Рішення № 11806435, 12.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 р. Справа № 21/83

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

за участю:

представник позивача - Карука О.О,

представник відповідача - Олексин Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення на користь ДК "Газ України" з відповідача основного боргу за постачання природного газу в сумі 1 519 780 грн. 89 коп., пені в сумі 137 107грн. 72 коп., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 35 921 грн. 79коп., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 27 515 грн. 96 коп., державне мито в розмірі 17 204 грн. 00 коп, витрати пов"язані з інформаційно - технічним забезпеченням в розмірі 236 грн. 00 коп.

встановив, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подав до господарського суду позовну заяву про стягнення на користь ДК "Газ України" з відповідача основного боргу за постачання природного газу в сумі 1 519 780 грн. 89 коп., пені в сумі 137 107грн. 72 коп., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 35 921 грн. 79коп., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 27 515 грн. 96 коп., державне мито в розмірі 17 204 грн. 00 коп, витрати пов"язані з інформаційно - технічним забезпеченням в розмірі 236 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 05.10.10 оголошувалася перерва до 12.10.10.

Представник позивача позов підтримав. Пояснив суду, що відповідач допустив заборгованість за поставлений природний газ за договором на постачання природного газу № 06/08-2337. Таким чином, на суму боргу позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.Просить суд позов задоволити.

Представник відповідача позов не визнав в частині нарахування пені в період з 28.07.09 по 14.09.09 в розмірі 16 905 грн. 94 коп., з підстав наведенних у відзиві на позовну заяву, посилаючись на ст. 258 ЦК України, разом з тим, просить суд зменшити розмір пені в зв"язку з важким фінансовим станом підприємства, в обрунтування чого долучив до відзиву звіт про фінансові результати підприємства за 2009р.

В судовому засіданні 12.10.10 представник позивача подав письмове пояснення, в якому не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що оскільки сторони в договорі передбачили нарахування неустойки за кожний день прострочення, то диспозитивні положення вищенаведеної норми не регулюють правовідносин сторін, а межі нарахування неустойки визначені початком прострочення виконання зобов"язання і моментом, коли це зобов"язання було виконано. Позивач вважає, що вимоги про стягнення неустойки, розраховані за кожний день прострочення платежу окремо, по яким строк позовної давності в один рік не збіг, з урахуванням подання позову (28.07.10), а тому вимоги в частині нарахування пені в період з 28.07.09 по 14.09.09 в розмірі 16 905 грн. 94 коп.підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази в обгрунтування заявлених вимог та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

31.12.08 між ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець) та ДК "Газ України"(постачальник) був укладений договір № 06/08-2337( далі Договір) на постачання природного газу.

Відповідно до умов Договору одна сторона-продавець взяла на себе обов"язок поставити покупцю природний газ, а інша-покупець прийняти та оплатити поставлений газ. Період поставки січень-грудень 2009 року. (розділи 1,2 Договору).

Розділом 5 вищевказаного договору визначено порядок розрахунків між сторонами.

Як вбачається із зібраних в справі доказів позивач свої зобов"язання перед покупцем (відповідач по справі) виконав в повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень-грудень 2009 року (копії містяться в матеріалах справи а.с. 41-52).

Однак, як зазначив позивач та свідчать обставини справи покупець провів лише часткову оплату за отриманий газ в розмірі 83 925 647, 18 грн. Згідно акту звірки розрахунків станом на 31.05.10 борг відповідача перед позивачем склав 1 519 780, 89 грн.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано пеню в розмірі 137 107, 72 грн. (розраунок пені: з 28.07.09 по 14.09.09 в розмірі 16 905, 94 грн.; з 26.10.09 по 02.11.09 в розмірі 1 218, 13 грн.; з 05.03.10 по 28.07.10 в розмірі 118 983, 65 грн.)

Щодо заяви відповідача про пропуск строків позовної давності в частині нарахування пені в період з 28.07.09 по 14.09.09 в розмірі 16 905 грн. 94 коп. слід зазначити наступне.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 7.2. договору на постачання природного газу № 06/08-2337 від 31.12.08 в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий природний газ та послуги з його транспортування у строки зазначені п. 6.1. даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 14.06.93 №01- 6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів», якщо відповідно до чинного законодавства України або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

У відповідності до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо. Оскільки договір сторін не містить умови про незастосування ч. 6 ст. 232 ГК України, то у даному випадку на правовідносини сторін наведена норма розповсюджується.

Позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою 28.07.10, тобто в межах однорічного строку.

У відповідності до ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу. пені).

Таким чином позивачем було правомірно нараховано пеню за період з 27.07.09 по 14.09.09, тобто на зобов"язання яке існувало за рік до моменту звернення, оскільки строк позовної давності по стягнення пені за даний період не сплив.

Як зазначалося вище, відповідач у відзиві на позовну заяву, звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за прострочення виконання ним свого зобов'язання щодо своєчасного внесення суми платежів, у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, суд посилається на те, що з огляду на приписи ч.1 ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України, відсутність вини відповідача у виникненні боргу перед позивачем у зв'язку із нерентабельними, на думку відповідача, тарифами на послуги транспортування та постачання природного газу, не є випадком, за наявності якого можливо зменшити розмір пені.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано на суму боргу 1 519 780 грн. 89 коп.; 35 921 грн. 79коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 27 515 грн. 96 коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82-85,49 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" про стягнення на користь ДК "Газ України" з відповідача основного боргу за постачання природного газу в сумі 1 519 780 грн. 89 коп., пені в сумі 137 107грн. 72 коп., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 35 921 грн. 79коп., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 27 515 грн. 96 коп., державне мито в розмірі 17 204 грн. 00 коп, витрати пов"язані з інформаційно - технічним забезпеченням в розмірі 236 грн. 00 коп. - задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000 п/р № 2603930101135 в ВАТ "Ощадбанк" МФО 336503, код ЭДРПОУ 03361046 на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, П/Р № 260083301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ МФО 300465, код ЭДРПОУ 31301827 - 1519 780 грн. 89 коп. основного боргу за поставлений газ, 137 107грн. 72 коп. - пені, 35 921 грн. 79коп. - суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів , три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 27 515 грн. 96 коп., державне мито в розмірі 17 204 грн. 00 коп, витрати пов"язані з інформаційно - технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.10