Рішення № 11803877, 25.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.10р.Справа № 27/170-10 За позовом Іноземного підприємства «Технопарк»(м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(м. Київ)

третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна (м. Київ)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача Басистий В.О. дов. від 07.07.10 №230/08-07

від третьої особи - не зявився

Суть спору:

Іноземне підприємство «Технопарк»звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни від 10 лютого 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №245 про повернення від іноземного підприємства «Технопарк», код ЄДРПОУ 35203145, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Губенка, 50, р/р 2600801300874 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 307208 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 34537760, юридична адреса: 04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, офіс 5-402, майно: гідромолот Kwanglim SG 2800 S, рік виробництва: 2008, серійний номер: KS09J34, вартістю 235402грн. (в т.ч. ПДВ), що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу №F167 від 20.06.2008 року за невиплачену в строк з 10.01.2009 року по 09.02.2010 року заборгованість в розмірі 749652,86грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

-позивач не отримував повідомлення відповідача про несплату платежів, відмови від договору лізингу та повернення предмету лізингу;

-сума заборгованості є спірною;

-зміст виконавчого напису не відповідає ч.1 ст.89 Закону України «Про нотаріат», оскільки не містить імя та по-батькові нотаріуса і в написі вказана невірна адреса боржника;

-в порушення ст.87 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис вчинений на окремому аркуші, а не на договорі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:

-з січня 2009р. позивач не сплачував лізингові платежі у звязку з чим, відповідач відмовився від договору лізингу та направленням на адресу ІП «Технопарк»двох листів;

-ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»були надані нотаріусу належні докази підтвердження факту відмови від договору та настання обовязку боржника повернути обєкт лізингу;

-в повідомленні від 04.06.2009р. було зазначено розмір, періоди заборгованості та наслідки невиконання вимог даного листа у вигляді вчинення виконавчого напису нотаріуса;

-спірний напис відповідає вимогам чинного законодавства.

Третя особа не надала письмових пояснень щодо позову.

Позивач і третя особа не забезпечили явку представників в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача і третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 19.10.10р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

встановив:

20.06.2008р. між ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(Лізингодавець) і ІП «Технопарк» (Лізингоодержувач) був укладений договір № F167.

Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець зобовязується передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно, спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобовязується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.

Предметом лізингу був в тому числі гідромолот Kwanglim SG 2800 S, рік виробництва: 2008, вартістю 235402грн. з ПДВ (п.1.2 договору).

07.07.2008р. вказані сторони підписали акт прийому-передачі наведеного предмету лізингу.

ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»було направлено ІП «Технопарк»листа від 04.06.2009р. №488-214/t/0/1 щодо наявності заборгованості за договором лізингу на загальну суму 682098,05грн. та відмову від договору лізингу.

Також, відповідачем направлявся позивачу повторний лист від 03.07.2009р. №562-232/t/0/1 про відмову в тому числі від наведеного договору та необхідності повернення предмету лізингу.

10.02.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А. був вчинений виконавчий напис, яким запропоновано повернути від ІП «Технопарк»на користь ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»майно: гідромолот Kwanglim SG 2800 S, рік виробництва: 2008, серійний номер: KS09J34, вартістю 235402грн. (в т.ч. ПДВ) що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу №F167 від 20.06.2008 року за невиплачену в строк з 10.01.2009 року по 09.02.2010 року заборгованість в розмірі 749652,86грн.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

В ході вирішення спору позивачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведена наявність обставин, що можуть бути підставою для визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, суд вважає доведеним факт неналежного виконання позивачем зобовязань щодо своєчасності сплати лізингових платежів. Наведене було підставою для відмови відповідача від договору лізингу.

Можливість відмови лізингодавця від договору лізингу в разі невиконання лізингоодержувачем обовязку своєчасного внесення платежів чітко передбачена ст.ст.7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»і п.п.7.7, 8.1, 8.2, 8.3 договору № F167 від 20.06.2008р.

Так, відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з п.п.8.1, 8.2 договору, при відмові лізингодавця від договору згідно з п.п.7.3, 7.7 дія договору припиняється з моменту, коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення лізингодавця про відмову від договору. У разі дострокового припинення договору у випадках, передбачених цим договором, лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення предмету лізингу. У повідомленні зазначається дата, місце та час передачі предмета лізингу, що вилучається. Документом, що підтверджує вилучення предмету лізингу, є акт вилучення предмета лізингу.

Відповідно до фіскального чеку №8983 від 05.06.2009р. і повідомлення про вручення відправлення від 08.07.2009р. (з відміткою про отримання) відповідачем направлялись позивачу листи про наявність заборгованості та відмову від договору лізингу від 04.06.2009р. №488-214/t/0/1 і від 03.07.2009р. №562-232/t/0/1. В наведених листах йшла мова і про повернення предмету лізингу.

Також, в матеріалах справи містяться копії підписаних сторонами актів від 10.09.2009р. про вилучення у позивача інших предметів лізингу за вказаним договором.

Таким чином, ІП «Технопарк»мало інформацію як про наявність заборгованості, так і про відмову відповідача від договору лізингу.

Неналежне виконання позивачем зобовязань за договором лізингу в тому числі щодо повернення обєкту лізингу і було підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису.

Аналіз матеріалів справи свідчить про відповідність чинному законодавству спірного виконавчого напису.

Згідно ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

На думку суду виконавчий напис нотаріуса від 10.02.2010р. цілком відповідає наведеним вимогам закону.

Вказівка у виконавчому написі невірної адреси позивача та зазначення лише прізвища та ініціалів приватного нотаріуса не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса зазначені на відбитку печатки на такому написі. Наведені обставини не свідчать про наявність спору про право, а стосуються виключно недоліків оформлення виконавчого напису. Такі обставини не можуть бути покладені в обґрунтування рішення господарського суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частиною 1 статті 88 вказаного Закону встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Позивачем взагалі не наведено в чому саме полягає спірність суми заборгованості та не надано жодного доказу своєчасності сплати лізингових платежів. До того ж у виконавчому написі мова йде не про стягнення суми, а про повернення предмету лізингу. Як зазначалось вище, відповідач відмовився від договору лізингу і позивач повинен був повернути предмет лізингу.

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи ІП «Технопарк», що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяВ.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України 22.10.2010р.