Ухвала суду № 118060518, 02.04.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1556/24

Провадження № 1-кп/346/469/24

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

02 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

провівши підготовчесудове засідання у кримінальному провадженні,внесеному вЄдиний реєстр досудових розслідувань 02.02.2024 року за № 12024091180000096, про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

в підготовчому судовому засіданні учасники вважають за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала подане нею письмове клопотання про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обгрунтування якого зазначає про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3-5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого неможливо запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, враховуючи також, що обвинувачений не працює та не має офіційних джерел доходу, вчинив кримінальне правопорушення під час невідбутого покарання у виді 5 років позбавлення волі, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, має слабкі соціальні зв`язки, що в свою чергу призводить до відсутності стримуючих факторів переховуватись від суду. Тому прокурор просить обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просить застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого та працівники поліції зможуть належним чином контролювати його поведінку.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, заслухавши учасників процесу, приходить до наступного.

Обвинувальний акт, що надійшов до суду, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Дане кримінальне провадження підсудне Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області.

Підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України не встановлено.

Тому наявні правові підстави для призначення судового розгляду.

Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.02.2024 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 27.04.2024 року, з правом внесення застави 20 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 60 560 грн.

Згідно зі ст. 5 (п.1 пп. (с)) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).

Згідно з ч. 3ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідноз ч. 1 ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про її матеріальний та соціальний стан, зв`язками з державою, у якій її переслідують.

При вирішенні даного клопотання суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, заякий визначенопокарання увиді позбавленняволі настрок відп`яти до восьми років,який усвідомлюючи невідворотність покарання може вживати заходів до уникнення останнього, (враховуючи, що звільнений від відбування покарання за попереднім вироком, у разі ж ухвалення обвинувального вироку за новим обвинуваченням застосуванню підлягає ст. 71 КК України, отже повторне звільнення від відбування покарання виключене), а також вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги, що офіційно не працевлаштований, неодружений, що в свою чергу, на переконання суду, створює сприятливі передумови для продовження вчинення інших протиправних дій, а також здійснення тиску на потерпілих та свідків при звільненні з-під варти, що свідчить про відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, та як наслідок існування вказаних в клопотанні ризиків. Ризики, запобігання спробам, яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, з моменту застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та продовжують існувати.

Зміна діючого запобіжного заходу на більш м`який, на переконання суду, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що у повному обсязі узгоджується з практикою ЄСПЛ, який у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року зазначив, що обмеження в свободі є виправданим за наявності суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Необхідно відзначити, що в розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тому суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого на даній стадії кримінального провадження інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків та судових рішень.

Поряд з тим, суд вважає за можливе визначити розмір застави в розмірі, встановленому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави та звільнення з - під варти.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів захисника про можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, то вони не заслуговують на увагу, оскільки перебування обвинуваченого під домашнім арештом не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.

Напідставівикладеного,керуючись ст.ст.177-184,194,314317 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 02.04.2024 року о 15:00 год.

Обрати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 31 травня 2024 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_5 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: НОМЕР_1 , Код отримувача: 26289647, Банк отримувача : ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_5 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_5 з-під варти покласти на нього на строк до 31.05.2024 року включно такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з АДРЕСА_1 , без дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки такого документу уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово Коломийський міськрайонний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з цим обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Про час та місце судового розгляду повідомити учасників кримінального провадження.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу в частині, що стосується обрання запобіжного заходу, до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Суддя: ОСОБА_1