Рішення № 11804669, 04.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.10 Справа № 28/146/10

Суддя

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Чернівецька область, Кіцманський район, с.Драчинці

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ““Експлуатаційно-диспетчерський центр “Сателіт”, м.Запоріжжя

про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8.643 грн.83коп., що складається з суми основного боргу за надані транспортно-експедиційні послуги 5.000 грн. 00коп., 3% річних 82грн.19коп., пені 561грн.64коп. та оплати правової допомоги 3000грн.

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреності № б/н від 05.12.2009р.

від відповідача: не зявився

Розглядаються позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 8.643грн.83коп., що складається з суми основного боргу за надані транспортно-експедиційні послуги 5.000 грн. 00коп., 3% річних 82грн.19коп., пені 561грн.64коп. та оплати правової допомоги 3000грн.

Ухвалою суду від 18.05.2010р. порушено провадження по справі № 28/146/10, судове засідання призначено на 21.06.2010р.

Ухвалою суду від 21.06.2010р. розгляд справи відкладався на 30.06.2010р.

У судове засідання 30.06.2010р. представники позивача та відповідача не зявились, витребувані ухвалою від 21.06.2010 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надали.

30.06.2010р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла телеграма, в якій він просить відкласти розгляд справи.

У зв'язку із неявкою представників сторін та клопотанням позивача, розгляд справи було відкладено на 04.08.2010р.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 30.06.2010р. продовжено строк розгляду спору по справі №28/146/10 на один місяць.

В судовому засіданні 04.08.2010р. за клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксацій судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки ЄДРПОУ №15-7/3675 від 09.06.2010р. адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційно-диспетчерський центр «САТЕЛІТ»- 69123, м.Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд.3. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст. 85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобовязався надати транспортно-експедиційні послуги, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою перевезення.

Частина 1 ст.909 ЦК України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі. Яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчать надані до суду документи, ФОП ОСОБА_1 надав ТОВ «Експлуатаційно-диспетчерський центр «САТЕЛІТ» транспортні послуги згідно договору-заявки №123 від 11.08.2009р. на суму 7000грн., за умовами якого позивач зобовязався здійснити транспортно-експедиційні послуги по маршруту м.Демитровград (Ульяновська область, Росія) п.п Щебкіно Плетенівка-Запоріжжя (Україна), а ТОВ «ЕДЦ Сателіт»- оплатити вартість послуг по перевезенню вантажу, а саме комплектуючих, що належать ЗАТ «ЗАЗ».

Відповідно до пункту 3 договору-заявки оплата транспортних послуг проводиться протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів заявки-договору, рахунку-фактури, акти виконаних робіт, товарно-транспортної накладної з відмоткою про отримання вантажу, податкової накладної, платіжного доручення про сплату єдиного податку.

На виконання вказаної заявки - договору ФОП ОСОБА_3 уклав договір з перевізником МПП ВКФ «ТРАНССЕРВІС»(ЄДРПОУ 14263795) на перевезення вказаного вантажу.

МПП ВКФ «ТРАНССЕРВІС» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, про що ТОВ "ЕДЦ Сателіт" було повідомлено, а також надано оригінали документів (заявка-договір,ЦМР,ТТН, підписано акт виконаних робіт № 03/08 від 18.08.2009 року.) та виставлений рахунок за № 03/08 від 20.08.2009 року, згідно якого ТОВ "ЕДЦ Сателіт" повинне сплатити за надані послуги в сумі 7000 гривень.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги, в повному обсязі не здійснив.

Так, 08.09.2009 року, на рахунок ФОП ОСОБА_1, відкритий в Чернівецькій філії АКБ "Форум" м.Чернівці, від імені ТОВ "ЕДЦ Сателіт", були перераховані кошти в сумі 2000 грн.

Таким чином заборгованість ТОВ «ЕДЦ «САТЕЛІТ»»перед ФОП ОСОБА_1, за надані транспортно-експедиційні послуги складає 5000.грн

Вказану суму відповідачем визнано про що свідчить підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо сплати наданих послуг на його адресу була направлена претензія від 26.10.2009 року, в якій Відповідачу було запропоновано в тижневий термін, тобто, до 05.11.2009 року провести повний розрахунок, за надані транспортні послуги.

Зазначена претензія залишена без відповіді.

Таким чином, сума боргу за надані послуги на момент розгляду справи становить 5000грн.00коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 5000грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 5000грн.00коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 561грн.64коп. пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до наданого розрахунку сума пені за період прострочення з 02.09.2009р. по 10.04.2010р. складає 561грн.64коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Разом з тим, заявлена вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до норм ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Нікчемним правочином це такий, недійсність якого встановлена законом і не потребує його судового визнання.

Відповідно до норм ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи той факт, що умовами договору-заявки №123 від 11.08.2009р. сторони не передбачили відповідальність за неналежне його виконання (стягнення пені), в наслідок чого підстав для стягнення пені у позивача не виникло.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

За порушення відповідачем грошового зобовязання, позивачем заявлені вимоги про стягнення 82грн.19коп. 3% річних.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до розрахунку позивача сума 3% річних за період прострочення з 02.09.2009р. по 10.04.2010р. складає 82грн.19коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Також позивачем окремо заявлені вимоги про стягнення 3000грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір-довіреність №1-04 від 01.04.2010р., акт надання-приймання правової допомоги №12-ГО від 01.04.2010р.

Разом з тим, заявлена вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивач документально не довів, що понесені ним витрати на надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_4 були здійснені саме в межах розгляду цієї справи, оскільки, по-перше: адвокат жодного разу в судове засідання не зявився.

По-друге, відповідно до акту надання-прийняття правової допомоги, Клієнту (позивачу у справі) одними із видів правової допомоги є зокрема написання позовної заяви, претензії В той же час, суд звертає увагу, що позовна заява складена та підписана іншою особою. Також, договір про надання правової допомоги укладений 01.04.2010р., а в матеріалах справи міститься претензія від 26.10.2009р. Таким чином, матеріали справи не містять жодного документу, який би свідчив про надання правової допомоги саме адвокатом ОСОБА_4

До того ж, суд звертає увагу, що відшкодуванню підлягають витрати за надані послуги адвоката, лише як судові витрати, а не окрема позовна вимога.

На підставі чого заявлені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 ГПК України, ст.11,526,530,611,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Експлуатаційно-диспетчерський центр «САТЕЛІТ»(69123, м.Запоріжжя, Хортицьке шосе, буд.3, код ЄДРПОУ 34564108) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Форум»м.Київ, МФО 322948) 5000(пять тисяч)грн.00коп. заборгованості, 82(вісімдесят дві)грн.19коп. 3% річних, 59(пятдесят девять)грн.98коп. державного мита та 138(сто тридцять вісім)грн.77коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.