Рішення № 11807710, 11.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10                                                                                 Справа № 03/1294-5/38

За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" в особі Черкаської філії ПрАТ "МТС Україна", м. Черкаси

до Приватного підприємства "Шекер", м. Луганськ

про стягнення 1501,79 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 237,38 грн. боргу та 1264,41 грн. договірної санкції за користування послугами безпровідного доступу до мережі Інтернет по договору №4828989/1.12124359 від 12.10.2009.

Позивач у справі в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою позивача.

Відповідач також у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач також був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Згідно договору про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет №4828989/1.12124359 від 12.10.2009, з додатковою угодою від 12.10.2009, укладених між сторонами за позовом, позивач в період: січень –квітень 2010 р. надавав відповідачу передбачені договором послуги, що підтверджується звітом про баланс особового рахунку абонента.

Вказаним договором визначено, що відповідачу надається особистий рахунок 1.12124359, на підставі якого здійснюються розрахунки за надані послуги.

Відповідно до умов вказаного договору, відповідач зобов’язався сплачувати позивачу авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу (п.4.3). Згідно п. 6.3 та 6.1 договору вартість послуг сплачується абонентом на наступний розрахунковий період авансом; розрахунковий період становить один календарний місяць.

Відповідач свої зобов‘язання по оплаті отриманих послуг у встановленому договором порядку належним чином не виконав.

Борг відповідача за надані послуги зв’язку складає 237 грн.38 коп., що підтверджується звітом про баланс особового рахунку абонента та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 237 грн. 38 коп. підлягають задоволенню.

Згідно з умовами додаткової угоди №4493080 забезпеченням виконання зобов’язання абонента перед оператором сторони визначили неможливість відмови від основного договору та/або від додаткової угоди у певний період, зокрема протягом 730 календарних днів починаючи з дати її підписання (12.10.2009р.). За порушення вказаної домовленості передбачена відповідальність у вигляді договірної санкції, що не суперечить ст. 546 ЦК України.

Зокрема, п. 1.4 додаткової угоди №4493080 до договору від 12.10.2009 №4828989/1.12124359 сторони передбачили, що абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 1 грн. 89 коп. за кожен день, що залишився до закінчення строку дії додаткової угоди, у разі відмови від договору чи додаткової угоди або у разі дострокового припинення дії договору на підставі п. 8.3 договору через несплату отриманих послуг.

У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за договором за ініціативою оператора з підстав, обумовлених договором або за заявою абонента в період строку, встановленого додатковою угодою, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено (п. 1.1. додаткової угоди).

За час дії договору надання відповідачу послуг доступу до мережі Інтернет було тимчасово обмежено (призупинено) позивачем у загальній кількості на 134 дня на які, відповідно, продовжено строк угоди.

Відтак, оскільки договір №4828989/1.12124359 від 12.10.2009 був достроково припинений з 25.04.2010р. в порядку п. 8.3 договору через несплату відповідачем наданих йому послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет, позивачем на підставі п. 1.4. додаткової угоди нараховано договірну санкцію ( 1,89 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку ).

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача вказана санкція за 669 днів складає 1264,41 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за отримані послуги відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях по даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат по відповідача в порядку ст.. 49 ГПК України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Шекер», м. Луганськ, вул.. Херсонська, 33, код ЄДРПОУ 36562516 на користь Приватного акціонерного товариства «МТС України»в особі Черкаської філії, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 190, код ЄДРПОУ 14333937 заборгованість у сумі 237 грн.38 коп. та санкцію у розмірі 1264 грн. 41 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 14.10.2010.