Рішення № 11806072, 28.09.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. Справа № 6/79

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши матеріали

за позовом Приватне підприємство "Захід Трейд" вул.Миру,5-А, с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область,81118

до відповідача ПП "АРС-ДІМ" пл.Ринок,14,м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення 26587грн.04коп. заборгованості

за участю представників сторін:

Від позивача: представник Вельгош Т.М., (довіреність № б/н від 09.04.09)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 26587грн.04коп. а саме: основний борг в сумі 20377грн., пеня в сумі 3422грн.72коп., інфляційні втрати в сумі 19723грн.10коп. та 3% річних в сумі 815грн.22коп.

Представник позивача позов підтримав. В підтвердження заявлених вимог зазначив, що в порушення умов договору укладеного між сторонами, покупець(відповідач) не провів повної оплати за поставлений йому товар у встановлений договором строк в зв"язку з чим допустив заборгованість в сумі 20377грн. на яку нараховано штрафні санкції у вигляді пені, а також інфляційні втрати та 3%річних.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, витребуваних судом доказів не подав, вимоги ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений судом про розгляд справи , що підтверджується повідомленнями про вручення відповідних ухвал. Слід зазначити, що від представника відповідача двічі поступали клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. При цьому, за клопотанням відповідача від 12.08.10 розгляд справи було відкладено судом.

Згідно з ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Клопотання відповідача (вх.№6941 від 02.09.10) про відкладення розгляду справи не підтверджено жодними доказами в його обгрунтування, а відтак зазначене вище клопотання не підлягає задоволенню.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неодноразове нез"явлення відповідача в судове засідання, що призвело до затягування судового процесу, неподання доказів витребуваних судом та невиконання вимог суду, розцінюється судом як недобросовісне користування відповідачем своїми правами.

Таким чином, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника відповідача, запобігаючи , одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 23.04.09 між сторонами укладено договір поставки №23/04/09-1 Н за умовами якого, постачальник (позивач) зобов"язується поставити, передати у власність покупця(відповідач) пісок(товар), а покупець зобов"язався прийняти та оплатити товар ( п.1.1 Договору).

Розділом 3 Договору визначено ціну та кількість товару.Розділом 4 - строки та умови поставки .

Умови оплати поставленого товару сторонами визначено у розділі5 договору, зокрема оплата за поставлений товар проводиться замовником протягом 20 банківських днів з моменту поставки.

Як свідчать обставини справи постачальник свої зобов"язання за договором виконав, зокрема здійснив ряд поставок товару замовнику,що підтверджується поданими в матеріали справи видатковими накладними на загальну суму 65377грн.

Проте, замовник здійснив лише часткову оплату поставленого товару - разовими платежами лише на суму 45000грн. в зв"язку з чим допустив заборгованість перед постачальником в сумі 20377грн.

В матеріали справи подано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами із зазначенням загальної суми вартості за поставлений товар, з врахуванням суми сплаченої замовником. Таким чином, сторони встановили існування заборгованості в сумі 20377грн. станом на 18.02.10. Акт звірки скріплено підписами та печатками сторін.

Однак, на день звернення з позовом до суду замовник існуючу заборгованість не сплатив. На письмову претензію позивача №1057-10 від 09.02.10, повідомив, що немає можливості виконати договір поставки у зв"язку з тимчасовими фінансовими незручностями.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу дії ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом на спростування вимог позивача про стягнення з нього заборгованості за поставлений товар в сумі 20377грн. Крім того, як зазначалося вище, факт існування такого боргу відповідач визнав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

В силу дії ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.1 Договору та поданого суду розрахунку відповідачу нараховано пеню в сумі 3422грн.72коп.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 815грн.22коп 3% річних та 1972грн.10коп інфляційних втрат.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.33, 34, 49 , 82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ПП "АРС-ДІМ", пл.Ринок,14, м.Івано-Франківськ,76018 ( код ЄДРПОУ 33163043, р/р 2600101013073 в ВАТ "Кредобанк", МФО 336161) на користь приватного підприємства "Захід Трейд", вул.Миру,5-А, с.Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область,81118 ( код ЄДРПОУ 36278117,р/р 2600801122169 у першій Львівській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 325365) основний борг в сумі 20377грн., пеню в сумі 3422грн.72коп., інфляційні втрати в сумі 19723грн.10коп., 3% річних в сумі 815грн.22коп., 265грн 87коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                                                            рішення підписане 07.10.10