Постанова № 11802924, 07.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010 р. Справа № 2а-7267/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,

представника позивача - Груздо Т.С.

представника відповідача - Литвиненко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Фішер" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фішер" (далі - відповідач, ТОВ "Фішер"), в якому просить стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 1624,00 грн. та пені в розмірі 61,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обовязковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 1624,00 грн. у строки та в порядку, передбаченому цим Законом. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 61,25 грн. У звязку з цим сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 1685,25 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві та пояснень на позовну заяву (а.с. 12, 26-27).

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року N 875-XII зі змінами і доповненнями (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19 Закону).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (ч.9 ст.19 Закону).

Частина 1 ст. 20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, (далі - Порядок) пеня це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання (п.п. 2.2). Відповідно до п.п. 3.1 Порядку порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу № 449-п від 05.08.2010 (а.с. 39), Сумське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів направляє провідних спеціалістів відділу забезпечення надходжень, організаційної роботи по соціальному захисту інвалідів та кадрового забезпечення для проведення планової виїзної перевірки ТОВ "Фішер" з 16.08.2010 по 20.08.2010. Згідно із матеріалами справи телефонограмою № 262 від 05.08.2010 (а.с. 38) секретаря ТОВ "Фішер" було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік. Також, 16.08.2010 Сумським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів було видано направлення для планової перевірки (а.с. 40) в якому зазначалося, що з метою виконання вимог ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю затвердженого постановою КМУ № 70 від 31.01.2007 та згідно наказу № 449-п від 05.08.2010 Сумське обласне відділення ФСЗІ направляє провідних спеціалістів здійснити планову виїзну перевірку ТОВ "Фішер" щодо дотримання вищезазначених нормативних актів за 2009 рік.

Також, суд зазначає, що пунктом 4 ст. 4 ЗУ "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Відповідно до ЗУ "Про основи соцціальної захищеності інвалідів в Україні", відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування та сплати ними адміністративно-господарських санкцій. З огляду на зазначене, фонд соціального захисту інвалідів ні його територіальні підрозділи не здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що перевірка ТОВ "Фішер" проводилась згідно з нормами законодавства.

18.08.2010 працівниками позивача була проведена перевірка виконання вимог ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні". В ході перевірки було виявлено порушення у звіті форми № 10 ПІ фонд оплати праці штатних працівників - 45 тис. грн., а у звіті з праці за 2009 рік форма № 1-ПВ - 40,6 тис. грн. В частині працевлаштування інвалідів не виконаний норматив створення робочих місць, тобто інвалід був прийнятий на посаду за сумісництвом. Позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкії за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів - 1624,00 грн. та нарахована сума пені за 125 днів - 61,25 грн. За результатами перевірки був складений акт від 18.08.2010 (а.с. 5), в якому відповідач зазначив, що з результатами перевірки не згоден та який був отриманий відповідачем про що свідчить підпис керівника підприємства.

Таким чином, відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені до відповідача за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих, були застосовані адміністративно-господарські санкції в сумі 1624,00 грн. та нарахована пеня в сумі 61,25 грн. (а.с. 4).

Також, судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ "Фішер" за 2009 рік складала 25 осіб, останнім було створено 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. 04.09.2008 відповідачем винесено наказ № 117-вк (а.с. 21), відповідно до якого, ОСОБА_1 який є інвалідом 3 групи, прийнято на посаду інженера-програміста за сумісництвом з виплатою заробітної плати згідно штатного розкладу пропорційно відпрацьованому часу. Згідно довідки яку надав представник відповідача сума заробітної плати, що отримав ОСОБА_1 за 2009 рік складає 1735,53 грн. Також, із копії трудової книжки ОСОБА_1. (а.с. 15) вбачається, що він дійсно працював на посаді інженера-програміста за сумісництвом з 04 вересня 2008 року.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства зобов'язані створювати робочі місця шляхом працевлаштування на ньому інваліда або сплачувати адміністративно-господарські санкції за кожне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, то у кількості одного робочого місця, оскільки, в ТОВ "Фішер" середньооблікова чисельність працівників складає 25 осіб, то підприємство повинно було виконати норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інваліда.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що в ТОВ "Фішер" були створені всі умови для працевлаштування інваліда відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Однак, при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що відповідачем не подавались звіти про наявність вакансій Сумському міському центру зайнятості, про що свідчить відповідь Сумського міського центру зайнятості на запит Фонду соціального захисту інвалідів щодо звернення ТОВ "Фішер" з офіційною заявкою про направлення на їх підприємство для працевлаштування інвалідів в 2009 році (а.с. 30). Вказаний факт оцінюється як неналежне виконання піпдриємством відповідача норм ст.ст. 18, 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Наказом Державного комітету статистики № 286 від 28.09.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", який щомісячно подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості.

З огляду на вищевказане, підприємство зобов'язано на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів шляхом подачі щомісячних звітів до Сумського міського центру зайнятості.

Даний факт, на думку суду, свідчить про те, що відповідачем не вжито всіх заходів для створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів тому, що обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені ст. 18 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" не можуть скористатися своїми правами.

Крім того, уповноваженою особою Сумського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ "Фішер" ОСОБА_2 за порушення норм ч. 2 ст. 188-1 КУпАП, а саме працюючи на посаді директора ТОВ "Фішер" не виконував 4 % норматив по працевлаштуванню інвалідів за 2009 рік. Зазначений протокол був поданий на розгляд до Зарічного районного суду м. Суми, розгляд якого відбувся 08.09.2010. За результатами розгляду протоколу 08.09.2010 Зарічним районним судом м. Суми було винесено постанову (а.с. 29), якою на ОСОБА_2 накладено штраф за порушення ч. 2 ст. 188-1 КУпАП в розмірі 170,00 грн. Зазначена постанова набрала законної сили та в установлений законом строк оскржена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Фішер" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фішер" (40030, Сумська область, м. Суми, вул. Заливна, 11, код 31499199) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адмінстративно-господарські санкції та пеню в сумі 1685,25 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять грн. 25 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2010 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек