення рішення у даній справі заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати складає 52920,01 грн.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладених між сторонами договорів оренди обладнання, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 73558,81 грн., яка нарахована за період з лютого 2009р. по 01.01.2010р.

Однак, суд не може погодитися ні з розміром пені, ні з порядком її нарахування, оскільки пеня нарахована позивачем з порушенням статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції ЗУ від 10.01.2002р. № 2921-111, частини 2 статті 343 ГК України, частини 6 статті 232 ГК України.

Крім того, позовна заява в частині стягнення пені подана до господарського суду з порушенням спеціальної (річної) позовної давності встановленої п. 1 частини 2 статті 258 ЦК України.

Статтею 257 ЦК України визначено загальний строк позовної давності у три роки і підлягає застосуванню у вигляді загального правила –за заявою сторони у спорі.

Строк позовної давності, який передбачено у статті 258 ЦК України є спеціальним (скороченим), встановлений тільки законодавством, застосовується до позовів, строк пред»явлення яких, встановлений законодавством і застосовується незалежно від наявності заяви сторони спору.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України), однак не може суперечити чинному законодавству України.

В нашому випадку, сторони за договором передбачили відповідальність сторін у формі пені (п. 7.1. договору), у розмірі 0,5% … але не більше потрійної ставки НБУ …

Викладене в п. 7.1 договору в частині «але не більше потрійної ставки НБУ»суперечить приписам чинного законодавства, а саме: частині 2 статті 343 ГК України, статтям 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»від 22.11.1996р. в редакції ЗУ від 10.01.2002р. № 2921-111.

Так, поря док застосування штрафних санкцій, визна чений ч. 6 ст. 232 ГКУ, передбачає, що нара хування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не вста новлено законом або договором, припи няється через шість місяців від дня, коли зо бов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» від 22.11.1996р. в редакції ЗУ від 10.01.2002р, передбачено, що за прострочення грошових зобов»язань, суб»єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи –суб»єкти підприємницької діяльності, боржники сплачують кредиторові пеню у розмірі, що встановлюється за договором та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із вимог чинного законодавства, розмір пені підлягає перерахунку.

Як зазначено вище у цьому рішенні, позивачем направлено позовні матеріали до господарського суду по пошті, згідно штампу на конверті - 26.08.2010р., відповідно до статті 258 ЦК України, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення пені з порушенням спеціального (скороченого), встановленого тільки законодавством річного строку позовної давності (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України) за період з лютого 2009р. по 26.08.2009р., тому в частині стягнення пені за вказаний період належить відмовити повністю.

Розрахунок пені: орендна плата за серпень 09р. = 4810,91 грн., мала бути сплачена відповідачем до 15.09.09р., з 16.09.2009р. у позивача виникло право на нарахування пені по 01.01.2010р. (в межах предмету позову) = 107 днів прострочення платежу, ставка НБУ за період нарахування пені = 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. № 468), подвійна: 10,25%*2; 4810,91 грн. - основного боргу*0,21 (10,25%*2/100%)/365 середньостатистична кількість днів року *107 днів прострочення = 296,39 грн. За вересень 09р. орендна плата = 4810,91 грн., мала бути сплачена відповідачем до 15.10.09р., право на нарахування пені за цей період у позивача виникло з 16.09.2009р. по 01.01.2010р. (в межах предмету позову) = 77 днів прострочення платежу, ставка НБУ за період нарахування пені = 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. № 468), подвійна: 10,25%*2; 4810,91 грн. - основного боргу*0,21(10,25%*2/100%)/365 середньостатистична кількість днів року*77 днів прострочення = 213,29 грн. За жовтень 2009р. основний борг = 4810,91 грн., мав бути сплачений відповідачем до 15.09.09р., з 16.11.2009р. у позивача виникло право на нарахування пені по 01.01.2010р. (в межах предмету позову) = 46 днів прострочення платежу, ставка НБУ за період нарахування пені = 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. № 468), 4810,91 грн. - основного боргу*0,21 (10,25%*2/100%)/365 середньостатистична кількість днів року *46 днів прострочення = 127,42 грн. За листопад 2009р. борг з орендної плати = 4810,91 грн., мав бути сплачений відповідачем до 15.12.09р., з 16.12.2009р. у позивача виникло право на нарахування пені по 01.01.2010р. (в межах предмету позову) = 16 днів прострочення платежу, ставка НБУ за період нарахування пені = 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. № 468), 4810,91 грн. - основного боргу*0,21 (10,25%*2/100%)/365 середньостатистична кількість днів року *16 днів прострочення = 44,32 грн. Загальний розмір пені = 681,42 грн. ( 296,39 грн. + 213,29 грн. + 127,42 грн. + 44,32 грн.).

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 2015,31 грн.

Як зазначено у п. 7.1. договору, у випадку прострочення орендної плати орендар зобов»язаний сплатити … /дослівно/ «0,5% річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України)».

Однак, з таким тлумаченням позивачем статті 625 ЦК України суд погодитися не може.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що передбачені статтею 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Розрахунок відсотків річних відповідно до статті 625 ЦК України: за лютий 09р. борг = 4810,91 грн.*3%*290 днів прострочення платежу (по 01.01.10р. –в межах позовних вимог) /365 середньостатистична кількість днів року = 114,67 грн. За березень 09р. борг = 4810,91 грн.*3%*260 днів прострочення/365=102,81 грн. За квітень 09р. борг = 4891,91грн.*3%*231 день прострочення платежу/365=91,34 грн. За травень 09р. борг = 4810,91 грн.*3%*200 днів прострочення/365=79,08 грн. За червень 09р. борг = 4810,91 грн.*3%*168 днів прострочення/365=66,43 грн. За липень 09р. борг = 4810,91 грн.*3%*138 днів прострочення/365=54,57 грн. За серпень 09р. борг = 4810,91 грн. *3%*107 днів прострочення/365=42,31 грн. За вересень 09р. борг = 4810,91 грн. *3%*77 днів прострочення/365=30,45 грн. За жовтень 09р. борг = 4810,91 грн.*3%*46 днів прострочення/365=18,19 грн. За листопад 09р. борг = 4810,91грн.*3%*16 днів прострочення/365=6,33 грн. Разом розмір 3% річних складає 606,18 грн. (114,67 грн. + 102,81 грн. + 91,34 грн. + 79,08 грн. + 66,43 грн. + 54,57 грн. + 42,31 грн. + 30,45 грн. + 18,19 грн. + 6,33 грн.).

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме: до задоволення підлягає 52920,01 грн. –основного боргу, 681,42 грн. –пені, 606,18 грн. –3% річних, що разом складає 54207,61 грн. (52920,01 грн. + 681,42 грн. + 606,18 грн.).

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, 82 –85, 116-117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги позивача задовільнити частково.

2.          Стягнути з боржника: Відкритого акціонерного товариства «Рембуд»( 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Пластунів, 44/1, код ЄДРПОУ 03331223) 52 920 грн. 01 коп. –основного боргу, 681 грн. 42 коп. –пені, 606 грн. 18 коп. – 3% річних, 542 грн. 08 коп. –державного мита та 99 грн. 56 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

20.10.2010р. прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, та підписано, 21.10.2010 року. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя