Ухвала суду № 11807062, 14.10.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області УХВАЛА

"14" жовтня 2010 р.           Справа № 14/155(18/211)

Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів: суддя Шевчук О.Б. - головуючий, судді Деревінська Л.В. та Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу СФГ "АСК" від 20.05.2009р. (з урахуванням уточнення від 07.12.2009 р.) на дії державного виконавця відділу ДВС Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Стеблини О.В. у справі № 14/155(18/211)

за позовом:дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", м. Київ

до відповідача: селянського фермерського господарства "АСК", с. Новошевченково Долинського району Кіровоградської області

про стягнення 3584018,35 грн.,

Представники сторін:

від позивача (стягувача) - участi не брав;

від відповідача (боржника) - Самарський О.Л., довіреність б/н від 10.11.2009 р., (брав участь у судовому засіданні 21.09.2010 р.), Ямковий В.І., довіреність від 10.06.2010 р. (брав участь у судовому засіданні 12.10.2010 р.);

вiд відділу ДВС Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області - Санкаускас Н.В., довіреність від 04.12.2009 р., головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області.

У судовому засіданні 21.09.2010 р. та 12.10.2010 р. оголошувалась перерва відповідно до 12 год. 30 хв. 12.20.2010 р. та 15 год. 30 хв. 14.10.2010 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" 11.12.2008р. подано позовну заяву (з урахуванням заяви від 25.12.2008р. про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з селянського фермерського господарства "АСК" 3584018,35 грн. заборгованості, в тому числі: 2750001,50 грн. грошових коштів, сплачених позивачем відповідачеві по договору поставки №4600002484/ФЮП8-Е007.0 від 06.03.2008р., 9016,40 грн. процентів за користування грошовими коштами та 825000,45 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2008р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2009 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2008 року скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "АСК" на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" - 2750001грн.50 коп. передоплати за договором поставки, 825000 грн. 45 коп. штрафу, 25000 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

07.04.2009 р. видано відповідний наказ.

20.05.2009 року на адресу суду надійшла скарга селянського фермерського господарства "АСК" від 20.05.2009 року (т.3, а.с.113-115), яка в подальшому уточнена заявником згідно скарги від 07.12.2009 р. (т.4., а.с.65-69) та містить вимоги наступного змісту:

-визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Стеблини Олександра Васильовича;

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ Стеблини О.В. від 06.05.2009 року про відкриття виконавчого провадження, зобов'язавши його відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ Стеблини О.В. від 19.05.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору;

- в разі відмови в задоволенні вимог п.п. 2, 3 скарги - зобов'язати державного виконавця Стеблину О.В. скласти акт про повне добровільне виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк та закінчити виконавче провадження.

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник посилається на те, що державним виконавцем безпідставно відкрито виконавче провадження згідно постанови від 06.05.2009 р. по виконанню наказу господарського суду від 07.04.2009 р. №18/211, оскільки за висновком СФГ "АСК" наказ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, скаржник вважає незаконною постанову державного виконавця від 19.05.2009 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки постанова винесена після добровільного виконання сторонами рішення у даній справі.

Представником боржника 12.10.2010 р. подано господарському суду заяву про відмову від частини вимог за скаргою на дії державного виконавця (т.8, а.с.139), відповідно до якої скаржник просить прийняти відмову селянського фермерського господарства "АСК" від частини вимог за скаргою на дії державного виконавця, а саме за п. 4 скарги: в разі відмови в задоволенні вимог п.п. 2, 3 скарги - зобов'язати державного виконавця Стеблину О.В. скласти акт про повне добровільне виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк та закінчити виконавче провадження.

Оскільки заява підписана повноважним предстаником боржника, зазначені дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає відмову від скарги в цій частині.

За викладених обставин провадження по справі по розгляду скарги в частині вимог: в разі відмови в задоволенні вимог п.п. 2, 3 скарги - зобов'язати державного виконавця Стеблину О.В. скласти акт про повне добровільне виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк та закінчити виконавче провадження, підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що відповідно до вимог ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарським судом розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, які можуть бути подані в тому числі і боржником протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеній особі стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, оскарження дій посадових осіб органів державної виконавчої служби нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З огляду на викладене господарський суд прийшов до висновку про припинення провадження по скарзі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині визнання неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Стеблини Олександра Васильовича та зобов'язання його відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглядаючи скаргу боржника в частині скасування постанов державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ Стеблини О.В. від 06.05.2009 року про відкриття виконавчого провадження та від 19.05.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору, господарський суд прийшов до висновку, що скарга в цій частині не підлягає задоволенню господарським судом в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2009 р. на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.12.08 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.09 по справі № 18/211 стягувачу видано наказ про стягнення з фермерського господарства "АСК" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новошевченкове, п/р 26001315292001 в КБ "Приватбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750, ідентифікаційний код 31077178) на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01021, м.Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, н/п № 43, поштова адреса: 03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33, п/р 26003001300496 в ЗАТ "ОТП-Банк", МФО 300528, ідентифікаційний код 25394566) - 2750001 грн. 50 коп. передоплати за договором поставки, 825000 грн. 45 коп. штрафу, 25000 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягувач звернувся з заявою до ВДВС Долинського районного управління юстиції від 05.05.2009 р. (т.7, а.с.31) про примусове виконання цього наказу.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені вимоги до виконавчого документа.

В силу вимог пункту 3 частини 1 вищевказаної статті у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ господарського суду Кіровоградської області від 07.03.2009 року у даній справі містить в собі всі обов'язкові вимоги, які передбачені статтею 19 Закону.

Тому, 06.05.2009 р. старшим державним виконавцем ВДВС Долинського РУЮ Стеблиною О.В. правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т.7, а.с.42-43).

При винесенні спірної постанови державний виконавець керувався статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження", частинами 1 та 2 якої передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

При цьому, господарський суд враховує, що зазначення в наказі господарського суду та постанові про відкриття виконавчого провадження найменування боржника - "фермерське господарство "АСК" замість "селянське фермерське господарство АСК" при наявності інших ознак, які ідентифікують зазначену юридичну особу (ідентифікаційний код, адреса підприємства) не могло вплинути на належне виконання наказу господарського суду та порушення прав та інтересів боржника.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування постанови від 06.05.2009 р. про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 30 Закону передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Із змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2010 р. вбачається, що боржнику надано строк для добровільного виконання наказу господарського суду від 07.04.2009 р. до 13.05.2010 р.

Дана постанова отримана боржником 07.05.2009 р.

Доказів добровільного виконання наказу від 07.04.2009 р. в строк до 13.05.2009 р. учасниками судового процесу господарському суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

Але постанова про відкладення провадження виконавчих дій органом державної виконавчої служби не виносилась.

При цьому, боржник до відділу державної виконавчої служби з заявами про відкладення чи продовження строку добровільного виконання рішення не звертався, документів на підтвердження цього суду не надав.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.05.2009 р. між боржником та стягувачем було укладено договір поставки № 4500433867 від 14.05.2009 р. на суму 3466359,02 грн., а 19.05.2009 р. підписано акт прийому-передачі сільгосппродукцїі (зерна), згідно з договором поставки № 45Ш433В67 від 14.05.2009 р. та угоду про проведення заліку однорідних зустрічних зобов'язань на суму 3466359,02 грн.

Решта зобов'язань боржника перед стягувачем було виконано шляхом перерахування 133760,93 грн. стягувачу згідно платіжного доручення № 280 від 19.05.2009 р.

Про виконання своїх зобов"язань перед стягувачем боржник повідомив орган державної виконавчої служби 19.05.2010 р., що підтверджується заявою (т.3, а.с.126).

Таким чином, боржник провів розрахунки із стягувачем в межах виконавчого провадження, але після закінчення строку для добровільного виконання наказу господарського суду від 07.04.2009 р.

19.05.2009 р. державним виконавцем Стеблиною О.В. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору за примусове наказу господарського суду.

Відповідно до статті 46 Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Пунктом 4.16.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 № 74/5 (надалі - Інструкція) передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до вимог Закону. При подальших пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Тобто, винесення постанови при надходженні виконавчого документа є обов'язковою дією державного виконавця, а у випадку, коли рішення не виконано у строк, наданий для його добровільного виконання, всі інші дії здійснюються у виконавчому провадженні як примусові. Сплата боржником стягувачеві заборгованості під час здійснення виконавчих дій у примусовому порядку є вже дією, що підпадає під ознаки терміну "фактично стягненої суми", виходячи із якої стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

В своїй скарзі боржник послався на ч.4 ст. 30 Закону, якою передбачено, що у разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Скаржник вважає, що державним виконавцем в порушення вимог цієї статті, замість складення акту та закінчення виконавчого провадження винесено оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2009 р.

Дані доводи не приймаються до уваги господарським судом, оскільки ч.4 ст. 30 Закону передбачає дві обов"язкові умови для складення такого акту: повне добровільне виконання та виконання в строк, який надано для добровільного виконання.

Але як встановлено господарським судом розрахунки між боржником та стягувачем проведені у виконавчому провадженні після закінчення строку, наданого для добровільного виконання рішення.

Таким чином, в задоволенні скарги боржника в частині скасування постанов державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ Стеблини О.В. від 06.05.2009 року про відкриття виконавчого провадження та від 19.05.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору слід відмовити.

Керуючись п.п. 1, 4 ст. 80, ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги селянського фермерського господарства "АСК" на дії ВДВС Долинського районного управління юстиції в частині скасування постанови державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ Стеблини О.В. від 06.05.2009 року про відкриття виконавчого провадження та постанови від 19.05.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору відмовити.

В частині визнання неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Стеблини Олександра Васильовича; зобов'язання державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження"; та в разі відмови в задоволенні вимог п.п. 2, 3 скарги - зобов'язати державного виконавця Стеблину О.В. скласти акт про повне добровільне виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк та закінчити виконавче провадження, провадження у справі припинити.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Копії ухвали направити стягувачу, боржнику та відділу ДВС Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Головуючий суддя О.Б.Шевчук

Суддя Л.В.Деревінська

Суддя С.Б.Колодій