Рішення № 11806649, 04.10.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 5/71 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ

до відповідача: підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта", м. Кіровоград

про стягнення 17 058 175,50 грн.

З участю представників сторін:

від позивача: представник Медведь А.В., довіреність № 263-ГО/10 від 13.07.2010;

від відповідача: представник Гросул Ю.О., довіреність б/н від 28.09.2010.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - позивач, банк) подано позов про стягнення з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" (далі - відповідач, позичальник) заборгованості за кредитним договором № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії від 23.04.2003 року на загальну суму 17 058 175,50 грн., з яких:

- 11 205 228 грн. сума кредиту;

- 4 339 471,42 грн. сума несплачених процентів за користування кредитом;

- 1 148 460,75 грн. сума пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 365 015,33 грн. сума пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву зазначив, що відповідно до змісту пункту 9.2. кредитного договору № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії від 23.04.2003 року при настанні випадків, передбачених вказаним пунктом договору, позивач має призупинити кредитування позичальника та стягнути заборгованість за цим договором, в тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Крім того, за твердженням відповідача йому не направлялась позивачем претензія чи будь-який лист з вимогою про повернення боргу, ним не було отримано та не узгоджувався розрахунок суми боргу, а також позивачем не було дотримано порядку досудового врегулювання спору.

В судовому засіданні 29.09.2010 року було оголошено перерву до 04.10.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" 23.04.2003 року було укладено договір № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії.

Розділом 2 договору визначено, що банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію з метою поповнення обігових коштів в сумі, що не перевищує ліміт кредитування - 13 000 000 грн. Строк кредитної лінії встановлюється з 23.04.2003 року по 21.04.2006 року.

Згідно договорів про внесення змін та доповнень до договору № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії від 23.04.03 року розмір кредитної лінії неодноразово змінювався, договором про внесення змін та доповнень від 18.12.2006 року встановлено кінцевий ліміт кредитування в розмірі 14 600 000 грн. (а.с. 56).

Строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника або з моменту сплати з позичкового рахунку платіжних документів, виписаних на ім'я позичальника.

Дата повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, наданим в межах відкритої кредитної лінії становить - 21.04.2006 року, відсоткова ставка за користування кредитом в межах ліміту кредитування встановлюється в розмірі 20 % річних у відповідності до пунктів 2.7-2.8 договору.

Також договором від 01.09.2008 року про внесення змін та доповнень було встановлено відсоткову ставку за користування кредитними коштами в межах ліміту кредитування в розмірі 22% річних (а.с. 59).

Договором від 17.12.2008 року про внесення змін та доповнень до договору № 35/К-03 від 23.04.2003 року було встановлено кінцевий термін повернення позичальником кредиту - 23.10.2009 року (а.с. 61).

Згідно пункту 3.1 договору видача кредитів, наданих в межах відкритої кредитної лінії проводиться шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 2065001300280 на поточний рахунок позичальника № 2600802300280 в Укрпромбанку, МФО 321228.

Договором від 25.04.2006 року про внесення змін та доповнень до договору № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії від 23.04.2003 року видача кредитів, наданих в межах відкритої лінії проводиться шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 2062206300280 на поточний рахунок позичальника № 2600903300280 в Укрпромбанку, МФО 321228 (а.с. 53).

Згідно пунктів, 4.1., 4.2. кредитного договору у забезпечення зобов'язань з повернення кредитів, наданих в межах відритої кредитної лінії, сплати відсотків за їх користування, сплата пені, штрафу за нецільове використання кредитів позичальник передає банку в заставу нафтопродукти товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" на суму 8 671 905,80 грн. Умови передачі майна в заставу, звернення стягнення на заставлене майно регулюються договором застави, що укладається банком з позичальником і підлягає нотаріальному посвідченню.

На виконання умов договору № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії від 23.04.2003 року банком було перераховано кошти в межах кредитної лінії за платіжними дорученнями (а.с. 65-91). Перерахування кредиту банком з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника також підтверджується виписками з позичкового рахунку відповідача за період з дати відкриття рахунку по 27.07.2010 року. Розмір заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором № 35/К-03 від 23.04.2003 року по поверненню кредитних коштів становить 11 205 228,00 грн.

Пунктами 5.1-5.2 договору № 35/К-03 на відкриття відкличної кредитної лінії від 23.04.2003 року визначено, що погашення кредитів позичальником здійснюється із свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок № 2065001300280 в Укрпромбанку, МФО 321228. Відсотки за користування кредитами, наданими в межах відкритої кредитної лінії позичальник сплачує банку щомісячно на рахунок № 2068705300280 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", МФО 321228 до 25 числа поточного місяця.

Відсотки за користування кредитами нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитами, наданими в межах відкритої кредитної лінії щомісячно за період з 25 числа минулого місяця по 24 число поточного місяця.

Договором від 25.04.2006 року про внесення змін та доповнень викладено пункт 5.1 в наступній редакції: погашення кредитів позичальником здійснюється із свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок № 2062206300280 в ТОВ "Укрпромбанк", МФО 321228.

Відповідач доказів повернення одержаного кредиту в розмірі 11 205 228 грн. у передбачений кредитним договором строк суду не надав, розмір суми неповернутих кредитних коштів в поясненнях на позовну заяву № 62 від 29.09.2010 року не заперечив.

Відповідно до пункту 5.7 договору у разі несвоєчасного погашення кредитів, отриманих в межах ліміту кредитування позичальник сплачує банку відсотки з розрахунку 21 % річних, що нараховуються на суму непогашеної заборгованості з дати виникнення простроченої заборгованості до дати її повного погашення в термін, передбачений пунктом 5.2 цього договору.

Водночас договором від 01.09.2008 року внесено зміни до пункту 5.7 договору згідно якого позичальник сплачує банку відсотки з розрахунку 23 % річних (а.с. 59).

Згідно розрахунку позивача за договором № 35/К-03 від 23.04.2003 року заборгованість підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" по відсотках за користуванням кредитом, станом на 27.07.2010 року, складає 4 339 471,42 грн.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вимогами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 525 Цивільного кодексу України заборонено односторонню відмову від виконання зобов'язання.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За правилами статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У порушення вимог закону та умов кредитного договору відповідач свої грошове зобов'язання перед позивачем у встановлений договором строк не виконав.

Суму нарахованих відсотків по кредиту відповідач має сплатити на користь позивача згідно статті 1048 Цивільного кодексу України, а суму кредиту зобов'язаний повернути згідно статті 1049 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 8.1 договору за порушення термінів повернення кредитів або сплати відсотків за користування кредитами позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочення від суми заборгованості за весь період прострочення. Розмір пені не може бути вищий за подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Господарський суд виходить з того, що у відповідності до частин 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивачем правомірно обчислено пеню за період прострочення повернення відповідачем кредиту по 27.07.2010 в розмірі 1 148 460,75 грн., відсотків - в розмірі 365 015,33 грн., загальна сума пені становить 1 513 476,08 грн.

Твердження відповідача, яке викладене в запереченнях на позовну заяву стосовно того, що позивачем не було дотримано порядку досудового врегулювання спору відхиляється судом як безпідставне. Відповідно ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою, тобто, це є правом а не обов'язком сторін.

Право позивача на звернення до суду не може бути обмежене необхідністю досудового врегулювання спору. Аналогічну правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі № 1-2/2002.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі у справі № 1-2/2002 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншим нормативно-правовим актом.

Також господарським судом відхиляється заперечення відповідача з посиланням на п. 9.2. кредитного договору про те, що позивач має призупинити кредитування позичальника та стягнути заборгованість за цим договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, оскільки зазначеним пунктом 9.2. кредитного договору передбачено право позивача на дострокове витребування повернення наданого позичальнику кредиту у вказаних у цьому пункті випадках. Проте, термін повернення кредиту за кредитними договором сплинув ще 23.10.2009р., тобто, позичальник допустив значне прострочення повернення кредиту.

З викладеного вбачається, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості по кредиту в розмірі 11 205 228 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 4 339 471,42 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1 148 460,75 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в розмірі 365 015,33 грн., є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 29.09.2010 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", мотивуючи тим, що згідно розділу 4 кредитного договору в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник передає банку в заставу нафтопродукти ТОВ "НК Альфа-Нафта" на суму 8 671 905,80 грн. Відповідач посилається на те, що вимоги позивача прямо впливають на права та обов'язки вказаного підприємства, оскільки банк в першу чергу звертає стягнення, у разі не погашення заборгованості, на заставлене майно.

Господарський суд відхиляє клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ "НК Альфа-Нафта" з наступних підстав.

Згідно пунктів, 4.1., 4.2. кредитного договору у забезпечення зобов'язань з повернення кредитів, наданих в межах відритої кредитної лінії, сплати відсотків за їх користування, сплати пені, штрафу за нецільове використання кредитів позичальник передає банку в заставу нафтопродукти товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" на суму 8 671 905,80 грн. Умови передачі майна в заставу, звернення стягнення на заставлене майно регулюються договором застави, що укладається банком з позичальником і підлягає нотаріальному посвідченню.

Між тим, відповідач не надав доказів того, що в забезпечення зобов'язань за кредитним договором ним як позичальником було передано в заставу нафтопродукти ТОВ "НК Альфа-Нафта" на суму 8 671 905,80 грн., відповідач не надав доказів укладення між ним та банком договору застави, зокрема, застави нафтопродуктів ТОВ "НК Альфа-Нафта".

Отже, з матеріалів справи не випливає, що рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки ТОВ "НК Альфа-Нафта" щодо однієї з сторін. Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача як позичальника грошових коштів - заборгованості за кредитним № 35/К-03 від 23.04.2003 року. Предметом спору в даній справі не є звернення стягнення на певне заставне майно.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" (25006, м. Кіровоград, вул. Леніна, 13, код 30331012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325):

- основну заборгованість по кредиту в розмірі 11 205 228 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 4 339 471,42 грн.; пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 1 148 460,75 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 365 015,33 грн.;

- судові витрати у справі на державне мито в розмірі 25500,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 06.10.2010