Постанова № 11770218, 11.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2010 року Справа № 2а-6625/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лємба А.В.,

в присутності сторін:

представника позивача:Мальнова О.В., довіреність №126/09-20 від 12.01.10.

представника відповідача: Степаненко О.А., довіреність №14-271д від 13.09.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у сумі 6615171,88 грн., -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з адміністративним позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у сумі 6615171,88 грн.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в сумі 6615171грн. 88 коп., яких за списком №1 5810685 грн. 48 коп. та списком №2 804486 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача вказав, що в УПФУ в м. Свердловську Луганської області зареєстровано платником страхових внесків Державне підприємство «Свердловантрацит» у складі з двадцяти семи відокремлених підрозділів, які мають заборгованість до Пенсійного фонду України з відшкодування виплачених пільгових пенсій за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в розмірі 6615171грн. 88 коп., у тому числі за списком №1 5810685 грн. 48 коп. та списком №2 804486 грн. 40 коп., яка складається з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відокремлених підрозділів ДП «Свердловантрацит».

Представник позивача посилаючись на п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, яким передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, вважає, що відповідач повинен додержуватись вимог прикінцевих положень Закону №1058-ІV, згідно яких зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058-ІV, та вказує, що внаслідок неперерахування відповідачем відповідних коштів до Пенсійного фонду України порушуються принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Також представник позивача зазначив, що відповідно до Закону України від 17.02.2000 року №1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких Законів України» з 16.03.2000 року відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР, згідно зі ст.2 якого для платників збору обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього ж Закону.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на недоведеність тих обставин на які в обґрунтування своїх позовних вимог вказує позивач, оскільки вважає, що представлені позивачем Розрахунки, додані до позову, є неналежними доказами понесення УПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є документом, що підтверджує факт витрат УПФУ на їх виплату і доставку. Так само як і акти звірки, які свідчать лише про нарахування до сплати певних сум, але не про фактичне понесення цих витрат. Тому, надані позивачем акти представник відповідача не вважає належними доказами по справі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач субєкт господарювання юридична особа Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі ДП «Свердловантрацит»), зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрації від 29.04.2003 року №1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669, зареєстровано в Управлінні пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області (надалі - УПФУ в м. Свердловську Луганської області) як платник страхових внесків. Форма власності державна, юридична адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV ДП «Свердловантрацит» є страхувальником, а відповідно до пунктів 1 та 2 ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Наказом Мінвуглепрому України від 24.01.2006 року №42 затверджено нову редакцію статуту ДП «Свердловантрацит» та внесено зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо засновника юридичної особи. Відповідно до наказів ДП «Свердловантрацит» від 29.04.2003 року №1 та від 03.09.2003 року №70 «Про створення відокремлених підрозділів Державного підприємства «Свердловантрацит» визначено організаційну структуру ДП «Свердловантрацит» у складі двадцяти семи відокремлених підрозділів, які зареєстровані як підприємства без права юридичної особи.

Відповідач має працівників, які були задіяні на роботах, що дають право на призначення та вже призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» та п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Суд установив, що позовні вимоги позивача стосуються компенсації йому витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відокремлених підрозділів ДП «Свердловантрацит» за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в розмірі 6615171 грн. 88 коп., у тому числі за списком №1 в сумі 5810685 грн. 48 коп. та списком №2 в сумі 804486 грн. 40 коп., які не погашені, а саме:

-Державне підприємство «Свердловантрацит» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в розмірі 4845,52 грн., з яких за Списком №1 4845,52 грн.

-Відокремлений підрозділ «Шахта «Червоний Партизан» має заборгованість в розмірі 1379811,36 грн., з яких за Списком №1 1293882,00 грн., за Списком №2 85929,36 грн.

-Відокремлений підрозділ «Вантажно-транспортне управління» має заборгованість в розмірі 38138,18 грн., з яких за Списком №1 1489,73 грн., за Списком №2 36648,45 грн.

-Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Я.В. Свердлова» має заборгованість в розмірі 854305,47 грн., з яких за Списком №1 817153,20 грн., за Списком №2 37152,276 грн.

-Відокремлений підрозділ «Шахта «Довжанська-Капітальна» має заборгованість в розмірі 2078868,34 грн., з яких за Списком №1 2003207,30 грн., за Списком №2 75661,04 грн.

-Відокремлений підрозділ «Шахтобудівельницьке управління» має заборгованість в розмірі 181988,05 грн., з яких за Списком №1 171811,79 грн., за Списком №2 10176,26 грн.

-Відокремлений підрозділ «Центральна збагачувальна фабрика «свердловська» має заборгованість в розмірі 236075,46 грн. за Списком №2.

-Відокремлений підрозділ «Спецшахтомонтаж» має заборгованість в розмірі 432676,83 грн., з яких за Списком №1 423496,39 грн., за Списком №2 9180,44 грн.

-Відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» має заборгованість в розмірі 63112,40 грн., з яких за Списком №1 11880,04 грн., за Списком №2 51232,36 грн.

-Відокремлений підрозділ «Енергоуправління» має заборгованість в розмірі 17378,30 грн. за Списком №2.

-Відокремлений підрозділ «Автобаза» має заборгованість в розмірі 4980,56 грн. за Списком №2.

-Відокремлений підрозділ «Вузол звязку» має заборгованість в розмірі 3093,90 грн. за Списком №2.

-Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Центроспілка» має заборгованість в розмірі 85285,28 грн. за Списком №2.

-Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Червонопартизанська» має заборгованість в розмірі 74337,39 грн. за Списком №2.

-Відокремлений підрозділ «Шахта «Центроспілка» має заборгованість в розмірі 661956,25 грн., з яких за Списком №1 621725,62 грн. та за Списком №2 40230,63 грн.

-Відокремлений підрозділ «Шахта «Харківська» має заборгованість в розмірі 498317,59 грн., з яких за Списком №1 461193,89 грн. та за Списком №2 37123,40 грн.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 ст.2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Абзацом 3 пункту 1 ст.4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР встановлена ставка на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 ст.2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у звязку з набранням чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV з 1 січня 2004 року.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, в редакції чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівниками відповідача, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону №1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертому підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених кабінетом міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом №1058-ІV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці пятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058-ІV.

Наведені норми не поширюються на відшкодування фактичних витрат та виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону №1788-ХІІ. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були задіяні повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац пятий). Тобто, ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а саме: щодо відшкодування витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій за списком №1.

Суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», додані до позову, є неналежними доказами понесення УПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є документом з огляду на наступне.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Відповідно до п.6.4 цієї Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктами 6.8, та 6.9 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Дослідивши у судовому засіданні надані позивачем акти звірок, Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суд визнає їх належними доказами, оскільки вони складені по формі та містять в собі відомості, що передбачені Інструкцією «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», якою визначені обовязки і відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача з компенсації йому витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишнім працівникам відокремлених підрозділів ДП «Свердловантрацит» за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року, є обґрунтованими лише в частині, що відповідає списку №2 у розмірі 804486 грн. 40 коп.

Висновок позивача щодо наявності у нього права на відшкодування з відповідача за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року заборгованості з фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку №1 у розмірі 5810685 грн. 48 коп., є помилковим, оскільки згідно абзацу 5 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV з 1 січня 2005 року виплата пенсій вказаним особам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тому, з огляду на наявні у справі докази суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року в сумі 6615171грн. 88 коп., з яких за списком №1 5810685 грн. 48 коп. та списком №2 804486 грн. 40 коп., частково відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню.

Згідно квитанції № від .2010 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит» у сумі 3,40 грн. Судове рішення частково ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у сумі 6615171,88 грн., задовольнити частково.

Стягнути на користь Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з Державного підприємства «Свердловантрацит» заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за період з 01.07.2010 року по 01.09.2010 року за списком №2 в сумі 804486 грн. 40 коп. на р/р №25606312737 в ЛОУ «Державний ощадний банк України» м. Луганськ.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області судові витрати у сумі 1,70 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 16 жовтня 2010 року

СуддяЛ.С. Качуріна