Рішення № 11806272, 12.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 р. Справа № П-3/87

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м.Івано-Франківська (вул. Гаркуші 9, м.Івано-Франківськ) в інтересах держави - Міністерства освіти і науки України в особі Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею вул. ІЛевинського, 35, м.Івано-Франківськ,76002

до відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул. Б.Хмельницького, 59 А, м.Івано - Франківськ, 76007

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення зайво виплачених коштів за надану теплову енергію в сумі 14265 грн. 38 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чуй М.І. - представник, (довіреність №01-11/15 від 26.01.10)

Від позивача: Кішка Н.С. - директор ІФ ППЛ, (статут від 05.09.05)

Від відповідача: Бабій С.В. - представник, (довіреність № 660-2/10 від 15.09.10)

Від прокуратури: Хомин М.В. - помічник прокурора, (посвідчення № 51 від 10.11.08)

Від третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з вимогою повернути 14265, 38 грн. зайво сплачених коштів, посилаючись при цьому на :

- договір про постачання теплової енергії від 20.09.2000 № 484, укладений між Івано-Франківським професійним політехнічним ліцеєм з державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

- додаток №1 до договору, яким визначено перелік об"ектів, на які постачається теплова енергія та включення в цей переліх, як окремого об"екту споживання теплової енергії, гуртожитку ліцею.

- приписи Житлового кодексу Української РСР, з урахуванням вимог яких гуртожитки віднесено до житлового фонду.

- п.38 "Примірного положення про гуртожитки" , затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86р. № 208, згідно з яким громадяни які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги за ставками квартирної плати /тарифами/, встановленими для будинків державного та громадського житлового фонду.

- розпорядження облдержадміністрації від 2.10.2000р. № 676 "Про зміни і доповнення до розпорядження облдержадміністрації від 20.07.1998р. № 622 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" та від 25.06.2002 № 443 "Про граничні розміри плати за проживання у гуртожитках" - згідно яких громадяни, які проживають у гуртожитках, вносять плату за комунальні послуги в розмірах встановлених для населення в конкретному населеному пункті.

-розподіл всіх споживачів теплової енергії на три категорії споживачів : населення, бюджетні установи, інші споживачі постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006р. № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води".

- віднесення мешканців гуртожитку Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею до категорії споживачів "населення".

- здійснення розрахунку за спожиту теплову енергію, що постачалась гуртожитку училища за тарифами, що встановлені для категорії споживачів "бюджетні установи", а не "населення" - внаслідок чого відповідачем отримано надмірну плату на суму позову 14265,38 грн., яка є неправомірно отриманою, а тому підлягає поверненню.

Відповідач вимоги позивача не визнає, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", на підставі якої відповідач має право робити розрахунок планових витрат на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і отримувати висновок з цього питання органів Державної інспекції з контролю за цінами. Такий висновок відповідач отримав від Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області, відповідно до якого розрахунки тарифів відповідача є економічно обгрунтованими. Крім того, вказує відповідач на те, що він має право визначати розмір тарифів без будь-яких додаткових узгоджень їх розмірів із споживачем. До того ж відповідно до ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач має право на отримання перерахунку за спожиту теплову енерію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального сезону. Оскільки позивач просить повернути зайво сплачені кошти в 2010р. за період з 1.01.2006р. по 15.04.2006р. - його право на перерахунок за таких обставин не підлягає реалізації а також позивач пропустив строк позовної давності, який встановлено ст.ст. 256-257 Цивільного кодексу України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та з урахуванням вимог діючого законодавства - дійшов в спірному випадку такого висновку.

Прокуратура міста, розглянувши матеріали ревізії контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області, стверджує, що розрахунки між сторонами проведено з порушенням вимог діючого законодавства, а саме: ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" отримало кошти від Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею за поставлену теплову енергію в періоді січень-квітень 2006р. для гуртожитку ліцею за тарифами "бюджетні установи", що є неправильним, оскільки необхідно було вжити тарифи - як для населення.

20 вересня 2000р. Івано-Франківським ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та Професійно-технічним училищем № 1, яке реорганізовано у Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей, укладено договір № 484 на відпуск теплової енергії. Пунктом 20 названого договору передбачено, що плата за спожиту теплоенергію утримується із споживача згідно тарифів на основі платіжних документів. В періоді з січня 2006р. по квітень /включно/ 2006р. такі документи до оплати було виставлено та фактично оплачено по гуртожитку ліцею на суму 38212,21 грн., виходячи при цьому із встановлених тарифів для бюджетних установ.

Проте, використання цього тарифу з урахуванням фактичних обставин спору є неправильним.

Порядком формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006р. № 955 передбачено три категорії споживачів: населення, бюджетні установи та інші, формування тарифу по яких здійснюється окремо. Між сторонами фактично виник спір : до якої категорії споживачів слід віднести гуртожиток ліцею, що і є визначальним при застосуванні того чи іншого тарифу.

Суд визнає обгрунтованими доводи прокуратури про те, що гуртожиток відноситься до житлового фонду, оскільки Житловим кодексом визначено, що державний житловий фонд складається не тільки із житлових будинків, але і із житлових приміщень в інших будівлях, які призначені для проживання громадян та гуртожитків /ст.ст.4, 6, 67, 127 Житлового кодексу/.

Іншими нормативними документами, зокрема "Примірним положенням про гуртожитки" /п.38/ затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 3.06.86р. № 208 та розпорядженнями Івано-Франківської облдержадміністрації № 676 від 2.10.2000р. "Про зміни і доповнення до розпорядження облдержадміністрації від 20.07.1998р. № 622 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги" та № 443 від 25.06.2002р. "Про граничні розміри плати за проживання у гуртожитках" визначено внесення плати громадянами, які проживають у гуртожитках, за комунальні послуги в розмірах встановлених для населення в конкретному регіоні. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" - розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов"язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Частина 8 ст.118 Конституції України передбачає, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Проте, в спірному випадку суду не подано доказів про скасування розпоряджень Івано-Франківської облдержадміністрації № 676 від 2.10.2000р та № 443 від 25.06.2002р. Таким чином, названі розпорядження носять обов"язковий характер. Як встановлено в судовому засіданні, розрахунки між сторонами в спірному періоді проведено без дотримання наведених вище нормативних документів, а відтак відсутні підстави для визнання проведення таких розрахунків правомірною дією. З огляду на наведене, суд вважає доводи позову обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Щодо доводів відповідача, то вони судом до уваги не приймаються, оскільки позовні вимоги не стосуються порядку формування тарифів, участь в цьому процесі відповідача чи то неправильне визначення самого тарифу тощо, а спір стосується неправильного визначення категорії окремого споживача.

Припинення зобов"язань за договором з підстав його виконання не позбавляє права будь-яку із сторін звернутися до суду за захистом свого права, яке випливає із проведеного виконання. Не приймаються судом до уваги посилання відповідача на ст.24 Закону України "Про теплопостачання", яка передбачає право на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію протягом місяця після опалювального сезону, оскільки обставини, які регламентовано ст.24 названого Закону не співпадають із фактичними обставинами спору.

Щодо доводів відповідача про пропуск строку позовної давності, то слід зауважити, що з позовом в суд звернувся заступник прокурора м.Івано-Франківська і в цьому випадку суду не доведено факт пропуску строку позовної давності.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59 А, м.Івано - Франківськ , код ЄДРПОУ 03346058) на користь Івано-Франківського професійного політехнічного ліцею ( вул. І.Левинського, 35, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ25910789) 14265,38 грн.(чотирнадцять тисяч двісті шістдесят п"ять гривень тридцять вісім копійок) зайво отриманих коштів.

Стягнути з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59 а, м.Івано-Франківськ, 76007 код 03346058) в дохід державного бюджету 142,65 грн.(сто сорок дві гривні шістдесят п"ять копійок) держмита ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) .

Стягнути з державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59 а, м.Івано-Франківськ, 76007 код 03346058) в дохід державного бюджету 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач: УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003 - оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.) .

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М.М.

Повне рішення складено 18.10.10.