Рішення № 11809198, 14.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10                                                                                           Справа№ 9/133(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група», м. Київ,

Про стягнення заборованості в сумі 9153,93 грн., в т.ч. 6232,80 грн. –основного боргу, 2921,13 грн. –пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Катишев С.А.- директор,

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права та обов”язки сторін встановлені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник подав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група», м. Київ, про стягнення 9153,93 грн., в т.ч. 6232,80 грн. –основного боргу, 2921,13 грн. –пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.09.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, рекомендованою поштою ( докази –в матеріалах справи).

Справа, неодноразово, відкладалася з підстав зазначених в ухвалах господарського суду.

Представник позивача прибув вимоги ухвал суду від 30.08.2010 р., від 30.09.2010 р. та від 14.09.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач, повторно, повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неприбуття, суд, належним чином не повідомив, вимог ухвал суду, без поважних причин, не виконав, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), кореспонденція, яка надсилалася на юридичну адресу відповідача, поверталася без вручення адресату з поміткою: «За закінченням терміну зберігання».

Кореспонденція, яка скеровувалася господарським судом за місцезнаходженням відповідача поверталася без вручення адресату (отримувачу) з написом: «За закінченням терміну зберігання»(докази –в матеріалах справи), у зв»язку з чим, суд зобов»язав позивача надати Витяг від Державного реєстратора, у якому, станом на 10.09.2010р. місцезнаходженням відповідача у справі є адреса: м. Київ, Оболонський район, вулиця Новоконстянтинівська, 4-А.

Згідно п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції з процесуальними документами господарського суду, які йому надсилалися за адресою зазначеною у позовній заяві, є належним доказом надсилання відповідачеві вказаних документів.

Як вбачається з позовної заяви, місцезнаходження відповідача: м. Київ, Оболонський район, вулиця Новоконстянтинівська, 4-А, відтак справа розглядається господарським судом Львівської області за місцезнаходженням майна (приміщення загальною площею 19,6 кв.м.) та знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, буд. 59.

Справа розглядається за наявними матеріалами справи –відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ») є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32894340, місцезнаходження: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ № 2509, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 374465, Витягом з ЄДР серії АЕ № 099487 ( докази –в матеріалах справи).

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська рекламна група») є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31287750, місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 4-А, що підтверджується Витягом з ЄДР серії АЕ № 099483 ( докази –в матеріалах справи).

Юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб»єктності) з дня її державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України, що визначено статтею 89 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Господарського кодексу України визначено порядок утворення суб»єкта господарювання, вимоги до установчих документів, визначено у статті 57 ГК України, а набрання чинності установчих документів, визначено у статті 58 Господарського кодексу України.

Діяльність незареєстрованого суб»єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до статті 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до частини 2 статті 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

В позовній заяві об»єднано вимоги за двома договорами оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Чорновола, буд. 59.

Відповідно до статті 58 ГПК України, в одній заяві може бути об»єднано кілька вимог, зв»язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об»єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.

В даному випадку, спори за 2-ма договорами є однорідними, пов»язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, є однорідними, у яких беруть участь ті ж самі сторони.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 02.01.2008 р. між Позивачем (ТзОВ «СервісПЕТ»- Орендодавець) та Відповідачем (ТзОВ Європейська рекламна група»- Орендар) було укладено: Договір оренди офісу № 6 від 02 січня 2008 року та Договір оренди офісу № 15 від 02.01.2010 р., предметом (об»єктом) оренди за вказаними двома договорами було приміщення 19,6 кв.м. (п.п. 1.1., 1.2. вищезазначених договорів), яке передавалося відповідачу в оренду під офіс, що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, буд. 59 , тобто одного і того самого приміщення.

За основними ознаками визначення договору, зазначені вище договори є договорами оренди (найму) майна у сфері господарювання.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частино 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об»єктом оренди можуть бути:

- державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об»єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб»єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Так, згідно умов зазначених договорів оренди, Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) бере в тимчасове володіння приміщення, що розташоване у м. Львові, на проспекті В. Чорновола, 59, кім. № 314. загальною площею 19,6 кв. м. (розділи 1 договорів).

Мета оренди визначена у розділах - 2 договорів (під офіс), порядок передачі приміщення в оренду - розділи 3 договорів.

Згідно п. 3.1 даних договорів, приміщення, що орендуються, передані орендодавцем та прийняті орендарем згідно акту приймання-передачі № 1 від 02.01.2008 року та № 1 від 02.01.2010 р. (належним чином завірені копії-знаходиться в матеріалах справи).

Строк оренди сторони визначили у розділах - 4 договорів.

Так, строк оренди приміщення за договором № 6 від 02.01.2008 р. - до 31.12.2008 р., з моменту прийняття приміщення по акту приймання-передачі, а за договором № 15 від 02.01.10р. (п. 4.1.) до 31.12.2010р., з моменту прийняття приміщення по акту приймання-передачі.

Орендна плата та порядок розрахунків - розділи 5 договорів.

Так, п. 5.1. договору № 6 від 02.01.2008 р. вказано, розмір орендної плати на момент підписання договору становить 75,00 грн. за один метр квадратний, а відповідно до Доповнення № 1 до договору № 6 від 01.09.2008р., яке набрало чинності з 01.09.08р. і є невід»ємною частиною договору оренди № 6 від 02.01.2008р., орендна плата складала 81,00 кв.м. за 1 (один) кв.м. на місяць, в зв»язку з чим, щомісячна плата за оренду з 01.09.08 р.( з моменту вступу в дію Доповнення № 1 до Договору № 6 від 02.01.08р.) складає 1587,60 грн. (81 грн. х 19,6 кв.м. = 1587,60 грн).

Відповідно до Доповнення № 2 до договору № 6 від 02.01.2008 р., сторонами продовжено строк дії цього договору –до 31.12.2009р. Зазначене доповнення № 2 є невід»ємною частиною договору оренди № 6 від 02.01.2008р.та набрало чинності з 01.01.2009р.

Пунктом 5.2. договору оренди офісу № 6 передбачено, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку на р/р орендодавця наперед не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця. Вартість комунальних послуг і електроенергії входить до орендної плати.

Права та обов»язки сторін встановлено –розділами 6 та 7 договорів.

Порядок повернення орендодавцю приміщення та майна, що орендується визначено у розділах 8 договорів, відповідальність - у розділах 9 договорів.

Так, у п. 9.1 договорів встановлено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

30.12.2008 р., згідно п. 4.1, дія Договору № 6 від 02.01.2008 р. закінчилась.

Строк дії договору сторонами було продовжено до 31.12.2009 р., шляхом підписання Доповнення № 2 від 01.01.2009 р. до договору оренди № 6 від 02.01.2008 р., який знаходиться в матеріалах справи.

Дія договору оренди офісу № 6 припинилася 30.01.2009 року.

02.01.2010р. між сторонами було укладено Договір оренди офісу № 15, на те саме приміщення, яке розташоване у м. Львові, по вул. Чорновола, 59, кім. № 314, загальною площею 19,6 кв. м. та передане орендарю на підставі Акта приймання-передачі № 1 від 02.11.2010 р.

У відповідності до п. 5.1 вказаного Договору оренди офісу № 15 від 02.01.10р. розмір орендної плати на момент підписання договору становив 75,00 грн. за один метр квадратний з урахуванням ПДВ, розмір щомісячних орендних платежів складає 1470,00 грн. (75 грн. х 19,6 кв. м. = 1470,00 грн.).

Згідно п. 5.2 цього договору плата проводиться в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 5-го числа кожного місяця.

Орендна плата, за договором № 15, сплачується на рахунок позивача не пізніше 5-го числа кожного місяця. Вартість комунальних послуг і електроенергії входить до орендної плати, згідно п. 5.3. договору, відповідач зобов»язаний протягом 10-ти днів з моменту підписання договору перерахувати орендну плату за один місяць авансом, яка у випадку розірвання договору зараховується за останній місяць оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов»язання за вищевказаними договорами оренди офісу № 6 та № 15 виконав в повному обсязі, передав відповідачу в строкове платне користування під офіс приміщення 19,6 кв.м., що знаходиться в будинку № 59 по пр. В.Чорновола в м. Львові за Актом прийому-передачі № 1 від 01.01.08 р. та згідно Акту прийому-передачі № 1 від 02.01.10 р. (докази –в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов»язань не виконав, орендних платежів в повному обсязі та своєчасно не сплатив, заборгованість відповідача перед позивачем за двома вищевказаними договорами, станом на 16.08.2010 р. складає 6232 грн. 80 коп., а саме: з січня 2008 року по серпень 2008 року - вартість планового платежу в місяць становила 1470 грн., з вересня 2008 року по грудень 2009р. - 1587 грн. 60 коп., за січень 2010 р. –1470 грн., за лютий 2010р. - 1587,60 грн. та підтверджується розрахунком боргу (знаходиться в матеріалах справи).

Позивач, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, направив Відповідачу Лист-попередження за № 135 від 01.07. 2010 р. з вимогою в повному обсязі погасити заборгованість за двома договорами оренди офісу № 6 та № 15 (докази –в матеріалах справи), яка залишена відповідачем без реагування.

Відповідач, 01.03.2010р. повернув об»єкт оренди (приміщення загальною площею 19,6 кв.м., яке знаходилося в будинку № 59 на пр. В. Чорновола в м. Львові, згідно Акта № 2 приймання-передачі від 01.03.2010р. (знаходиться в матеріалах справи).

Відтак у позивача відпала підстава вимоги про усунення перешкоди у користуванні майном.

Однак, відповідач своїх зобов»язань щодо проведення оплати орендних платежів за користування зазначеним приміщенням, згідно договорів оренди офісу № 6 та № 15 не виконав.

Позивач, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, повторно, 05.07.2010р. направив відповідачу попередження з вимогою сплати в повному обсязі сплатити заборгованість в сумі 6232 грн. 80 коп. за оренду приміщення, на яке відповіді не одержав.

Станом на час постановлення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за двома договорами складає 6232 грн. 80 коп.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладених між сторонами договорів оренди офісу № 6 та № 15, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України), в нашому випадку, п. 9.1. названих вище Договорів оренди.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Так, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 2921,13 грн., яка нарахована відповідно до пунктів 9.1. вищевказаного договору оренди, статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції ЗУ від 10.01.2002р. № 2921-111, частини 2 статті 343 ГК України, частини 6 статті 232 ГК України, за кожен період окремо, виходячи із ставок НБУ, які діяли на час за який нараховувалася пеня, в межах строків визначених ч. 6 статті 323 ГК України (Розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані сторонами документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, ч. 2 статті 16, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44 - 49, 58, 75, 82 –85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовільнити.

2.          Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейської рекламної групи»( 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 31287750) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ»(79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 32894340) 6 232 грн. 80 коп. –основного боргу, 2921 грн. 13 коп. –пені, 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

Після виходу з нарадчої кімнати, 14.10.2010 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана –15.10.2010 р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України –після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя