Рішення № 118074913, 22.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 рокуСправа №160/1021/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/1021/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» в частині застосування до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції (пункт 1 наказу); визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №918 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції, за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23 грудня 2023 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 23.12.2023 року (день, наступний за днем звільнення) по день винесення судового рішення; стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 копійок); допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23.12.2023 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з 29.05.2023 року обіймав посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. 22.12.2023 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №918 о/с позивача звільнено з вказаної посади з 22.12.2023 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2220к від 11.12.2023 року. Позивач не погоджується з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» №2220к від 11.12.2023 року, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №918 о/с від 22.12.2023 року, вважає оскаржувані накази протиправними, такими, що підлягають скасуванню, оскільки при прийнятті таких наказів відповідачем не враховано принцип презумпції невинуватості, а також всі обставини, які повинні бути враховані при реалізації процедури накладення найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення поліцейського із служби в поліції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/1021/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року продовжено строк для подання відзиву у справі № 160/1021/24.

20.02.2024 року заперечуючи проти позовної заяви, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, що наказом ГУНП від 22.12.2023 року № 918 о/с позивач звільнений з Національної поліції України за п.6 ч.1 ст.77 ( у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» з 22 грудня 2023 року. Так, в ході проведення службового розслідування встановлено, що 05.12.2023 працівниками Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України та працівниками Дніпропетровської окружної прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42023040000000415 від 01.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 372 КК України, проведені невідкладні слідчі дії (обшуки) в службових кабінетах, зокрема у позивача. Так, під час здійснення перевірки службової діяльності позивача вивчено кримінальні провадження та встановлено, що у жодному провадженні позивачем не складено план проведення слідчих (розшуковик) дій, досудове розслідування проводилося не системно, у порушення вимог п. 2 ч. 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень не забезпечено. Також позивач у складі слідчо оперативної групи, перебуваючи на місці події, порушив вимоги п. 6, п. 7, пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575. Вказана надзвичайна подія стала можливою через особисту недисциплінованість позивача, не виявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського та ігнорування останнім вимог чинного законодавства, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що у свою чергу суперечить інтересам законності і компрометує звання поліцейського. Так, відповідач зауважує, що своїми діями позивач дискредитував звання поліцейського, оскільки такі поступки підривають довіру та авторитет Національної поліції України і її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до поліцейського, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого виду стягнення - звільнення зі служби. Враховуючи викладене, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що позивачу було відомо про вимоги Національної поліції та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, які можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь-яких дій, які вказують на необ`єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов`язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та як наслідок до притягненім останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.

18.03.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив та зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання лейтенант поліції, що підтверджується послужним списком.

На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 05.12.2023 №2450 «Про організацію проведення службового розслідування» за фактом проведення невідкладних слідчих дій (обшуків) в службових кабінетах поліцейських відділу Кам`янського РУП ГУНП в рамках кримінального провадження від 01.08.2023 року №42023040000000415 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 372 КК України, зокрема у старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та з метою повної та всебічної перевірки обставин можливих порушень службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП було розпочато службове розслідування.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.12.2023 року №2459 «Про внесення змін до наказу ГУНП від 05.12.2023 №2450» були внесені зміни до персонального складу дисциплінарної комісії.

Під час проведення службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень, посилаючись на статтю 63 Конституції України.

11.12.2023 року дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області було складено висновок про результати службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Кам`янського РУП ГУНП, що призвели до надзвичайної події проведення обшуків 05.12.2023 року, зокрема у службовому кабінеті позивача.

Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 238, ч. 6 ст. 284 КПК України, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, пп. 1, 2, 6 п. З розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, п. 6, 7, пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, п. 2.1, 2.5 Посадових інструкцій, що виразилося у неналежному керуванні діями членів СОГ Кам`янського РУП ГУНП на місці події під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 09.10.2023, не належному встановленні обставин та свідків учиненого кримінального правопорушення, не вилученні речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, не опитуванні потерпілого про обставини вчиненого кримінального правопорушення, не здійсненні у повному обсязі збору відомостей, що можуть бути використані як докази обставин вчинення кримінального правопорушення, невстановленні осіб, які його вчинили, їх прикмет, інших відомостей, а також умовлянні потерпілого скласти заяву про небажання подальшої перевірки його звернення, не вжитті заходів щодо повного, усебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях № 12023035520000014, № 12022041160000735, № 12023041230001166, № 42023042050000026, № 12023041160001659, № 12023041160001660, № 12023041160001662, № 12023041160001684, ненаданні доручень оперативному підрозділу у кримінальному провадженні № 12023041160001684, у проведенні огляду трупів без участі судово-медичного експерта у кримінальних провадженнях №12023041160001421 та № 12023041160001422, у непроведенні у період часу з 28.06.2023 до 25.09.2023 жодної слідчої дії у кримінальному провадженні № 1202304123000116, у ненаправленні копії постанови про закриття кримінальних проваджень № 12022041160001028, № 12023041160000878, № 12023041160001126, № 12023041160001092, № 12022041160001156, № 12023040000000168, № 12023041160001083, № 12023041160001133 прокурору, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

22.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ № 918 о/с «По особовому складу» про звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції, з 22 грудня 2023 року. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220 к.

Не погодившись з притягненням до дисциплінарної відповідальності та з подальшим звільненням зі служби, з прийнятими наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (в редакції на час спірних правовідносин).

Згідно статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом частини 1, 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За змістом частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).

Відповідно до пункту 1, пункту 2 розділу І Правил № 1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Частинами 4,5 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право, зокрема: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов`язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.

Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частин 3, 5 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Частинами 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування.

Згідно частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893, в редакції на час спірних відносин).

За змістом пункту 1 розділу І Порядку №893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду.

Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення зі служби в поліції.

На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №918 о/с від 22.12.2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» прийнятий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220 к, прийнятого за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 11.12.2023 року та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 11.12.2023 року.

За вказаним висновком під час службового розслідування були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 238, ч. 6 ст. 284 КПК України, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, пп. 1, 2, 6 п. З розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, п. 6, 7, пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, п. 2.1, 2.5 Посадових інструкцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт і об`єктивну сторону.

Саме з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, проводиться службове розслідування, яке полягає у зборі, перевірці та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського та яке має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (яких) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, вид і розмір заподіяної шкоди, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

При цьому, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення безпосередньо ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службової дисципліни, і такі обставини щодо вчинення цією особою дисциплінарного проступку встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника.

Досліджені судом матеріали службового розслідування, висновки якого лягли в основу оскаржуваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, свідчать про доведеність відповідачем вини останнього у вчиненні дисциплінарного проступку, несумісного зі званням поліцейського, що підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов`язків поліцейського.

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

За змістом висновку службового розслідування щодо старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено, що 09.10.2023 до ЄО Кам`янського РУП ГУНП за № 19661 зареєстровано заяву ОСОБА_2 про те, що невідома особа, шляхом зламу замків вхідних дверей, проникла до приміщення гаражу № НОМЕР_1 , по вул. Грушевського, у м. Кам`янське, звідки здійснила крадіжку 4 автомобільних коліс марки «Тіgаr» та овочів на загальну суму 14 000 грн. Вказане повідомлення прийняв старший інспектор-черговий чергової частини Кам`янського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 , який направив на місце поліцейських СОГ РУП у складі: слідчого слідчого відділу РУП лейтенанта поліції Рамазанова Р.Р. та оперуповноваженого відділу кримінальної поліції РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 . На місці події, слідчий слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 6, п. 7, пп. 1 п. 8 розділу 11 Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, належно діями членів СОГ РУП не керував, обставини та свідків учиненого кримінального правопорушення належним чином не встановив, речі і документи, які мають значення для кримінального провадження не вилучив, потерпілого про обставини вчиненого кримінального правопорушення не опитав, збір відомостей, що можуть бути використані як докази не здійснив, у повному обсязі обставини вчинення кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, їх прикмети, інші відомості не встановив та умовив ОСОБА_2 скласти заяву про небажання проведення подальшої перевірки його звернення.

Разом з цим, належних доказів висновків про те, що позивач на місці події належно діями членів СОГ РУП не керував, у повному обсязі не встановив та не задокументував обставин вчинення кримінального правопорушення та умовив ОСОБА_2 скласти заяву про небажання проведення подальшої перевірки його звернення, матеріали справи не містять.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 09.10.2023 року ОСОБА_2 особисто звернувся із заявою до начальника Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що не надає згоду працівникам поліції на проведення огляду приміщення гаражу № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, у ОСОБА_2 були відібрані пояснення, в яких він зазначив: «що до приїзду поліції в цій ситуації розібрався самостійно, до поліції з написанням заяви звертатись не буде, так як матеріальної шкоди чи завідомо протиправних дій відносно нього ніхто не вчиняв».

Також службовим розслідуванням встановлено, що у провадженні позивача на час перевірки перебувало 8 кримінальних проваджень: № 12023035520000014, № 12022041160000735, № 12023041230001166, №42023042050000026, № 12023041160001659, № 12023041160001660, № 12023041160001662 та № 12023041160001684. Вивченням вказаних кримінальних проваджень встановлено, що у жодному провадженні позивачем не складено план проведення слідчих (розшукових) дій, досудове розслідування проводилось не системно, у порушення вимог п. 2 ч. 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.202017 № 570, повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень не забезпечено.

У кримінальних провадженнях №12023041160001422 та 12023041160001421 позивачем проведено огляди трупів без участі судово-медичного експерта, у результаті чого, протокол не змістовний без опису трупу, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 238 КПК України.

В кримінальному провадженні № 12023041230001166 від 12.06.023 за ч. 2 ст. 307 КК України, досудове розслідування якого доручено позивачу 28.06.2023, у період часу з 28.06.2023 до 25.09.2023 не проведено жодної слідчої дії, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 40 КПК України.

В кримінальному провадженні № 12022041160000735 за ч. 1 ст. 263 КК України, позивачем у поточному році лише 13.04.2023 складено протокол огляду предмета та зберігальну розписку, інших слідчих (розшукових) дії не проведено, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 40 КПК України.

Так, під час проведення службового розслідування вивчено кримінальні провадження №12022041160001028, №12023041160000878, №12023041160001126, №12023041160001092, №12022041160001156, №12023040000000168, №12023041160001083, №12023041160001133, в яких позивачем прийнято рішення про їх закриття та встановлено, що постанови про закриття кримінальних проваджень винесені передчасно, в порушення вимог частини 1 статті 40, ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України. Також в порушення вимог статті 284 КПК України копії постанов про закриття кримінальних проваджень прокурору та потерпілому не були направлені.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вказані кримінальні провадження направлені до Кам`янської окружної прокуратури для перевірки законності та обґрунтованості прийнятих рішень про закриття кримінальних проваджень, оскільки копія супровідного листа №2/1938 «Про результати вивчення кримінальних проваджень», яка наявна в матеріалах справи, 07.12.2023 року направлена керівнику Кам`янської окружної прокуратури, разом з вищевказаними кримінальними провадженнями, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області під час проведення службового розслідування, а не особисто позивачем.

Вказані обставини не спростовані позивачем, що дає підстави для висновку, що в діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 міститься склад дисциплінарного правопорушення.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.

Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи, свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу.

На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі № 160/1750/19.

З урахуванням положень частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку.

Обставини, що передували притягненню особи до даного виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі №804/1831/16.

Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення службового розслідування, варто зазначити, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, порядок проведення службового розслідування відповідачем не порушено та службове розслідування здійснено відповідно до приписів Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.20128. Отже, доводи позивача щодо порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №813/1790/18.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального воєнного стану в державі.

Також суд зауважує, що позивач був діючим працівником поліції, мав спеціальне звання лейтенант поліції та про наслідки вчинення будь-яких порушень з його боку мав знати.

Суд звертає увагу, що працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022р. на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов`язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Український народ розраховує на те, що поліцейські, як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов`язки.

З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022 року.

Під час дії воєнного стану до працівника поліції висунуті більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності.

Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд акцентує увагу на тому, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Суд зазначає, що, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №815/2705/16, від 24.06.2021 у справі №826/7830/17.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вина позивача у порушенні службової діяльності доведена належними та допустимими доказами.

Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено, відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції є співмірним до вчиненого проступку.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме, звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки позовні вимоги скасування наказу про звільнення, про поновлення позивача на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, підстави для їх задоволення також відсутні.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат в адміністративній справі не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська