Рішення № 11804524, 22.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.10 Справа № 8/193/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Альянс” (69037, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталіграду, 9/3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд” (69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 165)

про стягнення 338585 грн. 20 коп. основного боргу за договором № 06/05/08-1 від 06.05.2008 р., 115462 грн. 20 коп. пені, 15918 грн. 14 коп. річних процентів, 58773 грн. 81 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача –Рябчинський А.А., дов. від 17.06.2010 р.

Відповідача –Серьожечкін О.В., дов від 23.06.2010 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 338585 грн. 20 коп. основного боргу за договором № 06/05/08-1 від 06.05.2008 р., 115462 грн. 20 коп. пені, 15918 грн. 14 коп. річних процентів, 58773 грн. 81 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 22.07.2010 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.ст.623-625 ЦК України, ст.ст.229-232 ГК України. В обґрунтування вимог зазначає, що на виконання умов договору №06/05/08-1, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд” 06.05.2008 р. здійснив електромонтажні роботи, які останній прийняв за актом, підписним 25.11.2008 р. на суму 515 035, 20 грн. З урахуванням отриманої від відповідача попередньої оплати в сумі 120 000 грн. та здійснених платежів за прийняті роботи в сумі 56 450 грн., борг відповідача складає 338 585, 20 грн., які позивач просить стягнути. Крім того, до стягнення заявлено 15 918 грн. 14 коп. нарахованих річних процентів, 58773 грн. 81 коп. втрат від інфляції грошових коштів та відповідно до п. 6.2.1 договору - 115 462 грн. 20 коп. неустойки.

Відповідач заявлені вимоги в частині основного боргу визнав в повному обсязі. Позов в частині стягнення пені вважає необґрунтованим. Зазначає, що нарахування та стягнення пені суперечить приписам п.6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 258 Цивільного кодексу України. Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування пені припиняється через 6 місяців з дня, коли зобов’язання повинно було бути виконано. Строк виконання зобов’язання по сплаті вартості виконаних робіт сплив 02.12.2008 року, отже пеня має бути нарахована за період 6 місяців з цієї дати, тобто за період з 02.12.2008 р. по 02.06.2009 р. Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлено, що строк давності по стягненню неустойки складає один рік. Цей строк сплив відповідно 02.06.2010 р. Позов пред'явлено Позивачем 29.06.2010 р., тобто після закінчення строку давності по вимозі про стягнення пені. Клопотання про поновлення цього строку Позивач не заявив. Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску позовної давності Позивач не надав. Керуючись п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу, Відповідач заявляє про застосування позовної давності щодо стягнення з Відповідача пені в сумі 115462,20 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 06 травня 2008 р. сторонами по справі укладено договір №06/05/08-1 на виконання електромонтажних робіт, за умовами якого ТОВ “Євро Альянс” зобов’язалось за завданням ТОВ “Запоріжінвестбуд” виконати комплекс робіт з монтажу силового обладнання та внутрішнього освітлення на об’єкті, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Порядок прийняття робіт та їх оплати узгоджений п.п.3.1-3.2.2 договору. Зокрема, перший платіж в сумі 120 000 грн. замовник здійснює впродовж трьох банківських днів з дати підписання договору. Наступні платежі за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2 в та №КБ-3 впродовж п’яти банківських днів з дня підписання актів.

Договір діяв в редакції додаткової угоди №1. Як свідчать вивчені матеріали 25.11.2008 р. виконані товариством “Євро Альянс” роботи прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акт форми №КБ-3 –довідка про вартість виконаних робіт на загальну суму 515 035 грн. 20 коп. Згідно доданого позивачем розрахунку, не спростованого відповідачем, станом на час розгляду справи заборгованість за виконані роботи складає 338 585 грн. 20 коп.

Суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 338585 грн. 20 коп. доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 15918 грн. 14 коп. річних процентів, нарахованих за період з січня 2009 р. по травень 2010 р. та 58773 грн. 81 коп. втрат від інфляції грошових коштів за січень 2009 р. –травень 2010 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення неустойки в сумі 115 462 грн. 20 коп. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 6.2.1 договору №06/05/08-1, згідно якого за несвоєчасне здійснення кінцевого розрахунку замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,2% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення.

Статтею 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки. Позовна давність згідно ст. 267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд знаходить підставними заперечення відповідача щодо нарахованої та заявленої до стягнення неустойки та спливу позовної давності за цими вимогами.

Оскільки відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності за вимогами про стягнення неустойки, в задоволенні вимог про стягнення 115 462 грн. 20 коп. неустойки відмовляється.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти у розмірі 528 739 грн. 356 коп., які належать ТОВ “Запоріжінвестбуд”. Розглянувши заяву, суд зазначає:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги.

В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 338585 грн. 20 коп. основного боргу за договором № 06/05/08-1 від 06.05.2008 р., 115462 грн. 20 коп. пені, 15918 грн. 14 коп. річних процентів, 58773 грн. 81 коп. втрат від інфляції грошових коштів. Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти у розмірі 528 739 грн. 356 коп., які належать ТОВ “Запоріжінвестбуд”.

Відповідно до Роз’яснень ВАСУ від 23.08.94р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на тому, що відповідач недобросовісно відноситься до своїх зобов'язань та намагається ухилитися від сплати боргу за договором, та шляхом приховання майна, яке належить йому на праві власності та списанням з рахунків грошових коштів може зробити неможливим виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд вважає клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів по забезпеченню позову” від 23.08.94 р. № 02-5/611 (з наступними змінами) умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що внаслідок зміни обставин виконання рішення суду буде неможливе або утруднить таке виконання.

Суд не вважає вказані заявником підстави для застосування заходів по забезпеченню позову достатньо обґрунтованими для застосування таких заходів.

В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовляється.

Відповідачем подано клопотання про розстрочення виконання рішення, встановивши певний порядок виплат.

Суд зазначає, що згідно ст. 83 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити або відстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки або відстрочки при цьому слід вважати конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у зазначений законом строк.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів необхідна наявність виняткових обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Доводи ТОВ “Запоріжінвестбуд” стосовно негативних наслідків виконання ухваленого рішення для відповідача, тяжкий фінансовий стан не є винятковими обставинами, які ускладнюють виконання судового рішення. Так, можливе спричинення значних і не оправданих матеріальних збитків та незручностей для відповідача не є підставою для розстрочки виконання рішення. Крім того, термін розстрочки –до 30 січня 2011 р не є обґрунтованим будь-якими певними обставинами, заявник не надав доказів на підтвердження доводів, що впродовж терміну розстрочки поліпшиться його господарська діяльність та фінансове становище.

Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені позивачем та відповідачем та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, відмовляє в задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення до 30 січня 2011 р.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст. 231, 258, 526, 536, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжінвестбуд” (69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 165; ЄДРПОУ 33431950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Альянс” (69037, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталіграду, 9/3, ЄДРПОУ 30557260) 338585 грн. 20 коп. основного боргу, 15918 грн. 14 коп. річних процентів, 58773 грн. 81 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 4 317 грн. 71 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення оформлено та підписано 23.07.2010 р.