Рішення № 11804220, 21.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.10 р. Справа № 38/210

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Трейдінг”, м. Антрацит, Луганська область

до відповідача: Державного підприємства „Сніжневуглезбут”, м.Сніжне, Донецька область

про стягнення штрафу за невиконання умов договору поставки вугільної продукції №2205/ВП від 22.05.2010р. у розмірі 720 040,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бадалов Агабал-Захраб-огли - за дов.№22 від 17.08.2010р.

від відповідача: Годз О.П.- за дов. №б/н від 02.08.2010р.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Метал Трейдінг”, м. Антрацит, Луганська область звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Сніжневуглезбут”, м.Сніжне про стягнення штрафу за невиконання умов договору поставки вугільної продукції №2205/ВП від 22.05.2010р. у розмірі 720 040,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір постачання вугільної продукції №2205/ВП від 22.05.2010р., претензію №3006 від 30.07.2010р., невиконання відповідачем своїх зобовязань, правовстановлюючі документи тощо.

01.10.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи оригінал довіреності від 17.08.2010р. Супровідний лист та додана до нього довіреність судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання 21.10.2010р. зявився, підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

21.10.2010р. відповідач надав суду відзив на позов від 20.10.2010р., в якому зазначив, що спірний договір цілком і повністю відповідає вимогам чинного законодавства і був укладений на реальне виконання зобов'язань сторонами по договору, та вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.10.2010р. відповідач надав копію наказу №1 від 01.06.2010р. “Про утворення ліквідаційної комісії ДП “Сніжневуглезбут”, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті сторони були ознайомлені з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метал Трейдінг” м.Антрацит (далі-позивач, за договором покупець) та Державним підприємством „Сніжневуглезбут”, м.Сніжне (далі-відповідач, за договором - постачальник) був укладений договір постачання вугільної продукції №2205/ВП (далі договір), згідно п.1.1, якого, постачальник зобовязався поставити покупцю вугільну продукцію (далі-вугілля) у кількості, якості, строкам, цінам, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Згідно п. 2.1 договору постачання вугілля здійснюються автотранспортом або залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю, на умовах FCA-станція відправлення, згідно Міжнародних Правил інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС), у редакції 2000року, з урахуванням застережень і умов, що передбачені цим договором, додатковими угодами та додатками до договору. Поставка здійснюється вантажоотримувачу за реквізитами вказаними в специфікації, яка є невідємною частиною цього договору.

Вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем тільки після одержання покупцем оригіналів посвідчень про якість, рахунків-фактур та підписання сторонами акту приймання-передачі вугільної продукції (п.2.2 договору).

Пунктом 2.5 договору сторони визначили термін поставки: з 23.05.2010р. по 30.05.2010р.

Загальна вартість договору складає 7200100,00грн. в тому числі ПДВ 1200066,67грн. (п.3.3 договору).

Розділом 5 договору сторони узгодили ціну та умови оплати.

Так, пунктом 5.4 договору, передбачено, що покупець оплачує постачальнику 100% вартості вугілля, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 3 банківських діб з моменту виконання Постачальником умов даного договору.

Розділом 6 договору сторони визначили відповідальність сторін.

Так, за порушення строків виконання зобовязань, передбачених п.2.5 договору, постачальник зобовязаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 10% від загальної суми договору, а також додаткові санкції згідно з п.4 ст.231 ГК України (п.6.5 договору).

Договір набирає чинності з 23.05.2010р. і діє до повного його виконання (п.10.1 договору).

Договір постачання вугільної продукції №2205/ВП від 21.05.2010р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

З боку відповідача договір підписаний директором ОСОБА_1, який діяв на підставі статуту та наказу від 10.09.2005р. №166к/к.

Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України №155 від 17.05.2010р. “Про ліквідацію ДП “Сніжневуглезбут” діяльність Державного підприємства “Сніжневуглезбут” припинено шляхом ліквідації та призначено головою ліквідаційної комісії Губанова Д.Л.

Вказаний наказ надійшов на підприємство ДП “Сніжневуглезбут” 31.05.2010р., що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи.

Наказом голови ліквідаційної комісії ДП “Сніжневуглезбут” №1 від 01.06.2010р. “Про утворення ліквідаційної комісії ДП “Сніжневуглезбут” створена ліквідаційна комісія Державного підприємства “Сніжневуглезбут”.

Відповідач належним чином не виконав умови договору постачання вугільної продукції №2205/ВП від 22.05.2010р., постачання вугільної продукції в строки обумовлені договором не здійснив, у звязку з чим, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 720040,00грн. за невиконання умов договору постачання.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712, 655-697 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків.

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

У відповідності до визначення договору поставки, наведеного в ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Вчинення правочину особою без відповідних повноважень може бути підставою для визнання правочину недійсним, як такого, що не відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства вугільної промисловості України №155 від 17.05.2010р. діяльність ДП “Сніжневуглезбут” припинено шляхом ліквідації та призначено головою ліквідаційної комісії Губанова Д.Л.

Договір постачання вугільної продукції №2205/ВП від 22.05.2010р. підписаний директором ДП “Сніжневуглезбут” ОСОБА_1 який діяв на підставі статуту та наказу від 10.09.2005р. №166к/к. Доказів звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП “Сніжневуглезбут” на момент укладання спірного договору відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Судом встановлено, що наказ №155 від 17.05.2010р. надійшов на підприємство ДП “Сніжневуглезбут” 31.05.2010р., що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи.

Голова ліквідаційної комісії приступив до виконання своїх посадових обов'язків 01.06.2010р., створивши відповідно до вимог Наказу ліквідаційну комісію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент укладання договору №2205/ВП від 22.05.2010р. сторони договору не були обізнані про припинення 17.05.2010р. діяльності підприємства відповідача та призначення ліквідаційної комісії.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

З п. 9.2, 9.3 розяснень президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. № 025/111 вбачається, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

Відповідач у відзиві від 20.10.2010р. на позовну заяву зазначив, що договір постачання вугільної продукції № 2205/ВП був укладений 22.05.2010р., коли жодна зі сторін не була обізнана про запровадження процедури ліквідації ДП “Сніжневуглезбут”.

Спірний договір цілком і повністю відповідає вимогам чинного законодавства і був укладений на реальне виконання зобов'язань сторонами по договору, у звязку з чим, відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Таким чином, відповідач, в порядку частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, схвалив спірний правочин - договір постачання вугільної продукції № 2205/ВП від 22.05.2010р.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що договір № 2205/ВП від 22.05.2010р. породжує для сторін взаємні права та обовязки.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав умови договору №2205/ВП від 22.05.2010р., постачання вугільної продукції в строки обумовлені п.2.5 договором не здійснив.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що за порушення строків виконання зобовязань, передбачених п.2.5 договору, постачальник зобовязаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 10% від загальної суми договору, а також додаткові санкції згідно з п.4 ст.231 ГК України.

Згідно п. 3.3 договору, загальна вартість договору складає 7200100,00грн. в тому числі ПДВ 1200066,67грн.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено поняття неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не здійснив постачання вугільної продукції в строки обумовлені договором, вимога позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 720 040,00грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 92, 203, 207, 215, 241, 509, 526, 530, 549, 629, 655-697, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Трейдінг”, м. Антрацит, Луганська область до Державного підприємства „Сніжневуглезбут”, м.Сніжне, Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 720 040,00грн., задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Сніжневуглезбут”, м.Сніжне (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32, ЄДРПОУ 32541267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Трейдінг”, м. Антрацит, Луганська область (94608, Луганська область, м.Антрацит, вул.Шкільна,10/33, п/р 2600653345801 у АБ “Укркоммунбанк” м.Луганськ, МФО 304988, ЄДРПОУ 30996086) штраф у розмірі 720040,00грн., державне мито у розмірі 7 200,40грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.10.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2010р.

Суддя