Рішення № 11808429, 21.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.10                                                                                 Справа № 9/272

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Комунального підприємства "Стахановтеплозабезпечення", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 159 236 грн. 41 коп.

в присутності представників:

від позивача –Томілін А.Ю., дов. № 426 від 18.05.10,

від відповідача – Усков А.А., дов. № 295 від 10.12.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 22375 грн. 18 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії,

- 10089 грн. 87 коп. пені за прострочення платежу,

- 94586 грн. 77 коп. донарахованої пені за прострочення платежу,

- 12769 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань,

- 1550 грн. 23 коп. річних відсотків,

- 17865 грн. 16 коп. донарахованих відсотків річних за договором № А2609 від 17.10.07 на постачання електричної енергії.

Відповідач, КП "Стахановтеплозабезпечення", відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу та звернувся до суду з клопотанням про зменшення штрафних санкцій на 50% через важке фінансове становище.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № А2609 від 17.10.07 про постачання електричної енергії, за яким позивач постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Позивач виконав свої зобов'зання з постачання електроенергії, про що свідчать звіти відповідача про витрати електроенергії за березень 2010 року.

Відповідно до п. 8 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання.

Пунктом 7.5 договору передбачено, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку складає 5000 кВт/год та більше, відповідач вносить плату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідач порушив грошове зобов'язання, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за реактивну електроенергію за вказаний період в сумі 22375,18 грн.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем нарахована пеня за вказаний період за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 10089,87 грн. відповідно до рахунку № А2609, який був вручений відповідачу.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1550,23 грн. відповідно до рахунку № А2609, який був вручений відповідачу.

Крім того, у зв'язку з порушенням термінів платежів за активну електроенергію та реактивну електроенергію, спожиту відповідачем за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року позивач на підставі пп. 4.4.1 договору за період з 12.03.10 по 31.08.10 донарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (після прийняття постанови Луганським апеляційним господарським судом від 12.08.10 по справі № 19/107) в сумі 94586,77 грн. відповідно до рахунку № А2609, який був вручений відповідачу.

Також за період за вказаний період позивачем були донараховані 3% річних в сумі 17865,16 грн. та за період з 12.03.10 по 01.08.10 нараховані інфляційні втрати в сумі 12769,20 грн. (після прийняття постанови Луганським апеляційним господарським судом від 12.08.10 по справі № 19/107) та надані на ці суми відповідні рахунки.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, крім того, донарахованих сум річних відсотків та інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення боргу за інший період.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи цей спір, суд врахував й таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 22375,18 грн. і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач правомірно нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів 3% річних у розмірі 1550,23 грн. відповідно до наданого розрахунку, з яким суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем правомірно нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно з первинними документами, яка за розрахунком позивача складає 10089,87 грн.

Щодо донарахованих сум річних відсотків та інфляційних втрати після прийняття судового рішення по справі № 19/107.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання тощо, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт, а приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення стягнення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідних рішень, суд вважає правомірним застосування позивачем вимог ст. 625 ЦК України при подачі цього позову.

За таких обставин позивач правомірно звернувся з вимогами про стягнення з відповідача донарахованих сум 3% річних за період з 12.03.10 по 31.08.10 в розмірі 17865,16 грн. (а.с. 21 –24) та за період з 12.03.10 по 01.08.10 - інфляційних втрат в розмірі 12769,20 грн. згідно з наданим розрахунком (а.с. 15 –18).

Також обґрунтованою є вимога про стягнення з відповідача на підставі пп. 4.4.1 договору за період з 12.03.10 по 31.08.10 пені за простроченя оплати активної та реактивної електроенергії у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (після прийняття постанови Луганським апеляційним господарським судом від 12.08.10 по справі № 19/107) в сумі 94586,77 грн. згідно з наданим розрахунком (а.с. 11 –14).

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·          ступінь виконання зобов'язання боржником,

·          майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·          не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш          штрафні санкції, заявлені позивачем за цим позовом, надмірно великі порівняно з його збитками, крім того, позивач скористався своїм правом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, частково компенсувавши свої збитки,

Ш          значна частина існуючих водопровідних мереж фізично зношені та технологічно застаріли,

Ш          постановою КМУ № 1741 від 22.09.99 про внесення змін до постанови КМУ від 24.03.99 № 441 з метою задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах та поліпшення фінансового становища підприємств і організацій ЖКГ рекомендовано енергопостачальним організаціям не застосовувати до підприємств та організацій, що надають житлово-комунальні послуги населенню з водопостачання і водовідведення стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за використану електроенергію.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити загальний розмір нарахованої пені за весь період нарахування та стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 52 000,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем сплечене державне мито за платіжним дорученням № 4340 від 16.08.10 у розмірі 1607,80 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, КП "Стахановтеплозабезпечення", 94000, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Кірова, 36, код 31726812, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії у розмірі 22375,18 грн., донараховані інфляційні втрати у розмірі 12769,20 грн., 3% річних –1550,23 грн., донараховані річні відсотки –17865,16 грн., пеню –52 000,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 1592,36 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600218961 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

3. В решті позову –відмовити.

4. Повернути позивачу, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937, з державного бюджету України зайво сплачене мито у розмірі 15,44 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого мита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 22.10.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов