Постанова № 11803572, 23.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2010 року 14:58 № 2а-7418/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: Антоненко В.В.;

відповідача: Ніколаєнко О.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Ространснафтопродукт”

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 травня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Ространснафтопродукт” (далі по тексту позивач, ТОВ“Ространснафтопродукт”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 30 вересня 2009 року №001661750/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17 750,00 грн., штрафної санкції у розмірі 35500,00 грн., на загальну суму 53 250,00 грн. та відшкодувати з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-7418/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 липня 2010 року.

В судовому засіданні 09 липня 2010 року на стадії надання пояснень оголошено перерву до 23 вересня 2010 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30 вересня 2009 року №001661750/0 згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” ТОВ “Ространснафтопродукт” визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників у розмірі 53 250,00 грн., в тому числі основний платіж 17 750,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 35 500,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2009 року №001661750/0 прийнято на підставі акта від 16 вересня 2009 року №547/1-23-06-35234346 “Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Ространснафтопродукт” (код за ЄДРПОУ 35234346) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.06.2007 по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 26.06.2007 по 31.03.2009р.” (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював перерахування грошових коштів відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок на особовий рахунок громадянину ОСОБА_1 (представник), який діяв за дорученням фізичних осіб (продаців), а саме:ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Перерахування грошових коштів на особовий рахунок представника здійснювалося наступними платежами, а саме: платіжне доручення №34 від 09 липня 2008 року на суму 54 160,00 грн., платіжне доручення №35 від 09 липня 2008 року на суму 54 160,00 грн., платіжне доручення №36 від 09 липня 2008 року на суму 51 150,00 грн., платіжне доручення №37 від 09 липня 2008 року на суму 48150,00грн., платіжне доручення №38 від 09 липня 2008 року на суму 45 070,00 грн., платіжне доручення №39 від 09 липня 2008 року на суму 48 150,00 грн. та платіжне доручення №40 від 09 липня 2008 року на суму 54 160,00 грн., всього перераховано 355000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зазначені обставини визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин.

В Акті перевірки зазначено, що підприємством не було надано документи, які б підтверджували, що земельні ділянки отримано фізичними особами у власність у процесі приватизації.

На підставі викладеного відповідач зробив висновок про порушення ТОВ “Ространснафтопродукт” пункту 1.2 статті 1, пункту 7.2 статті 7, підпункту 11.2 статті 11, абзацу “а” пункту 17.2 статті 17 та абзацу “а” пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме не утримано податку з доходів фізичних осіб за продаж фізичними особами нерухомого майна, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 17 750,00 грн.

На підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб 35 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” при здійсненні операцій з відчуження обєктів нерухомого майна податковим агентом є нотаріус, який посвідчує відповідний договір, а тому позивач не є податковим агентом фізичних осіб, у яких придбав земельні ділянки; позивач придбав у фізичних осіб земельні ділянки, отримані ними внаслідок безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, а тому суми отриманого доходу такими фізичними особами, в силу підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статі 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, не включається до складу оподатковуваного доходу.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримує висновки Акта перевірки та зазначає, що нотаріус відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” виконує функції податкового агента у частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів.

Окружний адміністративний суд міста Києва, проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “Ространснафтопродукт” підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи підтверджують, що 03 липня 2008 року між представником фізичних осіб ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_1 та ТОВ “Ространснафтопродукт” укладено сім аналогічних договорів купівлі продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах села Майстрова Воля, на території Майстрівської сільської ради, Новоград-Волинського району, Житомирської області.

Державні акти на право власності на земельну ділянку, копії яких знаходяться в матеріалах справи, видані громадянам ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 та ОСОБА_8. на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Майстрівської сільської ради від 23 червня 2008 року.

Відповідно до рішень 15 сесії 5 скликання Майстрівської сільської ради від 23 червня 2008 року, розглянувши заяви зазначених осіб вирішила затвердити таким особам технічну документацію землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах села Майстрова-Воля та видати державні акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно з пунктом “а” частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини першої статті 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з пунктом “б” частини першої статті 81 цього Кодексу громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (частини перша та друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частиною першої статті 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства, - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

За частиною першою статті 126 цього Кодексу таким документом є державний акт.

Таким чином судом встановив, що зазначеними вище фізичними особами продано (відчужено), а ТОВ “Ространснафтопродукт” придбано земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, тобто землі сільськогосподарського призначення, та які попередньо були отримані такими особами у власність внаслідок безоплатної передачі земель комунальної власності за рішенням відповідної сільської ради за нормами земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Пункт 1.6 статті 1 цього Закону встановлює, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податковогороку.

За правилами статті 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” ставки податку становить відсотки від об'єкта оподаткування.

Відповідно до підпункту 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства;

З аналізу наведених правових норм та матеріалів справи суд приходить до висновку, що дохід, отриманий ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 та ОСОБА_8. внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не включається до загального оподатковуваного доходу таких осіб, тобто не є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Крім того, пунктом 11.3 статті 11 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” чітко визначено особу податкового агента, а саме податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Як вбачається зі змісту вказаної норми закону, нотаріус самостійно визначає (нараховує) суму податку з доходів фізичних осіб, яка має бути сплачена сторонами (стороною) договору про відчуження обєкта нерухомості, посвідчує такий договір лише за умови сплати податку, тобто контролює таку сплату, і повідомляє податковому органу інформацію про договір, що свідчить про виконання функцій податкового агента в межах спору саме нотаріусом.

Враховуючи відсутність в даному випадку у фізичних осіб оподатковуваного доходу та відсутність у позивача обовязків податкового агента, на думку суду, позивач не повинен був нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, а тому висновки Акта перевірки про порушення ТОВ “Ространснафтопродукт” пункту 1.2 статті 1, пункту 7.2 статті 7, підпункту 11.2 статті 11, абзацу “а” пункту 17.2 статті 17 та абзацу “а” пункту 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, та не утримання податку з доходів фізичних осіб є помилковими; відтак сума податкового зобовязання в розмірі 17 750,00 грн. визначена позивачу протиправно.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки судом не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на ТОВ “Ространснафтопродукт” штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 35 500,00 грн. є неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2009 року №001661750/0 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Ространснафтопродукт” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ространснафтопродукт” задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 30 вересня 2009 року №001661750/0.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ространснафтопродукт” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко