Постанова № 11802171, 14.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2010 року Справа № 2а-6566/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі Судді Агевича К.В.

при секретарі судового засідання Білоконь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області до Комунального підприємства "Служба замовника" про стягнення податкового боргу з ПДВ шляхом звернення стягнення на активи,-

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2010 р. Стахановська обєднана державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Служба замовника" про стягнення податкового боргу з ПДВ в розмірі 751121,96 грн. шляхом звернення стягнення на активи, в обґрунтування якого вказала наступне. Комунальне піприємство «Служба замовника», зареєстроване виконавчим комітетом Кіровської міської ради Луганської області 26.10.2004 р., про що зроблено запис за №13861020000000014 та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та организацій за № 10004055056, перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 17.01.2005. За результатами фінансово господарської діяльності відповідач допустив заборгованість перед державним бюджетом з податку на додану вартість всього 751121,96 грн., а саме: 554325,11 грн. основний платіж, 140176,76 грн. штрафні санкції, 56620, 09 грн. пеня. Комунальним підприємством «Служба замовника» згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 зі змінами та доповненнями ДПІ було визначено податкове зобовязання, яке в адміністративному та судовому порядку оскаржено не було та вважається узгодженим. У звязку з несплатою податкового зобовязання ДПІ на адресу відповідача були надіслані перша (від 22.05.2008 № 1/11) та друга (від 24.06.2008 № 2/15) податкові вимоги. Суми податкового боргу сплачені не були. Тому позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника» на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 751121,96 грн., звернувши стягнення на його активи.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але до його початку надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, до його початку надав суду відзив на позовну заяву, в якій визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 751121,96 грн. в повному обсязі, та пояснив, що у звязку з тяжким фінансовим станом підприємство не має можливості погасити утворену заборгованість, просив справу розглянути у їх відсутністі.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згіідно положень 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Судом установлено, що відповідач Комунальне підприємсво «Служба замовника» зареєстроване виконавчим комітетом Кіровської міської ради Луганської області 26.10.2004 р., про що зроблено запис за № 13861020000000014 та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та организацій за № 10004055056, перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 17.01.2005.

У відповідача виникла податкова заборгованість перед державним бюджетом з податку на додану вартість всього 751121,96 грн., а саме: 554325,11 грн. основний платіж, 140176,76 грн. штрафні санкції, 56620, 09 грн. пеня. Податкові зобовязання, визначені податковим органом згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та абз. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 оскаржені не були та вважаються узгодженими.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: направлена перша податкова вимога від 22.05.2008 № 1/11 на суму 244294,69 грн., друга податкова вимога від 24.06.2008 № 2/15 на суму 261087,50 грн. Податкові вимоги були отримані відповідачем.

Сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 11), довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 27), реєстраційною карткою (а.с. 13), корінцями податкових повідомлень (а.с. 76-78), податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с. 36-75), актом звіряння податкової заборгованості станом на 01.07.2010 (а.с. 23-26), корінцями податкових вимог (а.с. 34-35).

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Позовні вимоги визнані відповідачем.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Стахановської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства "Служба замовника" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 751121,96 грн. шляхом звернення стягнення на активи задовільнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Служба замовника" (Код ЄДРПОУ 32938986, адреса 93800, Луганська область м. Кіровськ, вул. Ціолковського, 22) на користь Державного бюджету України (код платежу 14010100, отримувач ГУДКУ у Луганській області, код отримувача 24046946, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31112029700023) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 751121,96 грн. (сімьсот пятдесят одна тисяча сто двадцять одна грн. 96 коп.) звернувши стягнення на його активи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20 вересня 2010 року.

СуддяК.В. Агевич