Рішення № 11804461, 15.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10 Справа № 21/159/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (69097, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.7)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про стягнення 72633 грн. 97 коп.

суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача Ковальська Я.М., дов. № 13 від 04.01.2010 року;

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ

Ухвалою від 31.05.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 15.07.2010 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 66552 грн. 82 коп., 334 грн. 06 коп. 3% річних, 2149 грн. 64 коп. компенсації від інфляційних витрат та 3597.45 грн. пені, за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 403310 від 01.10.2007 року, укладеного між сторонами.

У судове засідання 15.07.2010 року року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 31.05.2010 року.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.Ухвала суду від 31.05.2010 року була спрямована за адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві, тому Суб`єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 слід вважати належним чином повідомленою про час і місце судових засідань по справі № 21/159/10.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 15.07.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення за згодою представника позивича.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представника позивача у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ

01.10.2007 року між Концерном „МТМ" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Хортицького району (надалі за текстом - Позивач) та Суб`єктом підприємницької діяльності- фізичною особою ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач), був укладений договір №403310 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 6.4. Договору “Купівліпродажу теплової енергії в гарячій воді” №403310 від 01.10.2007 року, споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, прерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позивач, виконуючи договірні зобов`язання, з вересня 2009 року по березень 2010 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 66552,82 грн., що підтверджується рахунками за поставлену теплову енергію за вказаний період.

Відповідно до п. 6.3 Договору підставою для проведення розрахунків з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Акти приймання-передачі теплової енергії за період з вересня по грудень 2009 року погоджені обома сторонами. Акти за період з січня по березень 2010 року щомісяця поштою направлялись відповідачу. Однак, у встановлений договором строк, акти з запереченнями на адресу Теплопостачальної організації за спірний період не поверталась.

Згідно п.6.6.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обгрунтованих заперечень в його підписанні у термін (п`ять днів), встановлений п.6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. Тобто, на підставі данної норми договору акти приймання-передачі за період з січня по березень 2010 року вважаються погодженими.

Відповідно до п.3.2.6 Договору №403310 від 01.10.2007 року відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в термін, які передбвчені договором.

Згідно із ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Станом на дату порушення провадження у справі № 21/159/10 заборгованість відповідача перед Концерном "МТМ" за теплову енергію спожиту за період з вересня 2009 року по березень 2010 року становила 66552,82 грн. Відповідач не надав заперечень на позовні вимоги та доказів погашення боргу у встановленому сторонами порядку.

За таких обставин, вимоги стосовно стягнення основного боргу у розмірі 66552,82 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (ст.549 Цивільного кодексу України), у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочки виконання платежу, боржник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені.

Згідно із п. 7.2.8 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати. У відповідності зі ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно ст. 232 ГК України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

На підставі вищевикладеного СПД- фізичною особою ОСОБА_1 нарахована пеня у розмірі 3597.45 грн. Перевіривши наданий позивачем суду розрахунок пені, суд встановив, що він є складеним без урахування вимог ст. 232 ГК України, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню у правильному розмірі - 3576 грн. 91 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний оплатити 3 % річних з простроченої суми, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. На підставі вищевикладеного позивачем були заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 334,06 грн., а також втрати від інфляції в розмірі 2149,64 грн. Вказані позовні вимоги є обґрунтовано заявленими,тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 726 грн. 13 коп. державного мита, суму 235 грн. 93 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р в банківських установах-невідомі) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (69057, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.7, п/р 26004045320001 в АКБ "Індустріалбанк" МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 66552 грн. 82 коп. основного боргу, 334 грн. 06 коп. 3% річних, суму 2149 грн. 64 коп. втрат від інфляції, суму 3576 грн. 91 коп. пені, суму 726 грн. 13 коп. державного мита, суму 235 грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 15.07.2010)