ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.10 Справа№ 26/47
Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.
При секретарі Марочканич І.О.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,
До відповідача: Приватного підприємства «Медіа Сервіс», м. Львів,
Про: 1) розірвання договору № 36/09 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна –адміністративного корпусу (будівля літера А-2) загальною площею 551,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та приватним підприємством «Медіа Сервіс»; 2) стягнення з приватного підприємства «Медіа Сервіс»(м. Львів, вул. Князя Романа, 6, ЄДРПОУ 35286845) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 47343,76 грн. пені та 455648,64 грн. неустойки (р/р 37180500900001 в УДК у Львівській області, ЄДРПОУ 20823070, МФО 825014, одержувач коштів –регіональне відділення ФДМУ по Львівській області.
За участю представників:
Від позивача: Жуган І.О. –головний спеціаліст-юрисконсульт юр. відділу, представник за довіреністю № 18/11-00003 від 11.01.2010р.,
Від відповідача: Хороз А.В. –директор.
Представникам роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді і секретаря судових засідань не заявлено. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, до відповідача: Приватного підприємства «Медіа Сервіс», м. Львів, про: 1) розірвання договору № 36/09 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна – адміністративного корпусу (будівля літера А-2) загальною площею 551,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та приватним підприємством «Медіа Сервіс»; 2) стягнення з приватного підприємства «Медіа Сервіс»(м. Львів, вул. Князя Романа, 6, ЄДРПОУ 35286845) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 47343,76 грн. пені та 455648,64 грн. неустойки (р/р 37180500900001 в УДК у Львівській області, ЄДРПОУ 20823070, МФО 825014, одержувач коштів –регіональне відділення ФДМУ по Львівській області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.03.2010р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.04.2010р., про що сторони, під розписку, були належним чином повідомлені: Позивач –24.03.2010р. рекомендованою поштою за № 4562218, Відповідач –24.03.10р. рекомендованою поштою № 4562200 (докази –в матеріалах справи).
З підстав зазначених в ухвалі суду від 13.04.2010р. (за клопотанням Відповідача від 13.04.2010р. вхідний № 7228) розгляд справи було відкладено на 11.05.2010р., про що сторони були повідомлені в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої Наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2010р. (за клопотанням Відповідача від 07.05.2010р. вхідний № 8781) розгляд справи було відкладено на 08.06.2010р. та продовжено строк розгляду справи (докази –у справі).
З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 08.06.2010р. розгляд справи повторно було відкладено на 29.06.2010р.
Згідно розпорядження заступника голови суду від 23.06.2010р. справу № 26/47 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, до відповідача: Приватного підприємства «Медіа Сервіс», м. Львів, про: 1) розірвання договору № 36/09 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна –адміністративного корпусу (будівля літера А-2) загальною площею 551,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та приватним підприємством «Медіа Сервіс»; 2) стягнення з приватного підприємства «Медіа Сервіс»(м. Львів, вул. Князя Романа, 6, ЄДРПОУ 35286845) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 47343,76 грн. пені та 455648,64 грн. неустойки (р/р 37180500900001 в УДК у Львівській області, ЄДРПОУ 20823070, МФО 825014, одержувач коштів –регіональне відділення ФДМУ по Львівській області призначену для розгляду на 29.06.2010р. передано судді Данко Л.С. для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29.06.2010р. розгляд справи відкладався на 19.08.2010р. для врегулювання спору у добровільному порядку.
З підстав зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 19.08.2010р. за спільним письмовим клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору та розгляд справи було відкладено на 06.09.2010р.
06.09.2010р. представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.
Від відповідача 06.09.2010р. прибув директор Хороз А.В., позовні вимоги визнав в повному обсязі, відзиву на позовну заяву не подав, вимог ухвал суду не виконав.
Справа розглядається в порядку передбаченому статтею 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.
Позивач (Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області) є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код: 20823070, організаційно-правова форма: державна організація (установа, заклад), місцезнаходження: м. Львів, вулиця Січових Стрільців, 3, що підтверджується довідкою № 4126 Головного управління статистики у Львівській області.
Як вбачається із матеріалів даної справи, 27.11.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області та Приватним підприємством «Медіа Сервіс»укладено договір № 36/09 купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна –адміністративного корпусу (будівля літера А-2) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5 (далі –Об’єкт приватизації), посвідчений нотаріально 27.11.2009р. Юріяком М.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 3647 (далі –Договір).
Умовами зазначеного Договору передбачено, що Продавець (Позивач –у справі) зобов’язується передати у власність Покупцю (Відповідач –у справі) окреме індивідуальне майно - адміністративного корпусу (будівля літера А-2) загальною площею 551,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5 (надалі –Об’єкт приватизації), а Покупець зобов’язується прийняти зазначений Об’єкт приватизації і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у вище вказаному Договорі та пройти реєстрацію Об’єкт приватизації у бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п.1.2 Договору право власності на Об’єкт приватизації переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного Об’єкта приватизації.
Вартість Об’єкта приватизації сторони визначили у п. 1.3 даного Договору.
Отже, відповідно до п. 2.1 Договору Покупець зобов'язаний внести 2278243,20 грн. (два мільйона двісті сімдесят вісім тисяч сорок три гривні 20 коп.), в тому числі ПДВ становить 379707,20 грн. (триста сімдесят дев'ять тисяч сімсот сім гривень 20 коп.) за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 (тридцять) календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 % (відсотків) від ціни продажу Об’єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та реєстрації вищезазначеного Договору.
Однак, строк оплати ціни Об'єкта приватизації за Договором закінчився 27.12.2009р.
Згідно п. 5.1. Договору Покупець зобов'язаний у встановлений цим Договором термін сплатити ціну продажу Об'єкта приватизації.
Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.
Згідно з частиною 3 даної статті, сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
В нашому випадку господарське зобов”язання виникло з господарського договору.
Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.
Частиною цієї статті встановлено, що зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами —громадянами, не є господарськими і регу люються іншими актами законодавства.
Згідно частини 4 зазначеної статті, суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Відповідно до статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 статті 216 ГК України передбачено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частиною 3 статті 216 ГК України визначено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.
Стаття 217 ГК України передбачає, що господарські санкції є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання, а саме, частиною 1 цієї статті визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання,
в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 2 цієї статті визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання (частина 1 цієї статті), а частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Обставин, які б підтверджували ситуацію, що склалася у відповідача згідно вимог частини 2 статті 218 ГК України, відповідач суду не представив.
Відтак, виходячи з вимог статті 219 ГК України, за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (штраф) в сумі 455 648,64 грн. та пеню в сумі 47 343,76 грн.
Відповідно до вимог п. 7.1 Договору у разі порушення Покупцем строку оплати за Об'єкт приватизації, вказаного в пункті 2.1. цього Договору, він сплачує пеню з сум недоїмки, яка нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач нараховував пеню таким чином: пеня в сумі 5118,24 грн. –за період з 28.12.2009р. по 31.12.2009р., пеня в сумі 19193,42 грн. –за період 01.01.2010р. по 15.01.2010р. та пеня в сумі 23032,10 грн. –за період з 16.01.2010р. по 02.02.1010р.
Позивачем неустойку (штраф) нараховано відповідно до п. 7.2 Договору в якому передбачено, що у разі, якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору не сплатить встановлену ціну продажу, він сплачує неустойку в розмірі 20 відсотків від вартості Об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому Продавець порушує питання про розірвання цього Договору.
Отже, нарахована Позивачем неустойка: штраф у сумі 455 648,64 грн. та пеня в сумі 47343,76 грн. підлягають до задоволення, що і визнано відповідачем, а саме директором Хороз Андрієм Володимировичем.
У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, згідно із ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною 8 статті 23 розділу V Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 188 ГК України визначено порядок зміни та розірвання договорів.
Позивач у претензії № 11-11-00390 від 22.01.2010, серед інших вимог, ставив і вищезазначені вимоги перед відповідачем, однак сторона договору, яка одержала зазначену пропозицію у встановлені статтею 188 ГП України порядку та строки не повідомила позивача про результати її розгляду, а як зазначено вище у цьому рішенні, залишила претензію без реагування.
Істотну умову, яку порушив відповідач за даним договором, це невиконання ним вимог передбачених у п. 2.1. договору, тобто несплата позивачу у встановлені договором строки –до 27.12.2009р. грошових коштів в сумі - 2278243,20 грн. (п. 2.1. договору) за придбаний об»єкт приватизації.
Відповідно до п. 12.2 Договору у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до державної власності.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.
Позивач –РВ ФДМУ по Львівській області увільнено від сплати державного мита за своїми позовами, відповідно до статті 4 Декрету КМ України «Про державне мито», відтак, судові витрати покласти на відповідача та стягнути їх в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 3, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 69, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовільнити повністю.
2. Розірвати Договір № 36/09 від 27.11.2009р. купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна –адміністративного корпусу (будівля літера А-2) загальною площею 551,9 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княжа, 5 укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та приватним підприємством «Медіа Сервіс»
3. Стягнути з Приватного підприємства «Медіа Сервіс»(п. і. 79005, м. Львів, вул. Князя Романа, 6, код ЄДРПОУ 35286845) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (п. і. 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) неустойку: 47343,76 грн. пені та 455648,64 грн. штрафу на р/р 37180500900001 в УДК у Львівській області, ЄДРПОУ 20823070, МФО 825014, одержувач коштів –Регіональне Відділення ФДМУ по Львівській області.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Медіа Сервіс»(п. і. 79005, м. Львів, вул. Князя Романа, 6, ЄДРПОУ 35286845) в доход Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. державного мита за спорами немайнового характеру, 5029грн. 92 коп. державного мита за спором майнового характеру та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 11809188, Господарський суд Львівської області було прийнято 06.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 26/47. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: