Рішення № 11804539, 14.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.10 Справа № 18/177/10

Суддя

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175)

про стягнення 199656, 06 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 7730 від 02.12.2009 р., паспорт серії НОМЕР_2 від 06.12.1996 р.;

від відповідача: Ходаківський В.І., довіреність б/н від 01.09.2009 р., паспорт серії НОМЕР_3 від 10.12.2002 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 23.06.2010 року звернувся позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»про стягнення 199656, 06 грн., з яких: 191 304,86 грн. основного боргу, 2214,64 грн. пені, 6136,56 грн. штрафу, на підставі договору поставки № 622 від 28.11.2008 р., ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, 626, 629, 691, 692, 695, 712 ЦК України та на підставі ст.ст. 173, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 29.06.2010 року порушено провадження у справі № 18/177/10, судове засідання призначено на 14.07.2010 р. У судовому засіданні 14.07.2010 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог на суму основного боргу в звязку зі сплатою боргу в процесі розгляду спору судом. Представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Судом надана заява прийнята до розгляду, але залишена без задоволення, оскільки по-перше, до заяви не були додані докази вручення або направлення її відповідачу, а по-друге, сплата боргу відбулася після звернення позивача із позовом до суду, отже дії щодо зменшення суми позовних вимог є такими, що суперечать законодавству і порушують, перш за все права самого позивача. Відповідач у судовому засіданні 14.07.2010 р. надав відзив, в якому заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові відмовити, вказав, що позивачем не було здійснено жодних заходів щодо досудового врегулювання спору; не було направлено усі додатки до позову, такі як докази сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, статут, свідоцтво про державну реєстрацію позивача і т.і.; не додано обґрунтованого розрахунку суми позову, що був би зрозумілим відповідачеві. Судом наданий відзив залучено до матеріалів справи і взято до уваги. В судовому засіданні 14.07.2010 р., розгляд справи закінчений та, за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2008 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, постачальник) та відкрите акціонерне товариство «Торговий дім «Вакула»(надалі відповідач, покупець) уклали договір поставки № 622 (надалі договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості і строки, передбачені даним Договором. Асортимент, кількість та вартість поставляємого товару вказується у накладних на товар, визнаваємими сторонами специфікацією, які оформлюються постачальником у відповідності до замовлення покупця в письмовій або усній формі і є невідємною частиною даного Договору.

Оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних, накладних на зворотну тару та інших товаросупроводжувальних документів (п. 2.6. договору).

Сторони договору 25.05.2009 р. уклали додаткову угоду до договору поставки № 622 від 28.11.2008 р. Відповідно до умов додаткової угоди сторони дійшли згоди пункт 4.4. договору викласти в наступній редакції: оплата в розмірі ціни партії прийнятого товару має бути перерахована покупцем на розрахунковий рахунок продавця або внесена готівкою в його касу за лікеро-горілчані вироби (окрім продукції ТОВ «Нові напої») протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання продукції покупцем, іншу групу товарів протягом 24 (двадцяти чотирьох) календарних днів з моменту отримання продукції покупцем.

В період з 08.04.2010 р. по 13.05.2010 р. відповідач прийняв товар від позивача на суму 192841, 64 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем на адресу позивача було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 1430, 81 грн. що підтверджується видатковими накладними № МеМ-041038 від 09.04.2010 р., № МеМ-041034 від 09.04.2010 р., № МеМ-044327 від 16.04.2010 р., № ЗпЗ-036649 від 21.04.2010 р., № МеМ-046868 від 22.04.2010 р., № МеМ-044983 від 17.04.2010 р., № МеМ-046013 від 20.04.2010 р., № МеМ-046013 від 20.04.2010 р., № МеМ-057300 від 08.05.2010 р., № МеМ-056841 від 08.05.2010 р., № МеМ-057401 від 08.05.2010 р., № ЕнЕ-029611 від 29.04.2010 р., про що свідчать повернення від покупця від 13.04.2010 р., від 10.04.2010 р., від 17.04.2010 р., від 27.04.2010 р., від 28.04.2010 р., від 30.04.2010 р., від 21.04.2010 р., від 23.04.2010 р., від 31.05.2010 р., від 10.05.2010 р., від 10.05.2010 р., від 30.04.2010 р.

Проте, відповідач, в порушення умов договору поставки № 622 від 28.11.2008 р., здійснив часткове погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 105, 97 грн.

Судом встановлено, що сума поставленого та неоплаченого товару, з урахуванням часткового його повернення та оплати, складає 191304, 86 грн., яка відповідачем до моменту подачі позову (дата відбитку поштового штемпелю на конверті, яким позов направлений до суду 16.06.2010 р.) не була оплачена. В звязку із невчасною сплатою відповідачем поставленого товару, позивачем була нарахована неустойка за порушення господарського зобовязання відповідачем: у вигляді пені та у вигляді штрафу.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що після звернення позивача до суду, а саме: в період з 21.06.2010 р. по 08.07.2010 р., відповідач сплатив 192 000,00 грн. основного боргу, що підтверджується представленими відповідачем платіжними дорученнями та актами звіряння взаєморозрахунків станом на 30.06.2010 р. та станом на 08.07.2010 р. та не заперечується позивачем.

З огляду на викладене, в цій частині позову відсутній предмет спору.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі, в частині стягнення 191304, 86 грн. основного боргу, підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2214,64 грн. пені, за період часу з 08.05.2010 р. по 15.06.2010 р., та 6136, 56 грн. штрафу.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

На підставі п. 5.1. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

Також за пунктом 5.2. договору, у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію більш ніж на 30 календарних днів, покупець, окрім пені, вказаної в п. 5.1. Договору, додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми простроченого платежу.

При нарахуванні неустойки (штрафу, пені) позивачем дотримано вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», статей 231, 232 ГК України та умов договору, однак проведено помилковий підрахунок кінцевого строку оплати товару, що вплинуло на розрахунок періоду прострочення виконання зобовязання і, як наслідок, на визначену позивачем кінцеву суму пені. В порушення статей 252, 253 ЦК України, позивачем не враховано, що строки починають свій перебіг з наступного дня після відповідної календарної дати (такі положення навіть кореспондуються із обчисленням і перебігом процесуальних строків ст. 50 ГПК України).

Суд, перевіривши розрахунок пені, визнав його невірним, а вимогу про стягнення пені такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 2157, 33 грн., в частині стягнення 57,31 грн. пені, судом відмовляється в задоволенні позову; відносно розрахунку штрафу, представленого позивачем, суд визнав його вірним, а вимогу про стягнення із відповідача суму штрафу такою, що підлягає задоволенню, в сумі 6136, 56 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Провадження у справі, в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 191304,86 грн. основного боргу припинити.

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»(72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 30608654, р/р 26008325382421 в ЗОД АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_4 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) 2157 (дві тисячі сто пятдесят сім) грн. 33 коп. пені, 6136 (шість тисяч сто тридцять шість) грн. 56 коп. штрафу, 1995 (одну тисячу девятсот девяносто пять) грн. 99 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 23.07.2010 р.