Рішення № 118063027, 29.03.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3995/23

Провадження №: 2/332/130/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

29 березня 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов`язання надати дозвіл на приватизацію квартири, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначала наступне.

В 1998 році на підставі ордеру на родину із двох осіб їй була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Договір найму було укладено із нею (позивачкою). В зазначеній квартирі станом на 17.07.2023 року зареєстровані: позивачка, чоловік останньої ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 . Маючи намір реалізувати своє право на приватизацію житла, позивачка звернулася до районного адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району за наданням дозволу на приватизацію, надавши усі необхідні для цього документи. Водночас відповідач відмовив їй у надані дозволу на приватизацію, мотивуючи своє рішення, викладене у листі від 06.07.2023 року за № Ш-289-3-343 тим, що нею не надано довідку про реєстрацію місця проживання особи та документи, що підтверджують невикористання нею та сином - ОСОБА_3 житлових чеків для приватизації в період проживання з 01.01.1993 р. по 05.05.1999 р., а сином ОСОБА_5 з 04.03.2001 р. по 04.09.2007 р., відповідно. Позивачка вважає зазначену вище відмову такою, що порушує її житлові права та інтереси, оскільки інших об`єктів нерухомості у власності вона немає, вказана квартира не відноситься до житла, що не підлягає приватизації. Крім того, право на приватизацію, на її думку, підтверджується, відповідями наданими АТ «Українська залізниця» та АТ «Державний ощадний банк України», згідно до яких право на приватизацію житла нею не використано.

На підставі викладеного, позивачка просила зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району вчинити дії щодо прийняття від неї заяви та передачі в спільну сумісну власність житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 18.07.2023 року відкрито провадження у даній справі і її розгляд призначено в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засіданняна 11 год.00 хв. 23.08.2023 р. (а.с. 24-25). В подальшому підготовче судове засідання було відкладено на 12 год. 15 хв. 25.08.2023 р., на 11 год. 30 хв. 30.10.2023 р.(а.с.37).

Ухвалою від 30.10.2023 р. підготовче судове засідання у даній справі закрито і її судовий розгляд призначено на 12 год. 30 хв. 21.12.2023 р. (а.с. 50). Розгляд справи відкладався на 12 год. 00 хв. 19.03.2024 р. та останній раз на 09 год. 00 хв. 29.03.2024 р. (а.с. 61, 71-74).

В судове засідання треті особи не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому судовий розгляд проведено у їхню відсутність, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 211 ЦПК України.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , просила задовольнити позов з підстав, наведених у ньому. Також позивачка пояснила, що з 1993р. по 1999р. вона проживала за адресою: АДРЕСА_2 , але в неї відсутні докази цього. З нею проживали ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та її свекруха ОСОБА_7 . Окрім того, в квартирі по АДРЕСА_3 проживали з нею без реєстрації також чоловік ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 і ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_8 просила у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачкою не було надано довідки про реєстрацію місця проживання особи та документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що позивачка це його дружина. Свідок зазначив, що йому невідомі адреси проживання сина позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 в 90-х роках. Окрім того, свідок пояснив, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживали та були зареєстровані всі члени його сім`ї.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що в період з 1993р. по 1999р. за адресою: АДРЕСА_2 , проживали: мати свідка ОСОБА_10 , батько свідка ОСОБА_11 , та сестра батька свідка ОСОБА_7 .

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з нижченаведених підстав.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закону) спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Статтею 1 Закону визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону, об`єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності.

Статтею Закону передбачено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно до корінця ордера № 574 на житлове приміщення серія № 3 від 24.02.1998 р., виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, ОСОБА_12 (попереднє прізвище позивачки у справі) отримала на сім`ю з двох чоловік (сина ОСОБА_3 ) право на зайняття житлового приміщення площею 29.39 кв.м., яке складається з двох кімнат, за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з відселенням з АДРЕСА_4 (а.с. 17).

В 2023 році позивачка виявили бажання приватизувати вищезазначену квартиру, яка перебуває в її користуванні, але їй було відмовлено, з тих підстав, що останньою не було надано довідку про реєстрацію місця проживання особи та документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації.

Виходячи з відповідей Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за № П-461, № Ш-460 від 28.06.2023 р., відповідно до Закону України від 10.12.2015 р. № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» з 04.04.2016 року повноваження щодо реєстрації та зняття з місця реєстрації перейшли до органів місцевого самоврядування. У зв`язку з цим, Департаментом було прийнято картотеки реєстраційного обліку від державної міграційної служби, ЖЕО, інших підприємств, установ, організацій, що забезпечували ведення відповідних картотек до 04.04.2016 року. Картотека реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4 , до Департаменту не передавалась (а.с. 12, 13).

А згідно до відповіді Департаменту за № Ш-462 від 29.06.2023 р., ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 04.09.2007 р. по теперішній час. Інформація щодо внесення відомостей стосовно ОСОБА_5 , як малолітньої дитини до картки матері, відсутня (а.с. 11).

З даних відображених у Витягах з реєстру територіальної громади№ 2023/003702888 від 15.05.2023 р., № 2023/003794374 від 18.05.2023 р., № 2023/003712251 від 15.05.2023 р., вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 25.05.1999 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 04.09.2007 року, відповідно (а.с. 8, 9, 10).

Згідно з довідкою наданою філією - Запорізьким обласним управлінням АТ «Державний ощадний банк України» від 19.05.2023 р. № 107.357-23/155, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , в списках громадян, які мають право на приватизаціюне значаться. Дані з використання житлового чека відсутні (а.с. 16).

Відповідно до довідки СП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 16.06.2023 р. за № ДН-3-14/84, ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , які зареєстровані з 25.05.1999 р. по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 , своє право на приватизацію житла з 25.05.1999 року та 01.12.2001 року не використали (а.с. 15).

Пунктами 18, 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджено наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, громадянином до органу приватизації подається перелік документів:заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним;копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку).

При цьому, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Враховуючи, що під час судового розгляду справи не вдалося встановити доказів реєстрації місця проживання позивачки та її синів, - ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , які є третіми особами у справі, та документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації,саме в період з 01.01.1993 р. по 25.05.1999 року, та з 04.03.2001 по 04.09.2007 року,відповідно, то суд змушений відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

При цьому суд вважає, що покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не можна вважати доказами, які обґрунтовують позов, оскільки вони є протирічливими між собою та з показами самої позивачки, взаємовиключними та не підтверджують тих обставин, які має довести позивач на підтвердження правомірності позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2024р.

Суддя Р.В. Сінєльнік