Рішення № 11804598, 12.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10 Справа № 8/181/10

Суддя

За позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601м. Київ, вул.Б.Хмельницького,65 –б)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарська компанія “Південь-Хліб” (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. О.Невського, 9)

про стягнення 2009175 грн. 98 коп. заборгованості по кредиту за договором № 07-0008/К від 23.10.2007, 494917 грн.86 коп. відсотків за користування кредитом, 133650грн. 51 коп. пені, 53108 грн. 63 коп. втрат від інфляції , 19557грн. 30 коп. річних процентів

Суддя І.А. Попова

Представники сторін:

від позивача: Дудкін Р.А., дов. № 1186 від 18.06.2010р.

від відповідача: Іванов А.В., дов. б/н від 19.03.2009р.

Заявлено позовні вимоги стягнення 2009175 грн. 98 коп. заборгованості по кредиту за договором № 07-0008/К від 23.10.2007, 494917 грн.86 коп. відсотків за користування кредитом, 133650грн. 51 коп. пені, 53108 грн. 63 коп. втрат від інфляції , 19557грн. 30 коп. річних процентів.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 12.07.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимоги вказує, що 23.10.2007р. між сторонами укладено договір про надання кредиту №07-008/К, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10619930грн. із сплатою відсотків за користування кредитом 7% річних на реалізацію інвестиційного проекту “Впровадження виробництва біопалива на базі сільськогосподарського підприємства”. Проте, відповідач здійснює сплату платежів несвоєчасно та не в повному обсязі. Внаслідок цього заборгованість складає 494917,86грн. відсотків за користування кредитом та 2 009 175,98грн. основного боргу. На підставі ст.ст. 526,611,625 ЦК України, ст.ст.193,216,218,231 ГК України просить позов задовольнити, стягнути 2 009 175,98грн. заборгованості по кредиту, 494 917,86грн. відсотків за користування кредитом, 133 650,51грн. пені за період з 31.10.2009р. по 31.05.2010р., 53108,63грн. збитків від інфляції за період з 31.10.2009р. по 30.04.2010р., 19557,30грн. –3 % річних за період з 31.10.2009р. по 31.05.2010р.

Відповідач позов визнав частково та пояснив, що дійсно здійснює сплату платежів несвоєчасно та не в повному обсязі. Не дивлячись на те, що він неодноразово в письмовій формі звертався до позивача з ґрунтовними поясненнями та проханнями про вжиття певних заходів, що могли б відновити фінансовий стан відповідача та про незастосування штрафних санкцій, позивач не надав відповіді по суті та звернувся до суду. Відповідач не погоджується із стягненням штрафних санкцій (пені, збитків від інфляції та 3% річних). Із посиланням на ст.ст.530, 612 ЦК України вважає, що стягнення штрафних санкцій можливо лише після закінчення строку виконання основного зобов’язання, тобто по закінченню дії договору. Просить позов задовольнити в частині стягнення 2 009 175,98грн. заборгованості по кредиту та 494 917,86грн. відсотків, відмовити в частині стягнення штрафних санкцій: пені, збитків від інфляції, 3% річних.

09.07.2010р. судом отримано повідомлення про вступ прокурора у справу №8/181/10 у зв’язку з необхідністю захисту інтересів держави в особі Державної інноваційної фінансово –кредитної установи. В судове засідання представник прокуратури не з’явився.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 23.10.2007р. Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарська компанія “Південь-Хліб” (позичальник, відповідач) укладено договір про надання кредиту №07-008/К, відповідно до умов якого позивач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, надати відповідачу кредит в сумі 10619930грн. з метою впровадження та реалізації інвестиційного проекту “Впровадження виробництва біопалива на базі сільськогосподарського підприємства”.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, за користуванням кредитом відповідач зобов'язувався сплатити позивачу відсотки в розмірі 7% річних, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту та сплачуються щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.п.2.2, 5.6 вказаного договору, відповідач зобов'язувався повернути кредит щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується, зокрема, копією платіжного доручення №29 від 14.11.2007р. на суму 10619 930,00 грн.

Відповідач в обумовлені договором строки згідно з Графіком (31.10.09р., 30.11.09р., 31.12.09р., 31.01.10р., 28.02.10р., 31.03.10р., 30.04.10р., 31.05.2010р.) зобов’язання щодо погашення суми кредиту та відсотків не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість по кредиту в розмірі 2 009 175,98грн. і 494 917,86грн. відсотків за користування кредитом.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦКУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язання і сплати заборгованості за кредитом у сумі 2 009 175,98грн. і 494 917,86грн. відсотків за користування кредитом суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми боргу є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 53108,63грн. збитків від інфляції за період з 31.10.2009р. по 30.04.2010р., 19557,30грн. –3 % річних за період з 31.10.2009р. по 31.05.2010р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 53108,63грн. збитків від інфляції за період з 31.10.2009р. по 30.04.2010р., 19557,30грн. –3 % річних за період з 31.10.2009р. по 31.05.2010р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 133 650,51грн. пені, нарахованої за період з 31.10.2009р. по 31.05.2010р. за несвоєчасне виконання зобов’язання.

Згідно з п.5.7 договору у разі порушення строків погашення кредиту, визначених Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, позичальник повинен сплатити кредитору пеню, яка нараховується на несвоєчасно погашену частину кредиту за фактичну кількість прострочених днів, починаючи з визначеної Графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості.

Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.

Факт порушення зобов’язання відповідачем є доведеним, розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків здійснений вірно, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо стягненням штрафних санкцій (пені, збитків від інфляції та 3% річних) суд вважає необґрунтованими, оскільки із змісту ст.ст. 549,610-611, 625 ЦК України слідує, що втрати від інфляції та 3% не є неустойкою і право на стягнення неустойки, а також втрат від інфляції та 3% річних настає у разі настання факту порушення зобов’язання, а не після закінчення дії договору. Згідно з ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог і задовольняє їх в повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарська компанія “Південь-Хліб” (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Олександра Невського,9, ЄДРПОУ 32298145, р/р 260040011063 у АТ (публ.) “Український банк реконструкції та розвитку”, м.Київ, МФО 380883), на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м.Київ вул. Б.Хмельницького, 65 б, ЄДРПОУ 00041467) на рахунок №35237001004442 в УДК Шевченківського району ГУДКУ м.Києві, МФО 820019 заборгованість по кредиту 2 009 175грн. 98 коп. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарська компанія “Південь-Хліб” (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Олександра Невського,9, ЄДРПОУ 32298145, р/р 260040011063 у АТ (публ.) “Український банк реконструкції та розвитку”, м.Київ, МФО 380883), на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м.Київ вул. Б.Хмельницького, 65 б, ЄДРПОУ 00041467 на рахунок №265030031061 в АТ (публ.) “Український банк реконструкції та розвитку”, м.Київ, МФО 380883) суму 494 917грн. 86 коп. відсотків за користування кредитом, 133 650грн. 51 коп. пені, 53 108грн. 63 коп. збитків від інфляції, 19 557грн. 30 коп. –3% річних, 25 500грн. витрат на державне мито, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 27 липня 2010 року.