Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.10 Справа № 22/36д/10-28/63/10
Суддя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (факт: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85; юр: 03038, м. Київ, вул. М.Грінченко, 4, оф. 130)
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЄЛ/Хрк-0074/ДЛ від 12.10.2007р., повернення предмету лізингу та стягнення 44716,87грн. заборгованості
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Фомін А.А., довіреність №271/10-а від 28.12.2009р.
від відповідача: ОСОБА_2, особисто
Розглядаються позовні вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЄЛ/Хрк-0074/ДЛ від 12.10.2007р., повернення предмету лізингу та стягнення з відповідача 44716,87грн. заборгованості
Розпорядженням В.о. голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 02.03.2010р. № 134 у звязку із звільненням судді Скиданової Ю.О., справу №22/36д/10, передано на розгляд судді Яцун О.В.
Ухвалою суду від 03.03.2010р. справу № 22/36д/10 прийнято до провадження Яцун О.В., присвоєно № 22/36д/10-28/63/10, судове засідання призначено на 31.03.2010р., у сторін витребувані всі необхідні документи та докази необхідні для розгляду справи.
В судовому засіданні 31.03.2010р., з метою надання сторонам можливості врегулювати спір позасудовим шляхом, судом оголошено перерву до 26.04.2010р.
Сторонами подано клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 26.04.2010р. за клопотанням представників сторін розгляд справи було відкладено на 31.05.2010р. з метою надання часу сторонам для врегулювання спору позасудовим шляхом.
Ухвалою суду від 26.04.2010р. у відповідності до ст. 69 ГПК України розгляд справи було продовжено на один місяць до 03.06.2010р.
В судовому засіданні 31.5.2010р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.
Представник відповідача проти наявності заборгованості не заперечує. Разом з тим, просить суд відкласти розгляд справи з метою врегулювання спору. Також відповідач звертає увагу суду на скрутне фінансове становище.
Представник позивача проти відкладання розгляду справи заперечує.
Заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки відповідачу неодноразово надався час для вирішення питання стосовно заявлених позовних вимог. Крім того, відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено у встановлений строк. Як вже зазначалося вище, ухвалою суду від 26.04.2010р. строк вирішення спору вже було продовжено до 03.06.2010р.
Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 31.05.2010р. представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
12.10.2007р. між ТОВ “Елемент Лізинг” (Лізингодавець, позивач у справі) та СПДФО ОСОБА_2 (Лізингоотримувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Хрк-0074/ДЛ, предметом якого є придбання Лізингодавцем у власність предмету лізингу і надання його лізингоотримувачу у тимчасове володіння та користування на умовах цього договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказано у Специфікації (Додаток №2) (п.3.).
Відповідно до Специфікації предметом лізингу за договором є: МАЗ 544008, вантажний сідловий тягач, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_3, зеленого кольору, вартістю 136.775грн.01коп., в тому числі ПДВ 22.796грн.05коп.
У розділі 5 договору встановлено, що його ціна склала 192.774 грн. 14коп. Лізингові платежі складають 191.414 грн. 14коп., в тому числі: 33.999,98 грн. авансовий платіж, 153.088,98 грн. періодичні платежі, 4.325,17 грн. останній лізинговий платіж.
Згідно з п.5.5 ціна договору формується і вказується, а також всі платежі здійснюються в національній валюті України гривні. У випадку зміни курсу гривні до долара США більше, ніж на пять відсотків, Лізингодавець має право змінити ціну договору лізингу в односторонньому порядку. Порядок зміни ціни визначений Загальними правилами. Курс долара США на день підписання договору становив 5,05 грн. за один долар США.
Відповідно до п. 1.1 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток №1, далі - Правила) Лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити Лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингових платежів (Додаток №3), та інші платежі, зазначені в статті 5 Договору лізингу. Зобовязання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу Лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання Сторонами акту прийому передачі предмета лізингу.
За Актом прийому-передачі від 31.10.2007р. вищезазначений предмет лізингу вартістю 136.775,01 грн. було передано Лізингоодержувачу ПП ОСОБА_2 Строк лізингу, встановлений в п.5.7 договору тридцять шість місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмета лізингу. Місце стоянки предмету лізингу: м.Суми, 11 (п.5.8).
Згідно з Графіком лізингових платежів (Додаток №3) Лізингоодержувач зобовязався вносити платежі щомісячно 28 числа місяця, починаючи з листопада 2007р., останній лізинговий платіж призначений на 28 вересня 2010р., загальна сума, що підлягала сплаті станом на момент укладення договору 192.414,14 грн.
Як зазначає позивач, прочинаючи з 30.03.2009р. лізингові платежі за договором відповідачем не вносились. В звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 37.783грн.3коп.
Порушення відповідачем умов договору стало підставою для звернення позивача з позовом про розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЄЛ/Хрк-0074/ДЛ від 12.10.2007р., повернення предмету лізингу та стягнення з відповідача 44716,87грн. заборгованості, яка складається з заборгованості за лізинговими платежами 37.783,03грн., незавершений лізинговий платіж - 4.325,17грн., та пеня у розмірі 2.608,67грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до п.п.1, 7 ст. 292 ГК України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього кодексу та інших правових законів.
Згідно з ст.ст.1,2 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій на умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання ( ч.1 ст. 625 вказаного Кодексу).
Відповідно до п.п. 3.1.6, 8.2 Правил, лізингоотримувач зобовязаний вчасно, відповідно до Графіку оплачувати лізингові платежі. Лізингодавець має право розірвати Договір лізингу або відмовитися від виконання Договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування Лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку настання істотних умов (порушень): якщо заборгованість Лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п.8.2.4) .
Пунктами 8.4, 10.7 Правил встановлено, що при розірванні Договору лізингу із причин, передбачених п.п.8.2.48.2.12, лізингоотримувач зобовязаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, в тому числі: заборгованість за Лізинговими платежами (у випадку наявності такої на момент розірвання Договору лізингу); суми неустойки (штрафів, пені), передбачених в ст.5 даних правил; суму покриття; збитки, понесені Лізингодавцем у результаті такого розірвання Договору лізингу. При достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується Лізингоотримувачем у повному обсязі.
Згідно із ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених договором лізингу або законом випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідно до п. 8.5 Правил, при настанні випадків, зазначених у п. п. 8.2.4 8.2.12, і невиконання умов, зазначених у п. 8.4 даних правил Лізингодавець має право вимагати від Лізингоотримувача повернути йому Предмет лізингу. При цьому Лізингоотримувач зобовязаний протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення від Лізингодавця доставити Предмет лізингу в робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного лізингодавцем. Всі ризики й витрати, повязані з поверненням предмета лізингу, приймає на себе Лізингоотримувач.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.188 ЦК України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений двадцятиденний строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З урахуванням вищевказаної норми закону та приписів ст.ст.33,34 ГПК України, вирішуючи даний спір, суд враховує, що необхідними умовами для задоволення вимоги про розірвання договору є встановлення факту наявності істотного порушення умов договору, який повинен бути підтверджений належними доказами, а також додержання встановленого порядку для дострокового розірвання угоди.
Припинення внесення лізингових платежів є істотним порушення умов договору.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобовязань щодо внесення лізингових платежів або повернення предмета лізингу після отримання повідомлення суду не представив.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору та зобовязання відповідача повернути предмет лізингу є законними та доведеними.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми лізингових платежів у розмірі 37.783,03грн. за період з травня 2009р. по грудень 2009р. також підлягають задоволенню, оскільки є зобовязанням відповідача, встановленим договором фінансового лізингу, щодо оплати за користування і володіння предмету лізингу. Доказів виконання цього зобовязання відповідач не надав.
Відповідно до п.10.7 Додатку №1 «Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів»при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершеного лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі.
У даному випадку позовна заява складена станом на 21 січня 2010р., з урахуванням зазначеного позивачем ставляться вимоги про стягнення незавершеного лізингового платежу за січень 2010р. у сумі 4.325,17коп.
Зазначена вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2.608,67грн. пені за несвоєчасну оплату лізингових платежів за період часу з 29.04.2009р. по 21.01.2010р.
Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Відповідно до п.5.1 договору у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті, Лізингоодержувач зобовязується протягом пяти банківських днів з дати одержання від Лізингодавця вимоги про оплату перерахувати на р/р Ліізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний день прострочення.
Згідно з розрахунком позивача до стягнення предявлена сума пені за період прострочення з 29.04.2009р. по 21.01.2010р. у розмірі 2.608грн.67коп.
Факт прострочення матеріалами справи доведений.
Таким чином заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права у разі наявності відповідних підстав звернутися до суду із заявою у відповідності до ст. 121 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.ст.526,615,651 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЄЛ/Хрк-0074/ДЛ від 12.10.2007р., укладений між ТОВ «Елемент Лізинг»та ФОП Козловим Дмитром Олександровичем.
Зобовязати ФОП ОСОБА_2 (72400, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(03058, м.Київ, вул. Леваневського, буд.6, оф. 85; 03038, м.Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф.130, р/р 26004010425701 в ЗАТ «Альфа-Банк»у м.Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34832663) предмет лізингу МАЗ 544008, вантажний сідловий тягач, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2, вартістю 136.775грн.01коп., в тому числі ПДВ 22.796грн.05коп.
У разі невиконання відповідачем зобовязань щодо повернення предмету лізингу в добровільному порядку, після набрання чинності рішення протягом десяти днів, видати наказ на примусове повернення.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (72400, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізингу»(03058, м.Київ, вул. Леваневського, буд.6, оф. 85; 03038, м.Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф.130, р/р 26004010425701 в ЗАТ «Альфа-Банк»у м.Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34832663) 37.783(тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят три)грн.03коп. заборгованості за лізинговими платежами, 4.325(чотири тисячі триста двадцять пять)грн. 17коп. незавершений лізинговий платіж, 2.608(дві тисячі шістсот вісім)грн.67коп. пені, 897(вісімсот девяносто сім)грн.63коп. та 236(двісті тридцять шість)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 02 червня 2010р.
Судове рішення № 11804345, Господарський суд Запорізької області було прийнято 31.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/36д/10-28/63/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: