Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.10 Справа № 5/115/10
Суддя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Основа Папір” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39; 03118, м. Київ, пр. Червонозоряний, 130, офіс 1)
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7)
про стягнення 54 613,97 грн.
Суддя Проскуряков К.В.
Представники сторін:
Від позивача: Черниш М.О., довіреність № 15 від 30.03.2010 р.
Від відповідача: не з’явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
18.08.2010 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Основа Папір” звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” заборгованості у розмірі 55 181, 37 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2010 р. порушено провадження у справі № 5/115/10, розгляд якої призначено на 15.09.2010 р., також даною ухвалою суду в задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Ухвалою суду від 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 04.10.2010 р. У судовому засіданні від 04.10.2010 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
У судовому засіданні від 04.10.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що між товариством з обмеженою відповідальністю „Основа Папір" та відкритим акціонерним товариством „Запорізька кондитерська фабрика" було укладено договір № 9/107 від 30.09.2009 р. відповідно до якого Постачальник (Позивач) зобов'язувався поставити, а Покупець (Відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити товар. На виконання умов договору, Постачальником, згідно видаткових накладних №02369 від 08.12.2009 р., № 02135 від 10.11.2009 р. поставлено товар на суму 47 165,36 грн. Відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару станом на 04.10.2010 р. не виконав. Таким чином, утворилась заборгованість, що складає 55 181, 37 грн., а саме: сума основного боргу –47 165,36 грн., пені –4 763,00 грн., збитків від інфляції –2 429,24 грн. та 3% річних у сумі 823,77 грн. В обґрунтування позову посилається на ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. З ст. 549, ч.1 ст. 550, ст. ст. 551, 552, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, ст. 193, ч. 1 ст. 229 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Просить позов задовольнити.
Відповідач вдруге у судове засідання від 04.10.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 18.08.2010 р. та від 15.09.2010 р. відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення № 0766384 від 20.08.2010 р., відповідно до якого ухвала про порушення провадження у справі № 5/115/10 від 18.08.2010 р. була отримана уповноваженою особою відповідача –25.08.2010 р.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,
ВСТАНОВИВ:
30.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Основа Папір" та відкритим акціонерним товариством „Запорізька кондитерська фабрика" було укладено договір № 9/107 відповідно до п. 1.1. Постачальник зобов’язується систематично поставлять, а Покупець зобов’язується приймати і своєчасно оплачувати: гофроящик в асортименті (далі товар).
Згідно з п. 1.2. найменування, асортимент та загальна кількість, що підлягає поставці товару узгоджується між сторонами в Специфікації (додаток №1), який є невід’ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 3.4 договору, оплата кожної поставленої партії товару проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% на рахунок Постачальника на протязі 30-ти календарних днів з моменту надходження товару на склад Покупця.
Згідно з п. 4 Специфікації №1 до Договору, умови оплати: 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Покупцем товару по даному договору, Постачальник нараховує Покупцю пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Позивачем, на виконання умов договору № 9/107 від 30.09.2009 р. було відвантажено товар на суму 47 165,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №02369 від 08.12.2009 р., № 02135 від 10.11.2009 р., які підписані обома сторонами.
Уповноважена особа відповідача Садовниченко Ю.В. на підставі довіреності №1845 від 08.12.2009 р. та довіреності від 10.11.2009 р. прийняв товар вказаний в перелічених накладних.
23.04.2010 р. на адресу відповідача було направлено лист - вимогу № 180/2 від 19.04.2010 р. про сплату заборгованості за поставлений товар разом із штрафними санкціями по договору № 9/107 від 30.09.2009 р. на суму 52 509,49 грн., а також акт звірки за період з 05.10.2009 по 12.07.2010 на суму 47 165,36 грн., що підтверджується фіскальними чеками №0057 від 23.04.2010 р., №0060 від 23.04.2010 р. та описом вкладення у цінний лист від 23.04.2010 р.
29.04.2010 р. вказану кореспонденцію відповідач отримав, що підтверджується поштовим повідомленням №00688103 від 23.04.2010 р.
Відповіді позивач не отримав.
Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором № 9/107 від 30.09.2009 р. належним чином в повному обсязі не виконані.
Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Станом на 04.10.2010 рю сума заборгованості відповідача складає 55 181, 37 грн., а саме: сума основного боргу –47 165,36 грн., пені –4 763,00 грн., збитків від інфляції –2429,24 грн. та 3% річних у сумі 823,77 грн.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
30.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Основа Папір" та відкритим акціонерним товариством „Запорізька кондитерська фабрика" було укладено договір № 9/107. Позивачем на виконання умов договору було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними №02369 від 08.12.2009 р., № 02135 від 10.11.2009 р., які підписані обома сторонами.
Відповідач прийняв товар, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.
Враховуючи відстрочення оплати в 30 календарних днів з моменту поставки за кожну партію товару, Відповідач повинен був здійснити оплату по видатковим накладним:
· № 02135 від 10.11.2009 р. –до 09.12.2009 р.
· №02369 від 08.12.2009 р. –до 06.01.2010 р.
Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, оплату товару не здійснив.
Станом на 04.10.2010 р. сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 47 165,36 грн.
Відповідно до п. 5.2. договору разі несвоєчасної оплати Покупцем товару по даному договору, Постачальник нараховує Покупцю пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
Розрахований позивачем станом на 04.10.2010 р. розмір пені по видатковій накладній №02135 від 10.11.2009 р. за період з 12.01.2010 р. по 12.07.2010 р. складає 4337,63 грн., по видатковій накладній №02369 від 08.12.2009 р. за період з 12.01.2010 р. по 12.07.2010 р. складає 425,37 грн. та відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на 04.10.2010 р. сума трьох процентів річних відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи складає 823,77 грн., а саме:
- за видатковою накладною №02135 від 10.11.2009 р. за період з 10.12.2009 р. по 12.07.2010 р. –759,03 грн.;
- за видатковою накладною №02369 від 08.12.2009 р. за період з 07.01.2010 р. по 12.07.2010 р. –64,74 грн. Надані позивачем розрахунки відповідають вимогам законодавства.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача сума боргу з урахуванням індексу інфляції за видатковою накладною №02369 від 08.12.2009 р. за період з 07.01.2010 р. по 12.07.2010 р. –179,08 грн., за видатковою накладною №02135 від 10.11.2009 р. за період з 10.12.2009 р. по 12.07.2010 р. –2 250,16 грн. розрахунок якого міститься у матеріалах справи та не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до листа Верховного суду України №62-97 р від 03.04.1997 р. про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ вказано, що “при застосуванні індексу інфляції варто мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно варто вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.”
Наданий позивачем розрахунок є не вірним, оскільки позивач до суми боргу додає суму втрат від інфляції та кінцеву суму знову помножує на індекс втрат від інфляції, що не допускається.
В той час розрахунок втрат від інфляції здійснюється так:
МісяцьІндекс інфляції %
Грудень 2009100,9
Січень 2010101,8
Лютий 2010101,9
Березень 2010100,9
Квітень 201099,7
Травень 201099,4
Червень 201099,6
Липень 201099,8 За видатковою накладною №02135 від 10.11.2009 р. сума боргу складає 42952,90грн., отже:
100,9% x 101,8% x 101,9% x 100,9% x 99,7% x 99,4% x 99,6% x 99,8% = 104,03%
42 952,90 грн. (сума боргу) x 104,03% = 44 683,90 грн.
44 683,90 грн. –42 952,90 грн. = 1 731,00 грн.
Втрати від інфляції за період з грудня 2009 р. по липень 2010 р. складають суму 1731,00 грн.
За видатковою накладною №02369 від 08.12.2009 р. сума боргу складає 4 212,36 грн., отже:
101,8% x 101,9% x 100,9% x 99,7% x 99,4% x 99,6% x 99,8% = 103,106%
4 212,36 грн. x 103,106% = 4 343,20 грн.
4 343,20 грн. - 4 212,36 грн. = 130,84 грн.
Втрати від інфляції за період з січня 2010 р. по липень 2010 р. складають суму 130,84 грн.
На підставі викладеного, відповідно до наведеного розрахунку суду втрати від інфляції всього складають 1 861,84 грн. та підлягають стягненню.
Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 54 613,97 грн., а саме: сума основного боргу - 47 165,36 грн.; пені –4 763,00 грн.; три проценти річних - 823,77 грн.; втрати від інфляції - 1 861,84 грн.
Доказів виконання умов договору № 9/107 від 30.09.2009 р., а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 54 613,97 грн., відповідач суду не представив.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7; р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 00382094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Основа Папір” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39; 03118, м. Київ, пр. Червонозоряний, 130, офіс 1; п/р 26007050002463 в Приват Банк, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 33939476) заборгованість за договором № 9/107 від 30.09.2009 р. за основною сумою боргу 47 165 (сорок сім тисяч сто шістдесят п’ять) грн. 36 коп., пені –4 763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.; три проценти річних – 823 (вісімсот двадцять три) грн.77 коп.; втрати від інфляції - 1 861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна ) грн. 84 коп., 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 81 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя К.В.Проскуряков
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.10.2010 р.
Судове рішення № 11804786, Господарський суд Запорізької області було прийнято 04.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/115/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: