Рішення № 11804117, 12.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.10 р. Справа № 29/4

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька область

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення 2477,37 грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №429866 від 28.07.2009р.)

представника Відповідача не зявився;

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України проголошувалась перерва з 29.09.2010р. по 12.10.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька область (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область(далі Відповідач) про стягнення 2477,37 грн. у тому числі 2215,46 грн. основного боргу, 202,16 грн. пені, 28,43 грн. інфляційні витрати, 31,32 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №5165/22/06/09 від 22.06.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткової накладної №ДА-000253 від 03.02.2010р., договору поставки №5165/22/06/09 від 22.06.2009р., протоколу розбіжностей, претензії №29 від 05.05.2010р., поштового повідомлення про вручення претензії.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 49, 54-57, 66, 67, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України.

31.08.2010р. Позивачем через канцелярію суду були надані копії наступних документів: податкової накладної, виписки з банківського рахунку, з доказами часткової оплати, пояснення у яких вказує:

- відповідно п.1.3 Договору поставки „підставою для виникнення зобовязань за поставкою товару є Замовлення покупця”. Але не визначено у якій формі повинне бути Замовлення письмовій чи усній формі. Зазначили, що відповідно договору, Замовлення приймається у усній формі, тому надати у судове засідання копію Замовлення неможливо через його відсутність;

- між ПП ОСОБА_1 та ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” 22.06.2010р. був укладений Договір поставки №5165/22/06/09. Крім вказаного Договору інших договорів між ПП. ОСОБА_1 та ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” не укладалося.

31.08.2010р. Позивачем через канцелярію суду було надано видаткову накладну №ДА-000255 від 03.02.2010р.

31.08.2010р. Відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, у якому проти позву заперечив. Вказавши, що поставка товару за накладною №ДА-000253 від 03.02.2010р. не була здійснена, оскільки не маються довіреності на отримання матеріальних цінностей. Також Відповідачем було надано копію виписки з банківського рахунку стосовно здійсненої ним часткової оплати.

09.09.2010р. Відповідачем через канцелярію суду були надані пояснення по справі, у яких вказує що виходячи з умов узгодження замовлення за договором №5165/22/06/09, замовлення на поставку продукції по договору, повинно здійснюватись у письмовій формі. Замовлення відповідно з видатковою накладною №ДА-000253 від 03.02.2010р. на яку посилається Позивач з вимогою оплати товару, Відповідачем не здійснювалось. Позивачем письмових доказів про здійснення замовлення, не надано. У період з 25.01.2010р. по 03.02.2010р. довіреності на приймання товару відповідно видаткової накладної №ДА-000253 від 03.02.2010р. Відповідач нікому не видавав, що підтверджується копією з журналу видачі довіреностей на приймання поставленої продукції. Відтак ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” не здійснювало замовлення на продукцію вказану у накладній №ДА-000253 від 03.02.2010р., довіреностей на отримання товару не видавало та продукцію, вказану у накладній №ДА-000253 не отримувало. Також Відповідачем були надані копії наступних документів: інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей, наказу від 31.07.95р. №170 про створення Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, акту від 29.01.2004р. про знищення печаток та штампів, наказу від 27.01.2004р. №28 про введення в дію печатки нового зразка.

14.09.2010р. Позивачем через канцелярію суду було надано копії наступних документів: податкової накладної, видаткової накладної, пояснення у яких вказує, що видаткові накладні: №ДА-000253 від 03.02.2010р., №ДА-000255 від 03.02.2010р. та №ДА-001890 від 28.10.2009р. на всіх накладних стоїть підпис на отримання товару та кутовий штамп ідентичні один одному. Ствердження Відповідача по справі, що штамп та підпис на видаткових накладних підборні-не знайшли підтвердження.

29.09.2010р. Позивачем через канцелярію суду було надано копії реєстру накладних за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р.

29.09.2010р. Відповідачем через канцелярію суду було надано акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печатками з боку обох сторін.

06.10.2010р. Відповідачем через канцелярію суду були надані пояснення по справі, у яких він проти заперечив проти нарахування Позивачем штрафних санкцій, також Відповідачем був наданий власний розрахунок штрафних санкцій.

12.10.2010р. Позивачем через канцелярію суду було надано довідку з державного казначейства України з доказами зарахування державного мита до державного бюджету.

Представник Позивача у судове засідання 12.10.2010р. зявився, підтримав позовні вимоги у повному обсягу.

Представник Відповідача у судове засідання 12.10.2010р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” (Покупець) було укладено договір №5165/22/06/09, відповідно п.1.1 Постачальник зобовязується у встановлені строки поставити Покупцю товар, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього встановлену грошову суму. Підставою для виникнення зобовязань за поставкою товару є Замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику на узгодження замовлення, в подальшому „Замовлення”, із зазначенням у ньому кількості, виду, строків та місця його поставки. Інформація що знаходиться у замовленні додаткова інформація, не передбачена у Договорі, обумовлюється та узгоджується сторонами у Додатковій угоді до Договору (п.1.3 договору).

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо умов платежів:

- оплата товару здійснюється Покупцем протягом 20 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, або в іншій формі та іншому порядку, встановленому сторонами, та що не суперечить діючому законодавству України. (п.5.1 договору)

За порушення строків оплати товару Покупець виплачує Постачальнику пеню від суми невиконаних зобовязань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на той період, що не звільняє від виконання зобовязань за договором (п.9.3 договору).

На виконання умов договору Позивачем було поставлено товар Відповідачу на загальну суму 3529,51 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ДА 000253 від 03.02.2010 року на суму 2218,46 грн. (а.с.17-18), №ДА-000255 від 03.02.2010р. на суму 1311,05грн. (а.с.31).

Факт поставки підтверджується податковими накладними, у яких є посилання на накладні.

За для досудового врегулювання спору позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №29 від 05.05.2010р. (а.с.23), у якій зазначено, що заборгованість станом на 05.05.2010 рік складає 3529,51 грн., яка направлена Відповідачу з вимогою сплати суми заборгованості (докази направлення підтверджені Повідомленням про вручення поштового відправлення -11.05.2010р. (а.с.25).

Відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 1314,05 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с.37) Відтак заборгованість за поставлений товар складає 2215,46 грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідач проти позову заперечив, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Заперечення відповідачем не приймаються судом до уваги оскільки, накладні за якими була здійснена поставка, підписані та завірений печатками з боку обох сторін без зауважень, а Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар.

Крім того в матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків наданий Відповідачем, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін відповідно якого заборгованість складає 3529,51грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно умов договору поставки №5165/22/06/09 від 22.06.2009 року, Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 3529,51 грн. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2215,46 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідач не спростував припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2215,46 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 28,43грн., 3% річних від суми загального боргу складає 31,32грн.

-що визначена Позивачем інфляційна за період з 26.02.2010р. по 17.08.2010р. перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з березня 2010р., а закінчується серпнем 2010 року включно, та підлягає стягнення у розмірі - 13,01 грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі 31,32 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається при укладенні господарського правочину право сторін щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

За порушення строків оплати товару Покупець виплачує Постачальнику пеню від суми невиконаних зобовязань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на той період, що не звільняє від виконання зобовязань за договором (п.9.3 договору). Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені у повному обсягу в розмірі 202,16 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька область до Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 2477,37 грн. у тому числі 2215,46 грн. основного боргу, 202,16 грн. пені, 28,43 грн. інфляційні витрати, 31,32 грн. 3% річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” (84306, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 6, ЄДРПОУ 00222999, р/р 26007301309 у Краматорському відділенні №2865 Ощадбанку України МФО 394222) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, МФО 380805 у ДОД ОАО „Райффайзен Банк Аваль”) заборгованість у розмірі 2215,46грн., пеню у сумі 202,16 грн., інфляційні витрати у розмірі 13,01грн., 3% річних у розмірі 31,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” (84306, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 6, ЄДРПОУ 00222999, р/р 26007301309 у Краматорському відділенні №2865 Ощадбанку України МФО 394222) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, МФО 380805 у ДОД ОАО „Райффайзен Банк Аваль”) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 101,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити Фізичній особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, Донецька обл. у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 15,42 коп.

У судовому засідання 12.10.10 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.10