Рішення № 118053027, 19.03.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.03.2024

Справа № 333/155/24

Провадження № 2/334/1298/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

директор ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 67636,24 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 20.10.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 491038038 відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 46794,98 гривні на строк 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90%. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував в наслідок чого станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 67636,24 гривень, яка складалася з тіла кредиту в сумі 46794,98 гривні та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 20841,26 гривня. 20.12.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 491038038 від 20.10.2020.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15.01.2024 справа передана за підсудністю Ленінському районному суду міста Запоріжжя. Ухвалою про відкриття провадження у справі Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.02.2024 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» Євтодьєв А.О. в судове засідання не з`явився. Подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «АЛЬФА-БАНК» з пропозицією укласти Угоду про надання споживчого кредиту № 491038038, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Сума кредиту 46794,98 гривні з фіксованою процентною ставкою 39,90% річних та зі строком дії на 48 місяців. Дата повернення кредиту 21.10.2024, що підтверджується Офертою на укладання угоди про надання кредиту № 491038038 від 20.10.2020 та акцептом пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 491038038 від 20.10.2020.

Відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту за період з 20.10.2020 по 21.10.2024 заборгованість відповідача перед АТ «АЛЬФА-БАНК» складала 94302,90 гривні, яка складається з суми кредиту за договором 46794,98 гривні та процентів за користування кредитом в сумі 47507,92 гривень.

20.12.2021 АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором № 491038038 від 20.10.2020, що підтверджується Договором факторингу № 4 та характеристикою права вимоги.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом та випискою по особовим рахункам з 20.10.2020 по 20.12.2021 заборгованість відповідача складає 67636,24 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 46794,98 гривні та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 20841,26 гривня.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав у АТ «АЛЬФА-БАНК» кредит в сумі 46794,98 гривні з фіксованою процентною ставкою 39,90% на строк 48 місяців, тобто до 20.10.2024. АТ «АЛЬФА-БАНК» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, передбачених кредитним договором. Відповідач, у свою чергу, свої обов`язки за кредитним договором виконував частково, сплативши заборгованість за кредитним договором в сумі 876 гривень 21.01.2021.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що на підставі Договору факторингу № 4 від 20.12.2021 ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача перед позивачем становить 67636,24 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 46794,98 гривень та заборгованості за процентами в сумі 20841,26 гривень, нарахованими за період з 20.10.2020 до 21.11.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Наведені приписи дають підстави виснувати, що частина четверта статті 16 зазначеного Закону встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Суд вважає, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», не дотримавши передбачений договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Суд встановив, що кредитування відповідача відбулося для задоволення його споживчих потреб, а отже має застосувати до спірних правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», в якій встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Аналогічні висновки містяться у пунктах 21 та 25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

Суд встановив, що станом на 22.12.2023 (день складання позовної заяви) заборгованість відповідача за тілом кредиту складала 30311,18 гривень.

Відповідачем за цей період не здійснено жодного платежу на погашення тіла кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом.

Позивачем не подані докази того, що він та/або первісний кредитор АТ «АЛЬФА-БАНК» направляли відповідачу письмове повідомлення про затримку сплати частини споживчого кредиту та/або процентів із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені, передбачену частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 491038038від 20.10.2020 в сумі 51152,44 гривень (30311,18 гривень (заборгованість за тілом кредиту з 20.10.2020 до 22.12.2023) та 20841,26 гривня (заборгованість по відсоткам за користування кредитом). У задоволенні позову в частині дострокового стягнення тіла кредиту в сумі 16483,80 гривень необхідно відмовити.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що 02.10.2023 між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» в особі директора Наваренка Володимира Георгійовича та ТОВ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛУБ» в особі директора Малого Олексія Олексійовича укладений Договір про надання юридичних послуг № 02/10-23 (далі Договір № 02/10-23). Відповідно до Додаткового договору № 1 до Договору № 02/10-23 від 04 грудня 2023 року та акту № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 04.12.2023 вартість витрат на надання юридичних послуг за позовом до ОСОБА_1 складає 6500 гривень, у тому числі надання первинної консультації замовнику у справі (1 години) 1000 гривень, правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (3 години) 3000 гривень, підготовка та подання позовної заяви (2,5 години) 2500 гривень.

З платіжної інструкції № 2131 від 05.12.2023 вбачається про сплату позивачем коштів в сумі 6500 гривень за надання юридичних послуг згідно з договором № 02/10-23 від 02.10.2023.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 4915,87 гривень (6500 гривень (вартість витрат)*(51152,44 гривні (задоволена частина позову):67 636,24 гривень (ціна позову)) покладається на відповідача. Витрати в сумі 1584,13 гривні покладаються на позивача.

Також відповідно до задоволеної частини позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2029,87 гривень (2684 гривні (сплачений судовий збір) х (51152,44 гривні (задоволена частина позову) х 100 % : 67636,24 гривень (ціна позову)).

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 500826613 від 23.01.2020 в сумі 51152 (п`ятдесят одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 44 копійки.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати в сумі 6945 (шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 74 копійки, які складаються із: судового збору в сумі 2029(дві тисячі двадцять дев`ять) гривень 87 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4915(чотири тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 87 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження: пр. Солом`янська, буд. 2, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 40340222,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя М.В. Фетісов