Рішення № 11806063, 20.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р. Справа № 27/11

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши матеріали справи

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Мета - Логістик"

(вул. Городоцька, 367-А, м. Львів, 79040);

до відповідача Дочірнє підприємство "Торговий дім "Роксолана"

(вул. Левицького, 10а, м. Івано-Франківськ, 76014);

про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 14 569 грн 74 коп.

За участі представників сторін:

Від позивача: Кушай В.В. - представник, (довіреність № 40 від 07.09.10р.)

Від відповідача: представник не з’явився.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета - Логістик" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Торговий Дім "Роксолана" (надалі відповідач) 14 569 грн. 23 коп. заборгованості. В обґрунтування своїх вимог, як видно із змісту позовної заяви позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору з дилером про співробітництво та довгострокові поставки, в повному обсязі не оплатив прийнятий 29 грудня 2009 року та 17 лютого 2010 року від позивача згідно відповідних накладних товар на загальну суму 26 631 грн. 74 коп., що спричинило виникнення боргу в сумі 12 731 грн. 74 коп. У зв'язку з цим, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 602 грн. 92 коп. пені та 234 грн. 57 коп. три проценти річних, на підставі ст. 625 ЦК України та умов Договору.

Ухвалою від 27 серпня 2010 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 27/11.

Ухвалами від 08.09.2010 року, 24.09.2010 року та 12.10.2010 року розгляд справи судом відкладався згідно ст. 77 ГПК України.

В засіданні 24 вересня 2010 року представник відповідача надав суду відзив на позов, із змісту даних якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує та просить суд у його задоволенні відмовити, з підстав недотриманням позивачем при подачі позовної заяви вимог ст. 54 ГПК України.

В засіданні, яке відбулось 12 жовтня 2010 року представник позивача не з’явився.

Відповідач подав суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 7927 від 12.10.2010 року), згідно з яким просить суд винести рішення про стягнення з дочірнього підприємства "Торговий Дім "Роксолана" суму основного боргу в розмірі 12 731,74 грн., 2 478,71 грн. -- пені, 622,50 грн. -- інфляційних втрат, 203,71 грн. -- 3% річних, а також судові витрати в сумі 396,36 грн.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Мета - Логістик" (компанія) та дочірнім підприємством "Торговий Дім "Роксолана" (дилер) було укладено договір з дилером № ІФО-1/2 про співробітництво та довгострокові поставки (а. с. 23-26).

Згідно пункту 1.1 Договору, компанія зобов'язується поставляти дилеру протягом терміну дії та на умовах Договору, а дилер зобов'язується отримувати за плату товари та здійснювати подальший продаж товарів на території області від власного імені та за власний рахунок відповідно до погоджених сторонами умов.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціни на товари при проведенні поставки партії товарів остаточно визначаються сторонами в накладних на момент поставки партії товару.

Згідно п. 5.2 Договору дилер зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману партію товару відповідно до накладної на отриману продукцію, протягом двадцяти восьми календарних днів з моменту приймання зазначеної партії дилером від компанії, якщо інше не буде встановлено додатковою письмовою угодою сторін.

За змістом пунктів 2.2 та 2.3 Договору, сторони уклали цей договір до 31 грудня 2010 року з відповідними можливостями пролонгації.

В ході розгляду справи суд встановив, що належним чином виконуючи свої договірні зобов'язання, позивач 29 грудня 2009 року та 17 лютого 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 26 631 грн. 74 коп., що підтверджується даними відповідних видаткових накладних № Мл-0000200 та № Мл-0000043 (а. с. 27, 29).

Позивач звертався до відповідача з досудовим попередженням № 33 від 29 липня 2010 року з вимогою погасити заборгованість (а.с. 31), проте відповіді на попередження відповідач не надіслав.

Разом з тим, відповідач отриманий від позивача товар в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 12 731 грн. 74 коп., який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 12 731 грн. 74 коп. основного боргу, що підлягав оплаті відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору з дилером про співробітництво та довгострокові поставки.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи, що відповідач за поставлений йому товар не розрахувався, розмір основного боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході розгляду справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 12 731 грн. 74 коп. підлягає задоволенню.

У зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання, згідно п. 8.3 Договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0.1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення зобов'язання. Згідно зробленого позивачем розрахунку пені позивач просить стягнути з відповідача 2 478 грн. 71 коп. пені нарахованої за період прострочення з 26.01.2010 року по 05.08.2010 року.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що у випадку затримки оплати дилер за вимогою компанії сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Загальна сума пені розраховується за весь період прострочення.

На даний пункт Договору також посилався відповідач у своєму відзиві, однак, суд не вбачає підстав для застосування умов даного пункту Договору з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Так, враховуючи зазначені в Законі обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, а також передбачений Договором двадцяти восьми денний календарний строк для сплати за поставлений товар, арифметично правильний розрахунок суду пені за період з 17 березня по 05 серпня 2010 року (а. с. 9) загалом становить 964 грн. 30 коп.; тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 478 грн. 71 коп. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 964 грн. 30 коп.

Також, позивач нарахував відповідачу 622 грн 50 коп. інфляційних втрат за період з 01 лютого 2010 року по 01 серпня 2010 року, згідно положень ст. 625 ЦК України про те, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Оскільки позивач не вказує суму заборгованість по кожній накладній, а вказує загальну суму заборгованості на підставі умов Договору суд вважає моментом прострочення виконання зобов'язання по двом накладним 17 березня 2010 року. Отже, згідно арифметично правильного розрахунку інфляційних втрат за період з березеня по липень 2010 року, то вимога позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 622 грн 50 коп. не підлягає задоволенню, оскільки середній індекс інфляції за вказаний період становить 0.985, що в свою чергу свідчить про відсутність інфляції.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу три проценти річних за період з 26 січня 2010 року по 05 серпня 2010 року на суму 203 грн. 71 коп. Оскільки позивач не вказує суму заборгованість по кожній накладній, а вказує загальну суму заборгованості на підставі умов Договору суд вважає моментом прострочення виконання зобов'язання по двом накладним 17 березня 2010 року. Отже, згідно арифметично правильного розрахунку трьох процентів річних за період з 17 березня по 05 серпня 2010 року, то вимога позивача про стягнення три проценти річних в сумі 203 грн. 71 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 148 грн. 60 коп.

Що стосується доводів відповідача з посиланням на норми ст. 54 ГПК України викладених у відзиві на позов, то суд не вбачає правових підстав для відмови у позові з цих причин.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 43, 49, 54, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Торговий Дім "Роксолана" (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Левицького, 10а; ідентифікаційний код 34844019) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мета - Логістик" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367-А; ідентифікаційний код 35775486) --12 731, 74 гривні (дванадцять тисяч сімсот тридцять одну гривню сімдесят чотири копійки) основного боргу, 964,30 гривень (дев'ятсот шістдесят чотири гривні тридцять копійок) пені, 148,60 гривень (сто сорок вісім гривень шістдесят копійок) три проценти річних, а всього 13 844,64 гривень (тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні шістдесят чотири копійки), а також 138,44 гривень (сто тридцять вісім гривень сорок чотири копійки) державного мита, 203,74 гривень (двісті три гривні сімдесять чотири копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                Михайлишин В. В.

рішення підписане 20.10.10