Рішення № 118084073, 21.03.2024, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/71/24

Провадження №2/173/372/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві Салтиковій С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», представник позивача: Кашпур Максим Леонідович до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2024 року до суду звернувся позивач ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», представник позивача Кашпур М.Л., з позовом про стягнення кредитної заборгованості до відповідача ОСОБА_1

10.01.2024 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

11.01.2024 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 21.03.2024 року.

16.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву .

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання коштів у позику № 2952350 від 17.02.2022 року в сумі 55905.78 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 17.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у позику № 2952350 шляхом обміну електронним повідомленнями , підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 17.02.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір про надання коштів у позику № 2952350 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет , що знаходиться за адресою https:/credit7.ua/.

17.02.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 2952350, на умовах, визначених офертою, зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор М093, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином 17.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у позику № 2952350 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої обов`язки за кредитним договором виконало, та надало позичальникові грошові кошти.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснював повернення суми наданого кредиту і процентів, нарахованих за строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

23.05.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», було укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно умов якого первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціна договору факторингу у порядку та в строки, встановлені договором факторингу.

Відповідно до Додатку1 до Договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить станом на дату відступлення права вимоги - 55905.78 грн.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 2952350 від 17.02.2022 року становить 55 905.78 грн., яка складається з наступного:

-11000.00 заборгованість по тілу кредиту;

-44905.78 заборгованість по відсотках

Вказану суму заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим. що позивачем не надано доказів, які підтверджують ф акт перерахування позивачеві кредитних коштів. Наданий відповідачем розрахунок заборгованості не є є доказом існування між сторонами кредитних правовідносин. В матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення повідомлення про заборгованість на адресу відповідача і отримання його, оскільки позивачеві загальновідомий факт про виїзд його за межі країни, тому він не міг отримувати кореспонденції за місцем своєї реєстрації.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судомвстановлено такіфакти тавідповідні їмправовідносини

Судом встановлено, що 17.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у позику № 2952350 шляхом обміну електронним повідомленнями , підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 17.02.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір про надання коштів у позику № 2952350 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https:/credit7.ua/.

17.02.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 2952350, на умовах, визначених офертою, зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направлено ОСОБА_2 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор М093, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином 17.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання коштів у позику № 2952350 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором, що підтверджується копією договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1,3,4,5,6, ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» - Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» - Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1,2.3 ст. 207 ЦК України - Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким одноразовим ідентифікатором є М093, що зазначене у п. 10 укладеного між сторонами договору. Відповідно судом встановлено, що відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір, що підтверджується інформацією щодо порядку укладення електронного договору.

Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний Договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.

Оскільки згідно з положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/337824/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Відповідачем не надано жодного доказу того, що ним оспорювався зазначений вище кредитний договір раніше. Крім того отримавши позовну заяву відповідач зустрічного позову щодо оспорення зазначеного кредитного договору щодо його не укладення, не подав.

Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами кредитний договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України. .

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У визначені статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно умов укладеного договору(п.1.2). сума кредиту складає 11 000.00 грн.

Періодичність платежів зі сплати кредиту кожні 30 днів., строк кредиту 360 днів, п.1.3 укладеного договору.

Договором погоджена стандартна процентна ставка 1.99% в день за користування в межах всього строку кредиту. Встановленого п.1.3 договору.

Знижена процентна ставка 0.90% в день, яка застосовується, якщо клієнт до 19.03.2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за в казаною датою, сплатить кошти в сумі не менше першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить дострокове повернення кредиту (п.п .1.4.1. 1.4.2).

Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає:

-За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 12524.84% річних

-За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12524.84 % річних ( п.п. 1.5.1. 1.5.2).

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:

- За стандартною ставкою 89 804.00 грн.

- За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 86192.15 грн.

У відповідності до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За погодженими між сторонами умовами, товариство надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту, (п.2.1 укладеного договору).

Дати надання кредиту 17.02.2022 або 18.02.2022 року

Судом встановлено, що фінансова установа виконала взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором та перерахувала відповідачеві кредитні кошти в сумі 11 000.00 грн., у відповідності до умов договору.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів перерахування йому відповідної грошової суми, тобто надання кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки з дати укладення кредитного договору позивач будь-яких претензій до позивача з приводу ненадання йому кредитних коштів не ставив, вимог про оспорення кредитного договору за його безгрошів`їстю не заявляв.

Крім того відповідач також повинен подати докази на підтвердження своїх заперечень у відповідності до ст. 76-80 ЦПК України, але будь-яких доказів про те, що грошові кошти не були перераховані кредитодавцем на рахунок відповідача 17.02.2022 року не надав, хоч відповідач має вільний доступ до відкритих на його ім`я рахунків і у відповідача не було будь-яких перешкод у їх наданні судуна підтвердження своїх заперечень.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснював повернення суми наданого кредиту і процентів, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Судом також встановлено, що 23.05.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», було укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно умов якого первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціна договору факторингу у порядку та в строки, встановлені договором факторингу.

Відповідно до Додатку1 до Договору факторингу № 01.02-25/23 від 23.05.2023 року заборгованість ОСОБА_1 , за кредитним договором становить станом на дату відступлення права вимоги - 55 905.78 грн.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 2952350 від 17.02.2022 року становить 55 905.78 грн., яка складається з наступного:

- 11 000.00 заборгованість по тілу кредиту;

- 44 905.78 заборгованість по відсотках , що підтверджується розрахунком заборгвоаності

Відповідно до ст. 214 ЦК України - До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 516 ЦК України - Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України - Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові. А може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Таким висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18)

Таким чином у позивача виникло право вимоги до відповідача за договором № 2952350від 17.02.2022року на підставі договору про відступлення права вимоги.

Доказів сплати боргу первісному та/ або новому кредиторові відповідач суду не надав.

В свою чергу підписавши договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2952350 від 17.02.2022 року та паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився з його умовами, в тому числі і розміром відсотків (плати) за користування кредитними коштами .

Згідно ст. 76 ЦПК України - Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст.ст 77-78 ЦПК України -Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів про належне виконання взятих на себе зобов`язань ні первісному, ні новому кредиторові.

Згідно наданого розрахунку заборгованість відповідача за укладеним кредитним договором складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками, штрафні санкції позивачем не нараховувались.

Неповідомлення відповідача про наявність заборгованості та її розмір не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач наділений правом звернутись безпосередньо до суду для захисту своїх порушених прав. А перебування відповідача за межами держави не звільняє його від відповідальності за взятими на себе за договором зобов`язаннями, не є підставою для зупинення провадження у справі і не є загальновідомим фактом.

Виходчи з наведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2952350 від 17.02.2022 року в сумі 55 905.78 грн., яка складається з наступного:

- 11 000.00 заборгованість по тілу кредиту;

- 44 905.78 заборгованість по відсотках

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263-265,268, 273, 293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», представник позивача: Кашпур Максим Леонідович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА » (ЄДРПОУ 37616221 юридична адреса: 03126 м. Київ вул. Вацлава Гавела, 6 ) заборгованість за кредитним договором 2952350 від 17.02.2022 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , в загальній сумі 55905(п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 78 коп., яка складається з наступного:

- 11 000.00 заборгованість по тілу кредиту;

- 44 905.78 заборгованість по відсотках

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА » (ЄДРПОУ 37616221 юридична адреса: 03126 м. Київ вул. Вацлава Гавела, 6 ) 2684.00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.03.2024 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 03.04.2024 року

Дата набрання законної сили: 23.04.2024 року