Рішення № 118072354, 02.04.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 570/6766/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Росвен Інвест Україна» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 від 19.01.2023 у розмірі 19500 грн. та за договором про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 від 19.01.2023 у розмірі 23400 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22986-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.07.2023 між ТОВ «ФК «ІВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору з» відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №22986-01/2023 від 19.01.2023 року становить: 19500 грн., складається з заборгованості по тілу кредиту 5000 грн., заборгованості по відсотках 14500 грн.

Також 19.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.07.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №22992-01/2023 від 19.01.2023 року становить: 23400 грн., складається з заборгованості по тілу кредиту 6000 грн та заборгованість по відсотках 17400 грн.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов. На підставу своїх заперечень зазначає, що у наданих до матеріалів справи договорах не містять підписів сторін договору. позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору оренди майна з правом викупу між сторонами.

Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 19.01.2023 року № 22986-01/2023 надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зазначає, що належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Долучений до позову витяг не містить підписів ТОВ "Універсальні платіжні рішення", як і не містить підписів ТОВ "ФК "Інвеструм", хоча саме ТОВ "ФК "Інвеструм" і був адресований такий лист, даний витяг створений позивачем самостійно, як зацікавленою особою і позивач мав можливість зазначити будь-які дані, на власний розсуд.

Поданий позивачем реєстр боржників, із підписом сторін уклавши договір факторингу № 28072023 від 28.07.2023 року не містить жодної інформації стосовно відповідача.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року відкрито спрощене провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, зазначивши у позові про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином. У відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи заяви представника позивача, заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 19.01.2023 між ТзОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22986-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» 19.01.2023 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №22986-01/2023 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора.

Відповідно до п.1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Договір містить графік платежів.

19.01.2023 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору №22986-01/2023, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W4152, котрий Боржником було введено/відправлено.

Відповідно 19.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22986-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.07.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №28072023 від 28.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 19 500,00 грн.

Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №22986-01/2023 від 19.01.2023 року становить: 19500 грн., складається з заборгованості по тілу кредиту 5000 грн., заборгованості по відсотках 14500 грн., дане підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором 22986-01/2023 від 19.01.2023.

19.01.2023 року між ТзОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» 19.01.2023 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора. Договір містить графік платежів.

19.01.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору №22992-01/2023, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W8162, котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно 19.01.2023 року між ТОВ «ФК «ІВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

28.07.2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та строки встановлені Договором факторингу.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №28072023 від 28.07.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 23 400,00 грн.

Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №22992-01/2023 від 19.01.2023 року становить: 23400 грн., складається з заборгованості по тілу кредиту 6000 грн та заборгованість по відсотках 17400 грн. дане підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором 22992-01/2023 від 19.01.2023.

Згідно з ч.1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч.6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч.8ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З цього слідує, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст.6,627 ЦК України та ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Так,ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.

Відповідно до п.3.1.4кредитного договору ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» без згоди відповідача має право поступитися своїм правом вимоги за цим кредитним договором третій особі, в зв`язку, з чим відбудеться заміна сторони - кредитодавця за цим договором.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до боржника, а доказів визнання вказаного вище договору факторингу № 28072023 недійсним суду не надано. Також не заперечено факту правомірності укладення такого договору.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитними договорами, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Відповідач не надав суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав кредитні договори № 22986-01/2023 та №22992-01/2023 від 19.01.2023 та, що він не отримував суму кредиту на банківську карту чи належним чином виконав взяті на себе зобов`язання.

Відповідач в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку з зазначеним порушенням зобов`язань за кредитними договорами.

Доказів на спростування розміру заборгованості суду не надано, як і доказів на повну чи часткову оплату боргу.

Відповідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вище вказана заборгованість за кредитними договором у визначеній сумі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 89, 141, 263-265, 280-281, 288-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест України» до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №22986-01/2023 від 19.01.2023 у розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №22992-01/2023 від 19.01.2023 у розмірі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела 6, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.О.Гордійчук