Рішення № 11808852, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.10                                                                                           Справа№ 9/126(2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», м. Київ,

До відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, м. Львів,

Про стягнення 17760,93 грн., в т.ч. 15105 грн. 60 коп. - основного боргу, 498 грн. 48 коп. –інфляційних втрат, 279 грн. 35 коп. –3% річних, 1836 грн. 68 коп. - пені, покладення судових витрат на відповідача.

За участю представників:

Від позивача: Яковенко Д.А. (довіреності у справі).

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддя не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом ТзОВ «Компанія Крона плюс», м. Київ, до Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, м. Львів, про стягнення 15 105 грн. 60 коп. - основного боргу, 498 грн. 48 коп. –інфляційних втрат, 279 грн. 35 коп. –3% річних, 1836 грн. 68 коп. - пені, покладення судових витрат на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2010р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 14.09.2010р., про що сторони були належним чином, під розпискеу, повідомлені: Позивач: 02.09.10р. рекомендованою поштою № 7901404981245, Відповідач: 03.09.2010р. рекомендованою поштою №7901404984732 (оригінали поштівок –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 14.09.2010р. розгляд справи було відкладено на 28.09.2010р., про що сторони були повідомлені в порядку визначеному п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав для огляду документи, які вимагалися судом, просить стягнути з відповідача на свою користь 15105 грн. 60 коп. основного боргу, 498 грн. 48 коп. –інфляційних втрат, 279 грн. 35 коп. –3% річних, 1836 грн. 68 коп. –пені та покласти судові витрати на відповідача.

Відповідач, повторно, в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позов не подав (не надіслав).

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО:

Між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», за договором –Підрядник) та відповідачем (Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова, за договором - Замовник) 15 грудня 2009 року укладено договір № 250 (далі за текстом –Договір) на виконання за завданням Замовника робіт: Гідрохімічне очищення котла НР-18 №3 по вул. Ветеранів, 2 (Штаб ОК) у м. Львів (п. 1.1. договору) (оригінал договору оглянуто в судовому засіданні, копія - знаходиться в матеріалах справи).

Зазначений договір підписано повноважними представниками позивача та відповідача, їх підписи засвідчено печатками двох сторін, що відповідає статтям 207, 208 ЦК України, в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

За своєю правовою природою вказаний Договір є договором підряду, який укладено відповідно до ст. 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначено вище у цьому рішенні, між ТзОВ «Компанія Крона плюс»(далі - Позивач) та КЕВ міста Львова (далі –Відповідач) було складено та підписано договір на виконання підрядних робіт № 250.

Згідно договору № 250 від 15.12.2009 року (п. 1.1.) за дорученням Відповідача Позивачем було виконано наступні роботи: Гідрохімічне очищення котла НР-18 №3 по вул. Ветеранів, 2 (Штаб ОК) у м. Львів.

Загальна сума договору № 250 складає 15105,60 грн. (п. 2.1. договору), що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (Типова форма КБ-2в), який підписано двома сторонами - 15.12.2009 року, Дефектним актом, довідкою про договірну ціну, Зведеним кошторисом розрахунків вартості, Локальним кошторисом з додатками (Форма № 4), Актом огляду прихованих робіт № 776 від 07.02.2009р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (Типова форма КБ-3) до даного договору (докази –в матеріалах справи).

Позивачем зі своєї сторони умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується вищевказаним підписаним Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (Типова форма КБ-2в), Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та іншими документами, які оглядалися у судовому засіданні (копії –знаходяться в матеріалах справи).

Слід зазначити, що Відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт та/або прострочення строку здачі виконаних робіт, ні на момент їх прйняття, ні на момент подання даного позову.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідач за виконані Позивачем підрядні роботи своєчасно та у повному розмірі не розрахувавсяч, заборгував перед Позивачем 15105 грн. 60 коп.

Згідно п. 3.3. зазначеного договору Відповідач зобов'язувався провести кінцевий розрахунок за виконані роботи не пізніше грудня 2009 року.

Згідно приписів чинного законодавства та звичаїв ділового обороту, факт виконання робіт підтверджується підписанням Акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за грудень 2009 року.

Акт форми КБ-2в було підписано сторонами 15.12.2009 року, а отже, згідно п. 3.3. вказаних договорів, основна сума боргу Відповідача перед Позивачем складає 15105,60 грн. (п'ятнадцять тисяч сто п'ять грн. 60 коп.).

Положення ст. 526 ЦК України та абзац 1. ч. 1 ст. 193 ГК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України та враховуючи умови вказаних договорів, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено ГК України.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 332 ЦК України, за договором підряду, підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 6 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник вправі відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об”єкту для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 498 грн. 48 коп. –інфляційних втрат та 279 грн. 35 коп. –3% річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунок в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (Розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних подано до заяви про уточнення позовних вимог).

Отже вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1836 грн. 68 коп. пені, яка нарахована згідно з п. 6.4. договору від заборгованості 15105,60 грн. за період: 1) 01.01.2010р. –07.06.2010р. в сумі 1340,47 грн., при ставці НБУ 10,25%, яка діяла у період за який нараховується пеня, за 158 днів прострочення платежу (рядок перший Додатку № 9 до позову «Розрахунок пені»); 2) від суми основного боргу 15105,60 грн. за період з 08.06.2010р. –07.07.2010р. в сумі 235,90 грн., при ставці НБУ 9,5%, яка діяла у період за який нараховується пеня, за 30 днів прострочення платежу (рядок другий Додатку № 9 до позову «Розрахунок пені»); 3) від суми основного боргу 15105,60 грн. за період з 08.07.2010р. –13.08.2010р. в сумі 260,31 грн., при ставці НБУ 8,5%, яка діяла у період за який нараховується пеня, за 37 днів прострочення платежу (рядок другий Додатку № 9 до позову «Розрахунок пені»(Розразхунок пені –в матеріалах справи).

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до імперативних норм статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, вимог визначених у частині другій статті 343 Господарського кодексу України, та вимог частини 6 статті 232 ГК України.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов»язань. Нею визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов»язання, зокрема у разі прострочення виконання.

Виходячи із вищенаведеного, позивачем нарахована пеня в сумі 1836,68 грн. за 225 днів (158 днів + 30 днів + 37 днів), що суперечить вимогам частини 6 статті 232 ГК України.

Договором № 250 від 15.12.2009р. (п. 6.4.) не передбачено коли припиняється нарахування штрафних санкцій, відтак нарахування припиняється згідно закону –ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розрахунок пені: період з 01.01.2010р. по 07.06.2010р., сума основного боргу 15105,60 грн., ставка НБУ, яка діяла у зазначений період 10,25%, подвійна ставка НБУ = 20,50% (10,25%*2)/100%=0,21); кількість днів прострочення = 158, пеня складає 1373,02 грн. (15105,60*0,21)/365*158); залишилося 25 днів прострочення, пеня складає 196,50 грн., виходячи з розрахунку: (183 дні, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України -158=25), період з 08.06.10р. по 02.07.2010р., ставка НБУ у зазначений період 9,5% (9,5%*2/100%=0,19), розрахунок пені: (15105,60*0,19/365*25=196,50). Загальний розмір пені за 183 дні прострочення платежу складає 1569,52 грн. (1373,02 грн. + 196,50 грн.), а не 1836,68 грн., як вказав позивач.

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, в сумі 15105,60 грн. –основного боргу, 1569,52 грн. –пені, 498,48 грн. –інфляційних втрат та 279,35 грн. –3% річних, що разом складає 17452,95 грн.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із положеннями ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 3, 4, 43 - 47 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 69, 75, 82 –85, 116, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з боржника: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова ( п. і. 79019, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 207638027) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс»(п. і. 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, код ЄДРПОУ 32492718) 15105,60 грн. –основного боргу, 1569,52 грн. –пені, 498,48 грн. –інфляційних втрат, 279,35 грн. –3% річних, 846,49 грн. –державного мита та 231, 91 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законнї сили.

Суддя