Постанова № 11802076, 10.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2580/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Міроновій К.В., за участю представників позивача Коновалова М.В., Міщенко В.В., представника відповідача Демченка А.А., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Приватного підприємства “ВТ Стандарт”

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень рішень від 02.12.2009 р. № 0087242301/0/2959 і № 0087252301/0/2959,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 02.12.09 р. ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення відносно позивача № 0087242301/0/2959 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 317387 гр. 36 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0087252301/0/2959 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 396733 гр. 40 коп. Підставою для винесення зазначених рішень-повідомлень є акт № 2866/23/35147463 від 19.11.09 р. про результати позапланової виїзної перевірки ПП ВТ «Стандарт» з питань взаємовідносин з платниками податків: ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра», ТОВ «Енджел-Графікс» в період з 01.06.07 р. по 30.06.09 р.

Зазначеним актом перевірки було встановлено відповідачем порушення ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.06.07 р. по 30.06.09 р. на загальну суму 264488 гр. 93 коп., а також порушення ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.06.07 р. по 30.06.08 р. на загальну суму 211591 гр. 57 коп.

З такими висновками відповідача позивач не згоден, оскільки при здійсненні господарських операцій позивачем з товариствами «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра», ТОВ «Енджел-Графікс» зазначені операції дійсно здійснювались, носили товарний характер і на цей час жодним чином не встановлено і не доведено їх безтоварність. Щодо посилання відповідача на існування постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.09 р. про притягнення до кримінальної відповідальності засновників зазначених товариств, то з тексту цього документу жодним чином не випливає причетність позивача до фіктивних операцій і угод, що здійснювались цими особами. Тому позивач просить суд скасувати прийняті відповідачем відносно них податкові рішення-повідомлення від 02.12.09 р. за №0087242301/0/2959 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 317387 гр. 36 коп., та за №0087252301/0/2959 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 396733 гр. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача на своєму позові наполягає, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає прийняте відповідачем рішення-повідомлення відносно позивача законним та обгрунтованим, оскільки в ході перевірки було встановлено заниження податку на прибуток позивачем на загальну суму 264488 гр. 93 коп., а також було встановлено завищення податкового кредиту позивачем в період з 01.06.07 р. по 30.06.08 р. всього на загальну суму 211591 гр. 57 коп., підприємством-позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 211591 гр. 57 коп., сформованого в ході господарської діяльності з ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра», та ТОВ «Енжел- графікс», які виписували податкові накладні з порушенням вимог діючого законодавства, через що не можуть вважатися підтверджуючими первинними документами. Відносно засновників цих Товариств прийнята постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.09 р., згідно з якою зазначені особи були притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. ст.. 205 ч. 2, 366 ч.2 КК України. Тому відповідач вважає, що виписані накладні та інші документи, а також поставки продукції цих товариств є фіктивними, і просить суд відмовити позивачу в позові.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та як вбачається з матеріалів справи, в період з 10.11.09 р. по 16.11.09 р. державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «ВТ Стандарт» з питань взаємовідносин з платниками податків: ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра», та ТОВ «Енжел- графікс», за період з 01.06.2007 р. по 30.06.2009 р. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 5.1.,5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.1., 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем занижено податок на прибуток з 01.06.07 р. по 30.06.09 р. у загальній сумі 264488 гр. 93 коп., у тому числі по періодах: за півріччя 2007 р.- 5217 гр. 84 коп., гр., за 9 місяців 2007 року 50427 гр. 30 коп., за 2007 рік 94236 гр. 25 коп., за 1 квартал 2008 р. 71905 гр. 45 коп., за півріччя 2008 р. 154830 гр. 31 коп., за 9 місяців 2008 року 170252 гр. 68 коп., за 2008 рік 170252 гр. 68 коп. Також перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.06.07 р. по 30.06.08 р. встановлено його завищення позивачем на загальну суму 211591 гр. 57 коп. До складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 211591 гр. 57 коп., сформованого за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра», та ТОВ «Енжел- графікс».

На підставі зазначеного акту перевірки № 2866/23-023/35147463 від 19.11.2009 р. були винесені податкові повідомлення - рішення відносно позивача: за № 0087242301/0/2959 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 317387 гр. 36 коп., з яких основний платіж 264488 гр. 93 коп., штрафні санкції 132244 гр. 47 коп., та податкове повідомлення-рішення № 0087252301/0/2959 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 396733 гр. 40 коп., з яких: основний платіж 264488 гр. 93 коп., штрафні санкції 132244 гр. 47 коп.

Згідно акту перевірки від 19.11.09 р., зазначене порушення позивачем виникло внаслідок наступного. Відповідно до наданих підприємством для перевірки документів встановлено, що ПП «ВТ «Стандарт» здійснював операції з придбання металопродукції у Товариств: ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра», та ТОВ «Енжел- графікс». Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 р., "ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що вони діяли у складі організованої злочинної групи, в період з 07.11.2006 р. по 19.11.2008 р., заснували фіктивні підприємства "Делі Консалт", "Енджел графікс", "Налєстра", «Преста Гранд», здійснили за допомогою вищевказаних підприємств, використовуючи також незаконну діяльність підприємств-контрагентів, операції з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, ухилялися від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 9589512 гр. 29 коп. Вони ж, діючи у складі організованої злочинної групи за той же період внесли завідомо неправдиву інформацію до документів підприємства "Делі Консалт", "Енджел графікс", "Налєстра", "Преста Гранд" у первинну, бухгалтерську та податкову документацію, внаслідок чого до бюджету не донараховано податку на додану вартість на загальну суму 9589512 гр. 29 коп. Дії зазначених осіб кваліфіковані за ч. 3 ст. ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України, як фіктивне підприємництво, та службовий підлог, тобто внесення посадовими особами до документів завідомо неправдивої інформації, а також складання та видача завідомо неправдивих документів у складі організованої злочинної групи. Таким чином, як вважає податкова інспекція, податкові та видаткові накладні, виконавцями яких є товариства "Преста Гранд", "Енджел графікс", "Налєстра", та на підставі яких позивачем сформовано валові витрати за період з 01.01.07 р. по 31.03.09 р. не є підтверджуючими документами, оскільки складені з порушенням діючого законодавства.

З таким висновком відповідача суд не може погодитися, з наступних підстав.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат зараховуються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності, під якою розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.2.1, п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому, згідно п. 5.11 ст. 5 Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до частини четвертої п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Позивачем було дотримано вищевказаних приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів металевих виробів, у ТОВ "Преста Гранд», ТОВ "Енджел графікс" та ТОВ "Налєстра".

Надані позивачем до матеріалів справи документи - видаткові накладні, податкові накладні, виписки з рахунків позивача, акт прийому-здачі виконаних робіт від 25.12.07 р., акт прийому-здачі виконаних послуг, рахунки-фактури, договори - підтверджують реальне отримання товарів позивачем від зазначених товариств, а також оплату товару та використання товару у господарській діяльності підприємства. Матеріалами справи встановлено, що господарські операції з поставки були належним чином оформлені, всі документи були складені в момент проведення кожної господарської операції на бланках типової форми, мали обов'язкові реквізити, скріплені підписами відповідальних осіб і печаткою підприємства. Крім того, позивач підтвердив, що товари, придбані позивачем у зазначених товариств за оптовими цінами, у подальшому вже за роздрібними цінами були реалізовані за відповідними угодами ВАТ «АК Південтрансенерго», ВАТ «Джанкойський машинобудівельний завод», ВА «БМУ Запоріжстальбуд-1», ТОВ «Ніка-опт», ТОВ «Укрексімгруп», ТОВ «Аспект і К2006», ППКФ «Форсаж-1», ТОВ «Топ ДТД», ПП «Кедрон», ТОВ КДС», ТОВ «Стальмонтаж», винагороду від продажу товарів яким утримувало на свою користь, і яку включало до складу оподатковуваного прибутку та з якої сплачувало ПДВ.

Посилання відповідача в акті перевірки на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 у справі № 1-528/2009, як на доказ безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв»язку з придбанням товарів у ТОВ "Преста Гранд", ТОВ "Енджел графікс" та ТОВ "Налєстра" суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно вказаної постанови, ці особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вносили неправдиві відомості в офіційні документи(податкову та звітну документацію), а не фальсифікували податкові накладні та платіжні доручення, що дає підставу зробити висновок про правомірність віднесення сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від товариств-контрагентів, вказаних в акті перевірки, до складу податкового кредиту позивача. Крім того, треба відзначити, що на момент здійснення купівлі матеріалів для потреб позивача у товариств -контрагентів постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, якою дії посадових осіб зазначених товариств визнані незаконними, навіть не була винесена, тому на момент отримання товару та оформлення відповідних документів контрагенти не були притягнуті до кримінальної відповідальності, що підтверджується наданими позивачем документами.

Вищевказаною постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 у кримінальній справі № 1-528/2009 не було встановлено здійснення незаконних операцій саме з позивачем. Так само ця постанова не містить спростування факту поставки товарів ПП «ВТ Стандарт».

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а не особа, яка вступила з ним у договірні правовідносини і не порушила при цьому норми діючого законодавства України. Таким чином, позивач не може і не повинен нести відповідальність за діяння інших юридичних та фізичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. Згідно статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.

З вищевказаного випливає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включати до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, складеними зареєстрованими як платники податку особами.

Також відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що під час здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Енджел графікс" і ТОВ "Налєстра", останні були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, їм було присвоєно індивідуальні податкові номери платників податку на додану вартість. Отже, на перевіряємий період зазначені товариства-контрагенти мали право нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Однією з підстав для звільнення від доказування, передбачених ст.. 72 КАС України є…"вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили ..." Вироку суду щодо визнання вини позивача постановлено не було.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких доказів, які б підтверджували факт фіктивності бухгалтерської та податкової документації при здійсненні господарської діяльності позивача з товариствами-контрагентами, а також факт фіктивності самої такої господарської діяльності, відповідачем - суб"єктом владних повноважень, суду надано не було.

Тому суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення від 02.12.2009 р. № 0087242301/0/2959 і № 0087252301/0/2959, винесені Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя відносно Приватного підприємства “ВТ Стандарт”.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Л.О.Нестеренко