Постанова № 11801358, 25.08.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4744/10/0670

категорія 2.11.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Корольовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссятехмаркет" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

ТОВ "Поліссятехмаркет" звернулося з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі № 0001682301/0 від 03.06.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 28687,00 грн. та зобов"язання відповідача поновити рядок 23.2 в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.

В обґрунтування позову зазначає, що суми ПДВ, які включалися ТОВ "Поліссятехмаркет" до складу податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, а висновок податкового органу щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 22067,00 грн. за березень 2010 року у взаємовідносинах з ТОВ "Завод "Конвектор", є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача відмовився від позову в частині зобов"язання відповідача поновити рядок 23.2 в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року у зв"язку з самостійним поданням уточнюючого розрахунку (ухвалою суду від 25.08.2010 року провадження у справі в цій частині закрито), в іншій частині позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 13.07.2010 року позов не визнали, зазначивши, що на момент перевірки позивачем податкові накладні № 289 від 10.03.2010 року та № 372 від 30.03.2010 року надані не були; при перевірці позивачем надавався інший реєстр отриманих та виданих податкових накладних, ніж той, що містиця в матеріалах справи. В судове засідання 25.08.2010 року представники відповідача не з"явилися з невідомих причин.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 11.05.2010 року по 31.05.2010 року на підставі направлень від 11.05.2010 року № 785, 25.05.2010 року № 886 та відповідно до плану-графіку проведення виїзних перевірок суб"єктів господарювання працівниками ДПІ у м.Житомирі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Поліссятехмаркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, про що складено акт №3096/23-1/33309346/0110 від 31.05.2010 року, згідно якому в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) позивачем завищено податковий кредит за березень 2010 року на суму 22067 грн., який не підтверджено відповідними податковими накладними, а саме, платником до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 22067 грн. від ТОВ "Завод "Конвектор" відповідно до запису в реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2010 року № 3 податкова накладна № 289 від 10.03.2010 року, на суму ПДВ 9423 грн., та № 13 податкова накладна № 372 від 30.03.2010 року, на суму ПДВ 12654 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001682301/0 від 03.06.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з ПДВ на суму 28687,00 грн., з яких за основним платежем - 22067 грн., за штрафними санкціями - 6620 грн.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.

Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні ТОВ "Завод "Конвектор" №289 від 10.03.2010 року, №372 від 30.03.2010 року відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки включають необхідні реквізити, а тому вказані у них суми правомірно внесені позивачем до податкового кредиту.

Позивачем надано податкові та видаткові накладні, копії виписок/особових рахунків, як доказ сплати отриманих товарів (а.с.15-18, 22-24), реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с.19-21), актом виданих та отриманих податкових накладних, з якого вбачається, що вищевказані податкові накладні отримані позивачем 30.03.2010 року. В даному випадку відбулась і перша і друга події, відповідно позивач правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Завод "Конвектор".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене та те, що відповідач заперечуючи проти позову ніяких доказів не надав на підтвердження того, що під час перевірки вищевказані податкові накладні йому надані не були та надавався інший реєстр отриманих та виданих податкових накладних, ніж той, що містиця в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладено,керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 03.06.2010 року № 0001682301/0.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 30 серпня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.