Рішення № 118078092, 01.04.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 р. № 400/1134/24 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу,

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району, вул. Новобудівна (Корабельний), 1/1,м. Миколаїв,54052, Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19,м. Миколаїв,54001, провизнання рішення, дії, бездіяльность протиправними; стягнення моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Управління соціальних виплати і компенсацій Корабельного району, з вимогами визнати протиправним рішення, дії, бездіяльність посадових осіб Управління соціальних виплат і компенсації Корабельного району департаменту праці, стягнення за рахунок держаного бюджету на її користь відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що має статус вдови учасника бойових дій інваліда 1 групи, а також статус ветерана праці. Відповідно до медичного висновку ВЛК №329 від 18.09.2023, у позивачки є необхідність в придбанні наколінників та карсету-бандажу на поясницю. ОСОБА_1 звернулась до Управління соціальних виплаті і компенсацій Корабельного району департаменту праці з заявою про придбання зазначених засобів за кошти бюджету. Але, 30.10.2024 відповідач листом відмовив у придбанні для позивачки за кошти бюджету наколінників та карсету, з тих підстав, що вона не є особою з інвалідністю. Позивачка вважає зазначену відмову протиправною, оскільки відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці» держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги шляхом: створення умов для підтримання здоров`я і активного довголіття відповідно до сучасних досягнень науки. Відповідно доч.2 ст.2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці» громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правам і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами. Ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначені особи, на яких поширюються чинність цього Закону. До членів сімей загиблого, зокрема належить утриманці загиблого, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено, що сім`ї загиблих ветеранів війни та сім`ям загиблих Захисників і Захисниці України мають право на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. З постанови КМУ від 05.04.2012 №321, на безоплатне отримання допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) мають право: особи, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», осіб похилого віку. В п.3 постанови КМУ №321, зазначено, що особи мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про охорону дитинства», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров`я» та ін. Особи забезпечуються засобами реабілітації або отримують компенсацію за самостійно придбані засоби відповідно до показань. Отже, у відповідача після отримання заяви від 23.10.2023 виник обов`язок здійснити виплату компенсації за самостійно придбані допоміжні засоби, а саме: наколінники та карсету-бандаж на поясницю, водночас суб`єкт владних повноважень не виконав покладені на нього чинним законодавством обов`язки та протиправно відмовив позивачки, не взявши до уваги зазначені у норми «та інших окремих категорій населення». Протиправна бездіяльність відповідача завдала позивачці моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, а саме розраховуючи на відповідне відношення щодо себе з боку відповідача, очікувала на отримання компенсації за допоміжними засобами, але ігнорування вимог вплинуло на її нервово-психічний стан.

Відповідач- Управління соціальних виплаті і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, позов не визнав, надав відзив, в якому просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію, відповідач аргументував тим, що забезпечення допоміжними засобами реабілітації, регулює Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321. Відповідно до п.1 Порядку, встановлені категорії безоплатного забезпечення допоміжними засобами реабілітації: особи з інвалідністю, особи похилого віку, та інші категорії. ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, а згідно п.3 Порядку особи похилого віку забезпечуються протезами верхніх і нижніх кінцівок, допоміжними засобами для особистого догляду та захисту, які є обов`язковими для застосування у разі забезпечення такими протезами. Отже, законних підстав для забезпечення безплатними засобами реабілітації позивачки не було. Жодним законодавчим актом не передбачено відшкодування вартості придбаних засобів реабілітації відповідній категорії, але Департамент пішов на зустріч та як виняток, за рахунок коштів бюджету Миколаївської міської ради виділив позивачки матеріальну допомогу у сумі 3800 гривень.

05.03.2024 ухвалою суду з власною ініціативи залучено другого відповідача Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.

Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради відзиву на позов не надав.

05.03.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про розгляд справи за участю сторін.

Суд розглянув справу 01.04.2024 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог п.2 ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 1940 р.н. проживає у Корабельному районі м. Миколаєва.

З 16.10.2020 ОСОБА_1 має статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

З 23.12.2003 ОСОБА_1 має статус ветерана праці.

18.09.2023 рішенням ЛКК №329, ОСОБА_1 визначена необхідність у придбанні наколінника та корсету-бандажу на поперековий відділ з ребрами.

23.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення з заявою про придбання наколінника та корсету-бандажу на поперековий відділ з ребрами, за бюджетні кошти.

30.10.2023 Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту населення листом за №Н-11/09.02-14 відмовило ОСОБА_1 у безоплатному забезпеченні допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації), оскільки вона не є особою з інвалідністю.

Одночасно з цим, Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району Департаменту праці та соціального захисту було ініційовано виділення ОСОБА_1 матеріальної допомоги за кошти місцевого бюджету.

22.11.2023 п.2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1369, вирішено надати ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу у сумі 3800 гривень.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 10) та сім`ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (стаття 10-1) надаються такі пільги: 1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; 2) безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів); 3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветеранам праці надаються такі пільги: 2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів), за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 3) переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України; 4) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів; 5) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація.

Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 05.04.2021 затверджено Перелік допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації), якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення або за придбання яких виплачується грошова компенсація, а також Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби.

Відповідно до цього Переліку, ортези на попереково-крижовий відділ хребта (бандажі, пояси) та засоби для захисту області колінного суглоба або нижньої кінцівки (наколінники), відносяться до допоміжних засобів реабілітації, якими особи можуть бути забезпеченні безоплатно, або за придбання яких виплачується грошова компенсація.

Оскільки позивачка звернулась за компенсацією у жовтні 2023 року, суд для вирішення спору застосовує редакцію Порядку, чинну на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1.п.1 Порядку №321 (у редакції на жовтень 2023 р.), цей Порядок встановлюв механізм: безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення засобами реабілітації; виплати особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та іншим окремим категоріям населення грошової компенсації вартості за самостійно придбані засоби реабілітації (далі - компенсація).

Порядок №321 (в редакції на жовтень 2023 р.) передбачає у тому числі і забезпечення деяких інших окремих категорій громадян засобами реабілітації на безоплатній основі.

Під іншими категоріями громадян, які можуть забезпечуватися засобами реабілітації на безоплатній основі, у Порядку маються на увазі: 1) діти з порушеннями опорно-рухового апарату (далі - діти віком до 18 років); 2) особи, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист; 3) жінки, дівчата після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії та з порушеннями розвитку молочних залоз; 4) особи похилого віку; 5) військовослужбовці, які брали участь у антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; 6) працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; 7) мирні громадяни, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проживали безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, і отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, проживали в районах проведення антитерористичної операції, районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, за умови, що такими особами не вчинено кримінальних правопорушень.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, а є: 1) особою похилого віку; 2) ветераном праці; 3) членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Для ветеранів праці та членів сім`ї загиблого (померлого) ветерана праці, безоплатне забезпечення засобами реабілітації, Порядком №321 (у редакції на жовтень 2023 р.) не передбачено взагалі.

Пункт 2 Порядку №321 (у редакції на жовтень 2023 р.) передбачає для осіб похилого віку, лише забезпечення їх на безоплатній основі протезами верхніх та нижніх кінцівок, спеціальними засобами для самообслуговування та догляду, які є обов`язковими для застосування у разі забезпечення такими протезами.

Таким чином, станом на жовтень 2023 р. Порядок №321 не передбачав можливості безоплатного забезпечення ОСОБА_1 засобами реабілітації, окрім протезів верхніх та нижніх кінцівок, спеціальними засобами для самообслуговування та догляду, які є обов`язковими для застосування у разі забезпечення такими протезами.

За таких обставин, відповідач правомірно відмовив 30.10.2023 позивачці у безоплатному забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, оскільки на той час законодавство не передбачало такого забезпечення для осіб похилого віку, які не є особами з інвалідністю.

Одночасним з цим, суд звертає увагу, що вже після розгляду звернення позивачки, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1306 від 07.12.2023, яким Порядок №321 викладений у новій редакції, та зокрема передбачено, що на безоплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі - засоби реабілітації), мають у тому числі право особи похилого віку (абз.6 п.п.1 п.1 Порядку), незалежно від встановлення їм інвалідності (абз.3 п.3 Порядку).

Таким чином, право на безоплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації у позивачки виникло лише 15.12.2023, а тому ця обставина не впливає на вирішення цієї справи.

В задоволенні позову належить відмовити повністю.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціальних виплат і компенсацій Корабельного району (вул. Новобудівна (Корабельний), 1/1,м. Миколаїв,54052 03194499) Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19,м. Миколаїв,54001 03194499) відмовити повністю.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 01.04.2024