Постанова № 118055768, 02.04.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/821/24

Провадження №3/366/777/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 смт. Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши в закритому судовому засіданні справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2024 справи надійшли до суду.

Постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 02.04.2024, зазначені справи об`єднані в одне провадження.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043996 від 15.03.2024, по суті правопорушення зазначено наступне:

15.03.2024 року о 21 год. 37 хв. на а/д спецпідїзд до зони ЧАЕС 1 км + 100 м. ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043991 від 15.03.2024, по суті правопорушення зазначено наступне:

15.03.2024 року о 21 год. 37 хв. на а/д спецпідїзд до зони ЧАЕС 1 км + 100 м. водій керував т/з ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на службову відеокамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1ст.130КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував проти обставин, що наведені у протоколах про адміністративні правопорушення.

Враховуючи, що матеріали справ про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження, відомості, які відображені у протоколах про адміністративне правопорушення стосуються подій, які мали місце в один і той же день, час, місці та відносно однієї і тієї ж особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази цих справ повинні досліджуватись разом в рамках одного провадження.

Саме такий порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення є дотриманням засад провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до норм КУпАП.

Це сприятиме повному, всебічному і неупередженому розгляду справи про адміністративні правопорушення у точній відповідності із законом, при цьому у повній мірі буде досліджено всі без виключення обставини, які підлягають дослідженню, у справі буде прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справ, суддя приходить до такого.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ч. 1 ст.8КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згіднозі ст. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

Згідно з п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.10 розділу 1 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Щодо правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У свою чергу, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення в частині інкримінованого правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративні правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковане вірно, а наявні в матеріалах справ докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчиненої особою, яку протягом року притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, в його діях вбачається порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Його провина у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043991 від 15.03.2024;

- копією постанови судді Іванківського районного суду від 12.02.2024 (набрала законної сили 23.02.2024), відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;

- долученими в установленому законом порядку матеріалами відеозаписами на оптичному диску.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вчинення цього адміністративного правопорушення.

Щодо правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя приходить до такого.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертоюцієї статті.

У свою чергу відповідальність за ч. 2, 3 та 4 ст. 126 КУпАП настає у разі :

керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відтак, у справах про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає доказуванню факт вчинення повторно протягом року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності правопорушень, передбачених ч.ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повторність вчинення ОСОБА_1 будь-якого з таких правопорушень протягом року.

Крім цього, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення оптичний диск містить відеозаписи, аналогічні тим, що долучені до протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП і на цих матеріалах відеозапису не вбачається того, що ОСОБА_1 інкримінується факт вчинення правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема, не роз`яснюються його права як особи, яка притягається до відповідальності за цієї статтею, а всі без виключення відомості стосуються оформлення матеріалів справи за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України 17.07. 1997, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення щодо пред`явленого їй обвинувачення, збирати та подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокремаКУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав, або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.

Із системного аналізу нормКУпАПвбачається, що процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються уповноваженим на складання протоколу суб`єктом на момент його складання (ст. 256 КУпАП).

Проте, як зазначено вище, з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП матеріалів відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснюються його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, тим більше, що взагалі відносно нього складатиметься такий протокол.

Всі без виключення відомості з матеріалів відеозапису, у тому числі роз`яснення ОСОБА_1 його прав як особі, яка притягається до відповідальності, стосуються інкримінованого йому правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Наявність таких обставин свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Висновки

Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 , визнається винуватим у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП і в його діях відсутня подія і склад правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, до нього слід застосувати адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за його вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу зпозбавленням правакерування транспортнимизасобами без оплатного вилучення транспортного засобу за санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оплатне вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Оскільки транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи перебуває у власності іншої особи, відповідно, він оплатному вилученню не підлягає.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За ч. 1 цієї статті Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, ставку судового збору слід розраховувати від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році, який становить 3028 грн., відповідно сума судового збору, яка підлягає стягненню становить 605,60 грн. (3028*0,2 = 605, 60).

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути встановлену суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 36, 40-1, 126, 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

(реквізитидляоплатиштрафу отримувач:ГУКуКиїв.обл./м.Київ/21081300,банкотримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

реквізити дляоплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Провадження усправіпроадміністративне правопорушеннязач.5ст.126КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу такого адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.

Суддя Н.П. Слободян