Постанова № 11801503, 17.09.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-5078/10/0670

категорія 2.11.4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Корольовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агасфер" <Текст >

до Державна податкова інспекція у м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач завернувся до суду з даним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000331702/0 від 26.01.2010 року, № 0000331702/1 від 11.02.2010 року, № 0000331702/2 від 05.03.2010 року, № 0000331702/3 від 09.04.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що висновок відповідача про необхідність нарахування на суму переданого в оплату статутного капіталу майна податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30264 грн. не ґрунтується на законі; висновок відповідача про те, що позивач при покупці автомобілю у громадянина ОСОБА_1 згідно біржового контракту повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб у розмірі 9355,35 грн. з суми виплаченого доходу, оскільки товарна біржа не є податковим агентом, протерічить роз'ясненням ДПА України, викладеним в листі № 1547/6/17-3116 від 02.03.2004 року, якими і керувався позивач при покупці зазначеного автомобіля; що стосується неутримання, як вважає відповідач, податку з доходів фізичних осіб в сумі 19,50 грн., оскільки були проведенні готівкові розрахунки з підзвітними особами без подання відповідних платіжних документів встановленого зразку, то цей висновок є необґрунтованим, оскільки всі необхідні документи є в наявності і надавались перевіряючим.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях, при цьому додали, що позивачу було донараховано податок з доходів фізичних осіб, оскільки підзвітною особою не було надано розрахункового документу встановленої форми про придбання бензину на суму 130,02 грн. – в наданому чеку напис - «Фіскальний чек» - вказана не в тому місці.

Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 14 по 30 грудня 2009 року працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агасфер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.01.2009 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2009 року по 30.09.2009 року, за результатами якої був складений акт № 39/23-1/36330465/0110 від 12.01.2020 року, відповідно до висновків якого підприємством порушено п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1, 7.3, п. 12.1 ст. 12 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон № 889-ІV) - недоутримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 39638,85 грн., в т.ч.: - 30264,00 грн. за січень 2009 року; - 9355,35 грн. за сернепь 2009 року; - 19,50 грн. за вересень 2009 року.

Як вбачається з вказаного акту:

- підприємством було виплачено дохід громадянину ОСОБА_1 за проданий згідно біржового контракту № ТЗ/1/1352 від 21.08.2009 року автомобіль Suzuki, однак податок з суми виплаченого доходу не утримано. При цьому відповідач виходить з того, що оскільки товарна біржа не є посередником з продажу, обміну рухомого майна, то вона відповідно не може бути податковим агентом, а тому податковим агентом в даному випадку виступає ТОВ «Агасфер», яке при виплаті доходу фізичній особі зобов'язане було утримати податок;

- ТОВ «Агасфер» не здійснював оподаткування суми поповнення статутного внеску засновником ОСОБА_2 у вигляді рухомого майна на суму 100880,00 грн. у січні 2009 року податком з доходів фізичних осіб – сума не утриманого податку склала 30264,00 грн. При цьому відповідач зазначає, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного на праві власності рухомого майна є з її боку відчуженням такого майна – в даному випадку має місце договір міни, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а відповідно до п.п. 12.1 ст. 12 Закону № 889-ІV, дохід платника податку від продажу об'єктів рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону;

- перевіркою дотримання вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 встановлено порушення п. 2.11, п. 3.1, п. 3.2 – відсутні достовірні підтвердні документи до авансового звіту ОСОБА_3 б/н від 15.09.2009 грн. на суму покупки бензину на 130,02 грн.

На підставі акту перевірки № 39/23-1/36330465/0110 від 12.01.2020 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000331702/0 від 26.01.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 118916,55 грн. (за основним платежем – 39638,85 грн., за штрафними санкціями – 79277,70 грн.).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, скарги були залишені без задоволення і за наслідками їх розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000331702/1 від 11.02.2010 року, № 0000331702/2 від 05.03.2010 року, № 0000331702/3 від 09.04.2010 року.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV, податковий агент – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 12.3 ст. 12 Закону № 889-ІV передбачено, що якщо об"єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих платником податку від такого продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 263, ст. 295 ГК України, господарсько-торгівельна діяльність може здійснюватись суб'єктами господарювання, крім іншого, в формі комерційного посередництва у здійсненні торгівельної діяльності; комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Беручи до уваги, що при продажу ОСОБА_1 автомобіля Suzuki ТОВ «Агросфер» виступало як покупець, а не посередник, то воно в даному випадку не може вважатись податковим агентом.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону № 889-ІV, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 ст. 4 цього Закону протягом відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами, до складу якого, крім іншого, відповідно до п. 1.3 "в" вказаного закону включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

Як вбачається з п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889-ІV, інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, з урахуванням норм п.п. 6.9.4 цього пункту.

ОСОБА_2 здійснив пряму інвестицію, внісши рухоме майно до статутного фонду позивача в обмін на корпоративні права, які, як вбачається з ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не відносяться до матеріальних та нематеріальних активів, коштів, цінних паперів або деривативів, а є правом власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вклад фізичної особи у вигляді рухомого майна до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно п. 1.2 ст. 1 Закону № 889-ІV, а тому не відноситься до операцій з купівлі-продажу (міни) майна відповідно до норм ст. 12 цього Закону.

Що стосується донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19,05 грн., то суд вважає таке донарахування необґрунтованим, оскільки позивачем надані в судовому засіданні всі підтверджуючи документи до авансового звіту ОСОБА_3 від 15.09.2009 року, які, відповідно до пояснень представників відповідача, надавались і під час перевірки. При цьому розрахунковий документ - чек про покупку бензину А-95 на суму 130,02 грн., на який посилаються представники відповідача як не фіскальний, за формою та змістом відповідає п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, і має напис "Фіскальний чек". При тьму суд звертає увагу на те, що в п. 2.2 вказаного Положення зазначено, що у наведених у додатках 1-8 до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим.

Враховуючи наведене, суд вважає що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000331702/0 від 26.01.2010 року, № 0000331702/1 від 11.02.2010 року, № 0000331702/2 від 05.03.2010 року, № 0000331702/3 від 09.04.2010 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:                                                                                М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 22 вересня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.