Ухвала суду № 118056313, 14.03.2024, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/813/23

Провадження №1-кп/534/64/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , захисників обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 307, ч. 2ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_19 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_9 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 255,ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_11 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України,

У С ТА Н О В И В:

До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся адвокат ОСОБА_13 в інтересах підзахисного ОСОБА_6 із клопотанням з проханням зняти обмеження на користування автомобілем, накладені ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 23.01.2023 року, у кримінальному провадженні за № 12020170000000603 від 21.12.2020 на транспортний засіб «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT» VIN ITWBT7F3XHCO25285, 2016 року випуску, біжового кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 ; зобов`язати слідчого повернути власнику з майданчику КМУ ГУНП України в Полтавській області за адресою м. Крменчук, вул. Київська 7.

Клопотання мотивовано тим, що згідно рішення комсомольського міського суду від 5 жовтня 2017 року на утриманні і вихованні підзахисного ОСОБА_6 перебуває неповнолітній син ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так як згідно рішення суду матір дитини позбавлена батьківських прав.

Також у підзахисного мається мати пенсіонерка ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час в сім`ї підзахисного склалася критична ситуація в зв`язку з критичним станом здоров`я його матері, яка має ряд хронічних захворювань її стан здоров`я з кожним днем погіршується, раніше до матеріалів провадження, мною як захисником додавалась на підтвердження медична документація про стан здоров`я його матері. Але на даний час мати підзахисного потребує лікування в медичних закладах, але самостійно прибути до лікувального закладу її потрібно транспортувати для надання медичної допомоги.

Також неповнолітньому сину згідно медичної документації потрібно проводити оперативне втручання, після проведення якого також сина необхідно буде возити до лікаря так як, він самостійно не зможе прибути до лікувального закладу.

В зв`язку з вищевикладеним виникли обставини для скасування обмеження в користуванні заарештованим автомобілем.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_13 та ОСОБА_6 підтримали своє клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та просив суд відмовити.

Дослідивши матеріали справи за вищевказаним клопотанням, заслухавши пояснення учасників справи, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2023 (справа № 554/4645/22, провадження № 1-кс/554/869/23) клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_22 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT» 2016 року випуску, біжового кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Указане рішення суду мотивовано, зокрема, тим, що в ході проведення слідчих розшукових дій встановлено, що ОСОБА_6 має у постійному користуванні автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Згідно з даними з інформаційного реєстру автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT» з державним номерним знаком· НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Беручи до yвaги наявність достатніх підстав вважати що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в автомобілі марки «VOLKSWAGEN»моделі «PASSAT»з державним номерним знаком НОМЕР_1 , може зберігати вогнепальну зброю, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, прекурсори, та предмети за допомогою яких останній здійснюють фасування наркотичних засобів та психотропних речовин, грошові кошти отримані від незаконного обороту наркотичних засобів та психотропні речовини, що можуть бути знаряддям кримінального правопорушення та можуть мати значення для повного та об`єктивного встановлення істини по справі органом досудового розслідування було ініційоване клопотання про проведення обшуку в належному йому автомобілі марки «VOLKSWAGEN»моделі «PASSAT»з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

10.01.2023 року, під час проведення обшуку в автомобілі марки «VOLKSWAGEN»моделі «PASSAT»з державним номерним знаком НОМЕР_1 належного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було вилучено зазначений автомобіль, який поміщено до спеціального майданчика для зберігання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області, розташованого за адресою, Полтавська область м. Кременчук, вул. Київська, 7.

Вилучений автомобіль марки «VOLKSWAGEN»моделі «PASSAT»з державним номерним знаком НОМЕР_1 на постійній основі використовується підозрюваним під час перевезення ним. наркотичних засобів психотропних речовин, вогнепальної зброї, бойових припасів, тому має значення для досудового розслідування і може бути використаний як доказ під час судового розгляду.

У ході проведення досудового розслідування постала необхідність у більш детальнішому огляду та виконання з ним інших слідчих дій, для встановлення об`єктивної істини у справі, шляхом його дослідження.

У відповідності до санкцій ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК. України, за злочини у яких підозрюється ОСОБА_6 , передбачена додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна. У зв`язку з чим, постала необхідність у накладенні арешту на майно, яке знаходиться у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме автомобіль марки «VOLKSWAGEN»моделі «PASSAT»з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з. метою конфіскації майна як виду покарання.

З урахувань зазначеного під проникненням слід розуміти фізичне усунення перешкод (відкриття дверей, проникнення на територію, проникнення у середину житла чи іншого володіння особи тощо).

У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.223 КПК України слідчі (розшукові)дії єдіями,спрямованими наотримання (збирання)доказів абоперевірку вжеотриманих доказіву конкретномукримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Під час проведення огляду, 10.01.2023 року, під час проведення обшуку в автомобілі марки «VOLKSWAGEN»моделі «PASSAT»з державним номерним знаком НОМЕР_1 належного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було вилучено зазначений автомобіль, який поміщено до спеціального майданчика для зберігання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області, розташованого за адресою, Полтавська область м. Кременчук, вул. Київська, 7.

Згідно ч.1ст.98 КПК України- речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою застосування арешту у даному випадку є відповідно до п.1 ч.2ст.170 КПК Українизбереження речових доказів.

Окремо суддя наголошує, що за приписами ст. 96-1 КК України передбачена спеціальна конфіскація за вчинення кримінально-караного діяння передбаченого ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК. України.

Суддя зауважив, що стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суддя при вирішенні даного клопотання, врахував, що приписи статті 1 Протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

До клопотанняпро зняттяобмеження накористування автомобілемадвокатом ОСОБА_13 додано документи,відповідно дояких обвинувачений ОСОБА_6 має наутриманні івихованні неповнолітньогосина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мати пенсіонерку ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час в сім`ї підзахисного склалася критична ситуація в зв`язку з критичним станом здоров`я його матері, яка має ряд хронічних захворювань її стан здоров`я з кожним днем погіршується, раніше до матеріалів провадження, мною як захисником додавалась на підтвердження медична документація про стан здоров`я його матері. Але на даний час мати підзахисного потребує лікування в медичних закладах, але самостійно прибути до лікувального закладу її потрібно транспортувати для надання медичної допомоги.

Також неповнолітньому сину згідно медичної документації потрібно проводити оперативне втручання, після проведення якого також сина необхідно буде возити до лікаря так як, він самостійно не зможе прибути до лікувального закладу.

Вищевказані обставини підтверджуються доданими копіями медичних документів.

Поряд із наведеними обставинами суддя враховує наступне.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписи статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

З урахуванням пояснень прокурора, суддя до вищенаведеного вважає за необхідне додати, що у відповідності до ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Таким чином, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст.368 КПК України).

За своєю юридичною суттю та змістом, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Стаття 170 КПК Українипередбачає, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині першій статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поряд із цим, відповідно до абз. 2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином,арештом суттєвообмежується конституційнеправо особина власність,а урозумінні Конвенції про захистправ людиниі основоположнихсвобод від 04.11.1950 на право мирного володіння майном.

Суддя дійшов висновку, що адвокат який діє в інтересах обвинуваченого довів, а прокурор, водночас, не спростував відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту вищевказаного автомобіля, а саме в частині обмеження на право користування автомобілем, який належить обвинуваченому на праві власності.

Відповідно до ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.170,174,372 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ

Клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зняття обмеження на користування автомобілем Вх. № 2650/24 від 14.03.2024, у кримінальному провадженні № 12020170000000603 від 21.12.2020 задовольнити.

Частково скасувати арешт майна, а саме обмеження на право користування автомобілем VOLKSWAGEN PASSАT VIN ITWBT7F3XHCO25285 біжового кольору 2016 року, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 номерний знак НОМЕР_1 разом з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 та ключ від замка запалення, та передати власнику на відповідальне зберігання.

Зобов`язати уповноваженого слідчого повернути автомобіль його власнику ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 з майданчику КМУ ГУНП України в Полтавській області за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_23