Рішення № 11809192, 12.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.10                                                                                           Справа№ 3/143(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „ОдесХарчоКомбінат”, м. Одеса

До відповідача: Приватного підприємства „ТОРГ ЦЕНТР”, м. Львів

Про стягнення 62176,68 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Хлистун Р.В. –представник;

від відповідача: Гула О.В. –представник

Представникам сторін роз’яснено їхні права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Відкритого акціонерного товариства „ОдесХарчоКомбінат” до Приватного підприємства „ТОРГ ЦЕНТР” про стягнення 62176,68 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.09.2010 р.

В судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва для надання можливості сторонам подати необхідні докази по справі.

В судовому засіданні 22.09.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в продовженому судовому засіданні 13.10.2010 року позов підтримав в частині 43889, 15 грн. основного боргу, 13637,83 штрафу та 327,13 грн. трьох відсотків річних, що зазначив в письмовій заяві, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Представник відповідача позовні вимоги визнала частково в частині стягнення основного боргу з врахуваннями часткової оплати, стягнення пені та трьох відсотків , проти стягнення штрафу заперечила.

В судовому засіданні 13.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством „ОдесХарчоКомбінат” до Приватного підприємства „ТОРГЦЕНТР” було укладено Договір № 09/09-д про діяльність в якості дистриб’ютора та 01.10.2009 р., 10.02.2009 р. укладено відповідні додатки № 1 та № 2 до вище вказаного договору від 01.01.2009 року.

На виконання умов договору позивач відвантажив на адресу Відповідача партію товарів –харчові концентрати на загальну суму 68341,64 грн., яка мала бути оплачена протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши позивачу 20152,49 грн.

Позивачем 05.11.2008 року була направлена претензія про оплату заборгованості, яка відповідачем задоволена частково.

Відповідачем подано докази оплати основної заборгованості в сумі 2300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.08.2010 р., від 26.08.2010 р. та від 31.08.2010 р. (а.с.62-64).

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 43889,15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 327,13 грн. Крім цього, відповідно до п.8.2., п.8.3. Договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 2022,57 грн. та штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченого платежу, що складає 13637,83 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 09/09-д про діяльність в якості дистриб’ютора від 01.01.2009 р. та додатків до нього, позивач відвантажив на адресу Відповідача партію товарів –харчові концентрати на загальну суму 68341,64 грн., що підтверджується накладними за № 5674 від 12.04.2010 року, № 5760 від 26.04.2010 року та № 5840 від 13.05.2010 року.

Відповідно до п.3.3.1. Договору від 01.01.2009 року Дистриб’ютор зобов’язується прийняти і оплатити на умовах, обумовлених даним Договором, продукцію на суму і в кількості відповідно до документів про відвантаження. Згідно з п.4.3. Договору та Додатком № 1 до Договору № 09/09-д про діяльність в якості дистриб’ютора від 01.01.2009 року розрахунки за продукцію проводяться на основі рахунку, виставленого Комбінатом, протягом тридцяти днів з моменту поставки.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 43889,15 грн. за поставлений товар, що підлягає до стягнення.

Враховуючи те, що оплата основної заборгованості в сумі 1500,00 грн. була проведена Приватним підприємством „ТОРГЦЕНТР” до моменту подання позову до господарського суду Львівської області, що підтверджується банківськими виписками від 13.08.2010 р., від 26.08.2010 р. (а.с.62,63), в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно, погашення заборгованості в розмірі 800,00 грн., як вбачається з банківської виписки від 31.08.2010 р. (а.с.64), було проведено після подання позовної заяви, в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 327,13 грн. підлягають до сплати.

Відповідно до п.8.3 Договору № 09/09-д від 01.01.2009 року у випадку недотримання строків оплати на строк що перевищує двадцять календарних днів, Дистриб’ютор крім пені сплачує Комбінату штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченого платежу, що складає та підлягає до стягнення в розмірі 13637,83 грн.

Що стосується стягнення пені в розмірі 2022,57 грн., слід зазначити наступне:

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як вбачається із заяви представника позивача від 13.10.2010 року (а.с.83), позивач відмовляється від стягнення пені у розмірі 2022,57 грн., відтак, суд припиняє провадження в цій частині.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо суми основного боргу 43889,15 грн. та 327,13 грн. трьох відсотків річних, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 586,54 грн. державного мита та 222,63 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,80,82-85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ТОРГ ЦЕНТР” (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 12, код ЄДРПОУ 31804146) на користь Відкритого акціонерного товариства „ОдесХарчоКомбінат” (65005, м. Одеса, Малинівський район, вул. Бугаївська, 3, код ЄДРПОУ 00374156) –43889,15 грн. –основного боргу, 327,13 грн. –трьох відсотків річних, 13637,83 грн. –штрафу, 586,54 грн. –державного мита та 222,63 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 1500,00 грн. –відмовити.

4. В частині стягнення основного боргу в сумі 800,00 грн. та стягнення пені в розмірі 2022,57 грн. –провадження у справі припинити.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.10.2010 року.

Суддя