Ухвала суду № 118065011, 01.04.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/630/24

Номер провадження 2/573/200/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Терещенко О.І., вивчив матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння та земельні ділянки, припинення права спільної часткової власності на це майно,

ВСТАНОВИЛА:

29 березня 2024 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла вищевказана позовна заява.

Вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Позовна заява складена з порушеннями вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою заявлено такі позовні вимоги:

- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:001:1966 та на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:001:1969, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності ОСОБА_3 на 1/6 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:001:1966 та на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:001:1969, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою майнового характеру, загальна вартість якої становить 30833,32 грн (20566,66 грн (1/3 частини від вартості домоволодіння, що належить відповідачкам) + 10266,66 грн (2/3 частини від вартості земельних ділянок, що належать відповідачкам) = 30833,32 грн).

У позовній заяві ціна позову представником позивачки - адвокатом Мірошніченком А.В. зазначена не правильно у розмірі 77100 грн. Згідно із звітом про оцінку майна, то в цю суму входить загальна вартість домоволодіння разом із двома земельними ділянками, частка в яких у розмірі 46266,68 грн належить саме позивачці на праві власності (41133,34 грн (2/3 частини від вартості домоволодіння) + 5133,34 грн (1/3 частина від вартості земельних ділянок) = 46266,68 грн).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (тут і далі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, судовий збір з вимоги про визнання права власності на вказане майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, яка становить 30833,32 грн.

Чотири позовні вимоги про припинення права спільної часткової власності на спірне майно є вимогами немайнового характеру.

Верховний Суд у своїй постанові від 07 квітня 2021 року в справі №495/1706/16-ц дійшов висновку, що вимога щодо визнання права особистої приватної власності на це майно є вимогою майнового характеру та визначається з урахуванням вартості спірного майна, у той же час позовна вимога про припинення права спільної часткової власності на спірне майно є вимогою немайнового характеру.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року встановлено у сумі 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Отже, позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а мала сплатити у розмірі 6056 грн (1211,20 грн за вимогу майнового характеру та 4844,80 грн за чотири вимоги немайного характеру (1211,20 + 1211,20 х 4 = 6056).

З огляду на викладене ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір у розмірі 4844,80 грн за такими реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Сум.обл./Білопільська МТГ/22030101,

Код отримувача: (ЄДРПОУ): 37970404

Банк отримувача: Казначейство України ЕАП

р/р: UA388999980313191206000018526

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, частиною 2 статті 365 ЦК України визначено, що суд постановляє рішення про припинення права власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тож, підставою для розгляду позовної заяви про припинення права власності на частини домоволодіння та земельних ділянок у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником. Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

Положення статті 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, однак оскільки позивачкою подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є її обов`язком.

У той же час, ОСОБА_1 до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин внесення відповідної суми, а саме 30833,32 грн, на депозитний рахунок Білопільського районного суду.

Суд зазначає, що умовою пред`явлення позову про припинення права власності на частку в об`єкті спільної часткової власності є виконання обов`язку щодо внесення на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні. Її наявність пов`язана з тим, що при внесенні коштів позивачка підтверджує свій реальний намір вступити у відповідні правовідносини.

Отже, на позивачку покладений обов`язок внести на депозитний рахунок суду грошову суму одночасно із поданням позовної заяви, що передбачено Цивільним кодексом України, і подання таких доказів є обов`язковою умовою, встановленою цим Кодексом.

При цьому, звертаю увагу, що невнесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду є самостійною підставою для відмови у позові.

У позовній заяві представником позивачки зазначено, що розмір частки відповідачів вартістю 12850 грн ОСОБА_1 зобов`язується сплатити після відкриття провадження у справі.

Разом з тим, нормами Цивільного процесуального кодексу України не передбачено можливості відстрочення внесення такої суми на депозитний рахунок суду.

Окрім того, представник позивачки помилився у розрахунках суми, яку слід внести на депозитний рахунок суду, замість 30833,32 грн помилково зазначив 12850 грн, про що вже зазначено вище.

Реквізити для сплати коштів на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Сумській області, код отримувача 26270240, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок UA558201720355249001000008869.

Отже, позивачці необхідно доплатити судовий збір та внести кошти на депозитний рахунок, докази чого надати суду.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві .

За таких обставин вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на домоволодіння та земельні ділянки, припинення права права спільної часткової власності на це майно залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення їй копії цієї ухвали.

У разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці з усіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя