Постанова № 11803038, 12.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2010 р. Справа № 2а-6691/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів - Шаповала М.М., Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання-Чикалової М.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Шаповаленка Р.О., Чеботарьова Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002921701/0/88031 від 18 грудня 2010 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновки акту перевірки від 07 грудня 2009 року на підставі якого було прийняте податкового повідомлення-рішення № 0002921701/0/88031 від 18 грудня 2010 року є неправомірними, ні чим не підтвердженими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Під час проведення перевірки не було враховано фактів, які мають істотне значення, а саме: не відповідність дат проведення перевірки та інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та не було враховано витрати, підтверджені первинними документами на охорону, послуги пожежної інспекції, комунальні послуги, послуги Міністерства охорони здоров'я України.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначали, що заниження задекларованого приватним підприємцем валового доходу, встановлене під час перевірки, виникло в результаті невідображення в повній мірі певної суми коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок від конкретних субєктів господарювання, а не на невідому суму від невідомих покупців, як було зазначено в позові приватним підприємцем. Що стосується ствердження приватного підприємця, що під час перевірки не було в повному обсязі враховано витрати на утримання приміщення, послуги пожежної інспекції, на охорону та таке інше, відповідачі зазначали, що дані витрати були враховані згідно первинних та розрахункових документів наданих на перевірку, згідно яких зазначені витрати були підтверджені в сумі 37,1 тис. грн. без ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м. Суми з 12 листопада 2009 року по 25 листопада 2009 року було проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем. За результатами перевірки було складено акт №2335/17-1016/2491305302/170 від 07 грудня 2009 року. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №2921701/1 від 19 березня 2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 39419,87 грн.

Позивач оскаржуючи вказане податкове повідомлення-рішення вказує, що залишки товару, під час проведення перевірки, зафіксовані станом на 12 листопада 2009 року, а перевірка проводилась станом на 30 червня 2009 року, тобто висновки відповідача щодо завищення валових витрат за період з 4-го кварталу 2007 року по 2-й квартал 2009 року є необґрунтованими.

Однак суд не погоджується з позицією позивача з нижче викладених підстав.

Інвентаризація товарно - матеріальних цінностей була проведена приватним підприємцем, на вимогу ДПІ в м. Суми, відповідно до п.15 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Що стосується зауваження приватного підприємця стосовно пункту 1.18.2 акту перевірки (в якому вказано, що залишки товару позивача станом на 30 червня 2009 року мали значитись на загальну суму 557458, 08 грн. без ПДВ або 668949, 70 грн.), то відповідач вказує, що в даному пункті значиться сума залишку товару, яка не фактично перебувала в наявності приватного підприємця станом на 30 червня 2009 року, а сума залишків, яка мала значитись на залишках приватного підприємця, відповідно даних податкового обліку та первинних документів наданих на перевірку. Аналіз залишків товару (Е), який мав перебувати станом на 30 червня 2009 року, було встановлено виходячи з наявних показників: а) вартості товару, що значився на залишках приватного підприємця станом на 01 жовтня 2007 року; б) вартості придбаного товару за період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року, який було включено до податкового кредиту з ПДВ; в) вартості реалізованого товару за перевіряємий період, який було включено приватним підприємцем до обсягів поставки декларацій з ПДВ (реалізований товар враховувався по ціні придбання, за якою він значився на залишках). (Е = п.а + п.б п.в).

Доводи позивача, що оподатковуваним доходом є фактично отримана сума виручки, є безпідставними, оскільки згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу”.

Заниження задекларованого приватним підприємцем валового доходу, встановлене під час перевірки, виникло в результаті невідображення в повній мірі певної суми коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок від конкретних субєктів господарювання, а не на невідому суму від невідомих покупців, як було зазначено в позові.

Доводи позивача, що під час перевірки не було в повному обсязі враховано витрати на утримання приміщення, послуги пожежної інспекції, на охорону та таке інше, відповідач зазначив, що дані витрати були враховані згідно первинних та розрахункових документів наданих на перевірку, згідно яких зазначені витрати були підтверджені в сумі 37100 грн. без ПДВ, а не 102700 грн., як вказує представник позивача.

На спростування вказаної позиції відповідача, судом було запропоновано представнику позивача надати докази надання на перевірку спірних первинних документів на підтвердження витрат, однак представник позивача вказав, що опис документів наданих на перевірку ним не складався.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Також проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2. в період з 01 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року знаходилась на загальній системі оподаткування.

Суми валових доходів , які встановлені перевіркою визначені на підставі документів, наданих на перевірку і складаються з сум коштів, отриманих в касу та на розрахунковий рахунок приватного підприємця.

Перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, виявлено розбіжності.

Заниження валового доходу за 4 квартал 2008 року, виникло в результаті того, що приватний підприємець, не віднесла до складу валового доходу суму коштів в розмірі 3472,50 грн. без ПДВ (або 4167,30 грн. з ПДВ), які були отримані на розрахунковий рахунок від інших субєктів господарювання за отримані послуги, а саме:

- 15 жовтня 2008 року в сумі - 2100,00 грн. з ПДВ від ТОВ "Електропей Україна" (код.34817404);

- 28 жовтня 2008 року в сумі - 447,30 грн. з ПДВ від ЗАТ "Філіп Морріс Україна" (код.00383231);

- 21 листопада 2008 року в сумі - 1620,00 грн. з ПДВ від ПІІ "Імперіал Табако Юкрейн" (код.20044494).

Завищення валового доходу за 1 квартал 2009 р., виникло в результаті того, що приватний підприємець віднесла до складу валового доходу суму коштів в розмірі 38200,00 грн. без ПДВ (або 45840,00 грн. з ПДВ), з вартості відвантаженого товару СПД ФО ОСОБА_3. ІП№ НОМЕР_1, розрахунок за який, в грошовій або будь якій іншій формі, фактично проведено не було, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості.

Перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в деклараціях про доходи, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, виявлено розбіжності.

Завищення валових витрат в 1 кварталі 2009 року, на суму 38200,00 грн. без ПДВ, виникло в результаті того, що приватний підприємець віднесла до складу валових витрат, вартість понесених витрат відповідно до реалізованого без націнки товару СПД ФО ОСОБА_3. ІП№ НОМЕР_1, від реалізації якого коштів в грошовій або будь якій іншій формі, фактично отримано не було, що призвело до виникнення дебіторської заборгованості.

Завищення валових витрат в 4 кварталі 2007 року на суму 34316,70 грн., в 1 кварталі 2008 року на суму 31489,29 грн., в 2 кварталі 2008 року на суму 50812,86 грн., в 3 кварталі 2008 року на суму 50054,29 грн., в 4 кварталі 2008 року на суму 41947,64 грн., в 1 кварталі 2009 року на суму 36639,20 грн. та в 2 квартал 2009 року на суму - 30344,66 грн., виникло в результаті того, що приватний підприємець, відносила до складу валових витрат, вартість понесених витрат на товар, від реалізації якого, згідно первинних документів наданих на перевірку, коштів в грошовій або будь-якій іншій формі фактично отримано не було.

В результаті зазначеного, витрати на товар, які були неправомірно включені до складу валових витрат, проведеною перевіркою з валових витрат були виключені.

Для визначення даного порушення, в ході перевірки на основі ретельного аналізу первинних документів, наданих на перевірку (видаткових та податкових накладних на реалізацію товару, додатків до книги обліку доходів та витрат, та розрахункових документів (касових z-звітів, банківських виписок) було встановлено реальний обсяг реалізованого товару в кількісному та сумовому виразах, по якому був отриманий валовий дохід.

Таким же чином (на основі видаткових та податкових накладних та розрахункових документів) було встановлено реальний обсяг понесених валових витрат відповідно до отриманого валового доходу в кількісному та сумовому виразах.

Проведеною перевіркою було встановлено, що торгівельна націнка на реалізуємий приватним підприємцем товар, в середньому становила: на цигарки - 9%; на лікеро-горілчані вироби - 20%; на продукти харчування з граничним рівнем націнки -10%; на безалкогольні напої - 18%; та інші товари - 19 %.

Середня торгівельна націнка складає - 16,4 %.

Доводи представника позивача, що під час перевірки не були враховані помилково пробиті чеки, про свідчать надані ним пояснювальні записки від продавців, є безпідставними, оскільки у відповідності до пункту 4.7 статі 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01 грудня 2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 107/5298від 05 лютого 2001 року (із змінами та доповненнями) операції щодо видачі коштів у разі помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

При цьому даним Порядком не передбачено оформлення цих операцій пояснювальними записками матеріально відповідальних осіб.

Оскільки суми коштів, які за словами субєкта господарювання були пробиті помилково, не були проведені, як такі, відповідно до пунктів 4.7 та 4.8 статі 4 вищезазначеного Порядку, були включені ним самостійно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та до складу отриманого валового доходу в декларації про податок з доходів фізичних осіб, твердження позивача не можуть вважатись такими, що відповідають дійсності.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002921701/0/88031 від 18 грудня 2010 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002921701/0/88031 від 18 грудня 2010 року відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя(підпис) С.М. Глазько

Судді (підпис) М.М. Шаповал

(підпис) С.О. Бондар

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 18 жовтня 2010 року