Рішення № 11807713, 11.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10                                                                                 Справа № 4/224

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрсплав", м. Донецьк

до Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, м. Петровське Луганської області

про стягнення 84 112 грн. 81 коп.

в присутності представників:

від позивача –не прибув,

від відповідача – Мендус А.А., дов. № 21 від 31.08.10

в с т а н о в и в:

позивачем, ТОВ "ТПК Укрсплав", заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 52920,0 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 2466,79 грн., пені в сумі 28726,02 грн. за договором № 193/1.1-09 від 05.03.09, крім того, судових витрат.

У судовому засіданні 13.09.10 позивач подав заяву про уточнення вимог за № 1100, згідно з якими просить стягнути з відповідача:

- залишок суми попередньої оплати в розмірі 52920,0 грн.,

- 3% річних за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст.ст. 693, 536 ЦК України в розмірі 2466,79 грн.,

- пеню, передбачену умовою п. 5.2 договору в розмірі 28726,02 грн.

Оскільки заявою № 110 позивач не змінює предмету позову, а лише його конкретизує, суд прийняв її до розгляду.

Відповідач, ХКО ім. Г.І. Петровського, відзивом на позовну заяву за № 2135/юр, поданим у судовому засіданні 06.09.10, з позовом не погодився з наступних підстав.

Зобов'язання відповідача відповідно до умов спірного договору полягають у передачі у власність позивачу металобрухту. Оскільки відповідач порушив своє зобов'язання, позивач мав право відмовитися від прийняття його виконання на підставі п. 3 ст. 612 ЦК України та вимагати повернення грошових коштів, що не було зроблено.

Вимогою № 816 від 25.06.10 позивач просив повернути лише суму передплати, тому не може йтися про нарахування пені за прострочення зобов'язання за договором.

Крім того, відповідач не мав права нараховувати 3% річних та інфляційні збитки. оскільки статтею 625 ЦК України це право передбачене за порушення грошового зобов'язання, яке не передбачене договором.

У судовому засіданні відповідач надав додаткові письмові заперечення на позовну заяву за № 3460/юр, які додатково полягають у наступному.

В рамках укладеного договору постачання № 193/1.1-09 від 05.03.09 відповідач проводив постачання товару партіями і не відмовлявся від подальшого постачання.

Щодо вимоги від 25.06.10 № 816, то позивач вимагав повернути суму передплати у розмірі 52920,0 грн., однак від отримання товару не відмовився з причини втрати інтересу (згідно з положенням п. 3. ст. 612 ЦК України).

На думку відповідача, розрахунок заявленої позивачем пені є невірним, до того ж період її нарахування становить 9 місяців (перевищує 6 місяців), що не відповідає вимогам ст. 232 ГК України.

Крім того, у зв'язку з виконанням робіт за договором № 627/1.1.-10 від 25.08.10 на користь позивача на суму 27264,47 грн., відповідач просить зарахувати цю суму та зменшити розмір суми передплати на суму виконаних робіт, що підтверджується відповідним актом.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ТОВ "ТПК Укрсплав", посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 193/1.1-09 від 05.03.09, за яким відповідач зобов'язався постачати металобрухт (товар), а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати цей товар шляхом 100% від вартості партії товару на підставі пред'явленого постачальником (відповідачем) рахунку (п. 4.1).

Пунктом 2.1 договору сторони обумовили, що поставка партії товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня отримання грошових коштів на рахунок позивача.

Позивачем була здійснена 100% передплата за товар, яку він сплатив наступним чином:

·           21.09.09 –300 тис. грн. за платіжним дорученням № 8183,

·           30.09.09 –180 тис. за платіжним дорученням № 8274

всього –480 тис. грн.

Відповідач здійснив поставки товару 28.09.09, 01.10.09, 07.10.09, 28.12.09 та 15.03.10 на загальну суму 855953,80 грн.

Посилаючись на норму 670 ЦК України, позивач обґрунтовує свою вимогу щодо обов'язку відповідача повернути решту суми передплати в сумі 52920,0 грн.

29 червня 2010 року позивачем була направлена відповідачу вимогу за № 816 від 25.06.10 про повернення суми попередньої оплати.

Крім того, зважаючи на норми ст.ст. 693 та 536 вказаного Кодексу, позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3%, що складає 2466,79 грн.

Посилаючись на умову п. 5.2 спірного договору позивачем нарахована пеня за прострочку поставки товару у розмірі 0,1% від суми оплаченої партії товару за кожен день прострочення, що становить 28726,02 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та позицію відповідача за цим спором, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 193/1.1-09 від 05.03.09, за яким відповідач (постачальник) зобов'язався постачати металобрухт (товар), кількість, номенклатура та ціна якого визначається договором та додатками до нього, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати цей товар шляхом 100% від вартості партії товару на підставі пред'явленого постачальником (відповідачем) рахунку (п. 4.1).

Пунктом 2.1 договору сторони обумовили, що поставка партії товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з дня отримання грошових коштів на рахунок позивача.

У подальшому сторонами була укладена угода до спірного договору № 2-988/1.1.-09 від 17.09.09 про внесення змін у договір, якою визначена кількість та ціна товару.

Позивач за умовами п.п. 2.1 та 4.1 договору сплатив 100% передплату за товар наступним чином:

·           21.09.09 –300 тис. грн. за платіжним дорученням № 8183,

·           30.09.09 –180 тис. грн. за платіжним дорученням № 8274

всього –480 тис. грн.

Відповідач здійснив поставки товару наступним чином:

·          28.09.09 –за накладною № 362 –у кількості 17 тон 380 кг на суму 104280,0 грн. (а.с. 28),

·          01.10.09 –за накладною № 367 –у кількості 17,165 тон на суму 102990,0 грн. (а.с. 30),

·          07.10.09 –за накладною № 375 –у кількості 11,835 тон на суму 71010,0 грн. (а.с. 32).

У зв'язку з порушенням зобов'язання щодо поставки товару позивач звернувся до відповідача з претензією за № 853 від 09.11.09 (а.с. 34 –35) з вимогою про поставку товару, яку відповідач отримав 18.11.09, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 36).

Після отримання претензії відповідач поставив, а позивач прийняв інший товар, який не передбачений договором, але зарахований позивачем в рахунок погашення зобов'язання:

·          28.12.09 –за накладною № 486 на суму 109800,0 грн.,

·          15.03.10 –за накладною № 68 на суму 39000,0 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача відповідач не поставив товар на суму 52920,0 грн.

Суд погоджується з посиланням позивача на положення ст.ст. 670, 693 ч. 2 ЦК України щодо права вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати за товар, оскільки це відповідає зазначеній нормі.

29 червня 2010 року позивачем була направлена відповідачу вимога за № 816 від 25.06.10 (а.с. 39 –41) про повернення суми попередньої оплати у розмірі 52920,0 грн. з додатковим нарахуванням 3% річних в сумі 2358,04 грн. та неустойки у розмірі 0,1% в сумі 28726,02 грн.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.

До отримання відповідачем вимоги про повернення суми попередньої оплати його договірне зобов'язання полягало у постачанні товару (металобрухту). Жодних грошових зобов'язань за спірним договором у відповідача не було.

За порушення господарського зобов'язання з поставки товару договором передбачена відповідальність умовою п. 5.2 договору –пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочки.

Оскільки договором передбачений строк поставки товару у 3-денний строк з дня отримання суми передплати, яка в свою чергу повинна була здійснюватися на підставі виставленого рахунку, позивач, в разі порушення цього строку, має право нарахувати пеню на суму невиконаного зобов'язання, починаючи з 4-го банківського дня прострочення виконання зобов'язання відповідачем:

·          за сумою передплати від 21.09.09 (300 тис. грн.) –з 24.09.09,

тому суд, враховуючи прийняття позивачем поставки відповідача іншого товару 28.12.09 на суму 109800,0 грн. в рахунок виконання зобов'язання з поставки, погоджується з нарахуванням позивача пені щодо цієї суми передплати за період з 01.10.09 по 27.12.09 (загалом –88 дні) на загальну суму 2337,42 грн.

Зобов'язання з поставки щодо передплати, яку здійснив позивач 21.09.09 на суму 300 тис. грн., відповідач повністю виконав 28.12.09.

За умовою п. 4.1 договору позивач повинен був здійснити передплату на підставі пред'явленого відповідачем рахунку. Оскільки позивач не надав докази отримання рахунків на суми 300 тис. грн. та 180 тис. грн. відповідно, а відповідач не заперечує проти їх отримання позивачем, суд вважає, що друга передплата у розмірі 180 тис. від 30.09.09 була здійснена обґрунтовано згідно з умовами договору.

·          за сумою передплати від 30.09.09 (180 тис. грн.) право нарахування пені за прострочення поставки –з 03.10.09,

тому суд погоджується з нарахуванням пені (0,1%) за період з 05.10.09 по 27.12.09 (77 днів) у розмірі 13860,0 грн.

Враховуючи прийняття позивачем поставки відповідача іншого товару 28.12.09 на суму 109800,0 грн. в рахунок виконання зобов'язання з поставки (у т.ч. на суму 88080,0 грн. щодо передплати від 30.09.09), станом на 28.12.09 відповідач прострочив поставку товару на суму 91920,0 грн., тому нарахування пені (0,1%) за період з 28.12.09 по 14.03.10 (77 днів) у розмірі 7077,84 грн. відповідає фактичним обставинам.

Враховуючи прийняття позивачем поставки відповідача іншого товару 15.03.10 на суму 39000,0 грн. в рахунок виконання зобов'язання з поставки, суд погоджується з нарахуванням пені (0,1%) за період з 15.03.10 по 25.06.10 (103 дні) у розмірі 5450,76 грн.

Таким чином, позивач правомірно нарахував пеню за прострочення поставки товару, передбачену умовою п. 5.2 договору у загальному розмірі 28726,02 грн. до дня направлення відповідачу вимоги про повернення суми передплати.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно з наведеними нормами позивач має право на отримання процентів за період з 24.09.09 по день відмови позивача від прийняття господарського зобов'язання в натурі та направлення відповідачу вимоги про повернення попередньої оплати (29 червня 2010 року).

Однак для отримання цих процентів сторони мали визначити їх розмір у договорі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки щодо спірних правовідносин ані законом, ані іншим актом цивільного законодавства, ані спірним договором не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами, то визначення їх позивачем у розмірі 3% річних є необґрунтованим.

За таких обставин сума процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахована позивачем у розмірі 2466,79 грн., не підлягає до стягнення.

Щодо вимоги відповідача про зменшення розміру основного боргу на суму 27264,47 грн.

Представник відповідача надав до матеріалів справи копії договору № 627/1.1.-10 від 25.08.10, згідно з яким відповідач (виконавець) зобов'язався за заявками позивача (замовник) виконати роботи з вантажу металобрухту.

Згідно з п. п. 2.4 та 3.1 цього договору оплата за кожний етап виконання робіт повинна бути здійснена протягом 2-х банківських днів від дня пред'явлення відповідного рахунку.

Відповідач не надав докази пред'явлення вказаних рахунків на оплату виконаних робіт, однак надав підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт за цим договором за №№ 1 –17 за період з 26.08.10 по 13.09.10 на загальну суму 27264,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо однорідності вимог (грошових) як за договором № 193/1.1-09 від 05.03.09 щодо поставки металобрухту, так і за договором № 627/1.1.-10 від 25.08.10 щодо вантажних робіт.

Суд вважає, що оскільки за договором № 627/1.1.-10 від 25.08.10 строк виконання грошового зобов'язання позивача, ТОВ "ТПК Укрсплав", встановлений пунктами 2.4. та 3.1, відповідає визначенню, наведеному у ч. 1 ст. 601 ЦК України, вимога відповідача щодо зарахування однорідних зустрічних вимог підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського, 94540, Луганська обл. м. Красний Луч, м. Петровське, вул. Леніна, 1, код 14312683, на користь позивача, ТОВ "ТПК Укрсплав", 83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 9, код 33393752, суму основного боргу в розмірі 25655,53 грн. та пеню в сумі 28726,02 грн., разом –54381,55 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –543,82 грн. та інформаційно-технічні витрати –152,58 грн.

3. В решті позову –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 14.10.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов