Ухвала суду № 117991029, 28.03.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/24092/23

Провадження № 1-кс/344/73/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого П`ятого слідчого управління ДБР розташованого у м.Львові ОСОБА_4 від 04.12.2023 про закриття кримінального провадження,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся з вказаною скаргою, в обґрунтування якої покликався на викладені у ній обставини. Зокрема зазначив, що старшим слідчим П`ятого слідчого управління ДБР розташованого у м.Львові ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні №420220920100000320 від 21.07.2022р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Скаржник є потерпілим у даному кримінальному провадженні. Постановою від 04.12.2023 закрито дане кримінальне провадження, у зв`язку з відсутністю у діях співробітників УПП в Івано-Франківській області ДПП НП України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Однак така постанова підлягає до скасування, оскільки рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.11.2022р. у справі №344/10117/22 було скасовано постанову інспектора УПП ОСОБА_5 від 16.07.2022р. про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ст.127 КУпАП та закрито провадження у справі (за перехід проїзної частини вул.Привокзальна в м.Івано-Франківську у невстановленому місці, чим порушено п.4.7 ПДР); до потерпілого, який є особою похилого віку (66 років) працівниками поліції застосовано спецзасоби кайданки із застосуванням насильства; збройного опору потерпілим поліцейським, які є молодими та фізично здоровими, не встановлено слідством; застосування 16.07.22р. до потерпілого під час його перебування біля зупинки автотранспорту двома поліцейськими фізичної сили та кайданок, явно виходили за межі прав та повноважень працівника правоохоронного органу і були очевидно протиправними; заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п.3 примітки до ст.364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч.2 ст.365 КК України. Отже, зважаючи що в діях працівників УПП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України, так як такі явно вийшли за межі наданих прав та повноважень з вчиненням насильства, застосуванням спецзасобів, болісними та такими що ображають гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, оскаржувану постанову слід скасувати.

20.03.2024р. скаржник надав додаткові письмові пояснення.

Скаржник та його адвокат доводи викладені у скарзі підтримали у повному обсязі та просили скаргу задовольнити, скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Додатково скаржник зазначив, що будучи з дружиною волонтерами штабу оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », подружжя Балагур 16.07.22р. поспішали на громадський транспорт для участі в роботі волонтерства, були незаконно зупинені представниками УПП (жодних ПДР не порушували, про що свідчить судове рішення), які й застосували фізичну силу до обох потерпілих, зокрема у скаржника були ушкодження плеча, пальця ноги.

Слідчий заперечив щодо задоволення скарги, просив відмовити за недоведеністю. На вимогу слідчого судді надав матеріали кримінального провадження. Додатково, окрім викладеного в оскаржуваній постанові, слідчому судді пояснив, що орган досудового розслідування повно та об`єктивно провів всі слідчі дії, надано оцінку всім зібраним доказам, відеозаписам, експертизам. Натомість події 16.07.22р. розпочались саме із невиконання подружжям Балагур законних вимог поліції щодо представлення даних осіб (прізвища ім`я по батькові осіб), які в присутності працівників поліції та інших свідків, при цьому ще й порушили ПДР - перехід у невстановленому місці, ненадання працівникам УПП документів даних осіб, різкі рухи та зневажливе, агресивне ставлення ОСОБА_3 та ОСОБА_9 до представників УПП, що й спонукало до попередження про затримання таких осіб, через не встановлення їх особистих даних і відмову щодо цього останніх, зі застосування кайданок до ОСОБА_3 якому, при його скарзі на погіршення стану здоров`я, була інспектором поліції викликана швидка допомога (а в подальшому така була викликана і його дружині). Вказані скаржником тілесні ушкодження, не підтвердилися двома експертизами, а тільки пошкодження одного пальця на нозі ОСОБА_3 , попри якого коли він був в лежачому положенні ходила його дружина, а не працівники поліції, тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок з такими тілесними ушкодженнями та діями працівників правоохоронних органів.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, вважаю наступне.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Постановою старшого слідчого П`ятого слідчого управління ДБР розташованого у м.Львові ОСОБА_4 від 04.12.2024 було закрито кримінальне провадження №420220920100000320 від 21.07.2022р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України, у зв`язку з відсутністю у діях співробітників УПП в Івано-Франківській області ДПП НП України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та даної оскаржуваної постанови, слідчим суддею встановлено, що за заявою ОСОБА_9 (дружини скаржника) від 19.07.2022р. було внесено 21.07.2022р. відомості до ЄРДР про те, що 16.07.22р. близько 15.00год. на території Привокзальної площі в м.Івано-Франківську її чоловіка ОСОБА_3 під час безпідставного затримання, побили співробітники поліції, які заявниці не представилися, однак в неї залишились збережені фото таких поліцейських.

Скаржник ОСОБА_3 є потерпілим у даному кримінальному провадженні, потерпілим також було визнано і заявницю ОСОБА_9 (його дружину), на час постановлення даної ухвали, її скаргу на постанову про закриття кримінального провадження залишено без задоволення, така ухвала є предметом оскарження в апеляційному порядку.

Сторона скаржника просила скасувати оскаржувану постанову слідчого ОСОБА_4 , оскільки: рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.11.2022р. у справі №344/10117/22 було скасовано постанову інспектора УПП ОСОБА_5 від 16.07.2022р. про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ст.127 КУпАП та закрито провадження у справі (за перехід проїзної частини АДРЕСА_1 у невстановленому місці, чим порушено п.4.7 ПДР); до потерпілого, який є особою похилого віку (66 років) працівниками поліції застосовано спецзасоби кайданки із застосуванням насильства; збройного опору потерпілим поліцейським, які є молодими та фізично здоровими, не встановлено слідством; застосування 16.07.22р. до потерпілого під час його перебування біля зупинки автотранспорту двома поліцейськими фізичної сили та кайданок, явно виходили за межі прав та повноважень працівника правоохоронного органу і були очевидно протиправними; заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п.3 примітки до ст.364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч.2 ст.365 КК України. Отже, зважаючи що в діях працівників УПП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України, оскільки такі явно вийшли за межі наданих прав та повноважень з вчиненням насильства, застосуванням спецзасобів, болісними та такими що ображають гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування.

Щодо цього, слід зазначити таке.

Події 16.07.22р. близько 15.00год розпочались, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 переходили дорогу від зупинки приміського потяга до привокзальної площі в м.Івано-Франківську, де зупиняються маршрутні ТЗ, в т.ч. автобуси. Як пояснив скаржник у судовому засіданні, вони приїхавши поїздом до АДРЕСА_2 , що на протилежній стороні зупинки поїзда, щоб доїхати в Штаб оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки обоє є волонтерами і допомагають у справах роботи штабу.

Потерпілі стверджували про безпідставне затримання їх працівниками поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про нібито порушення правил переходу, однак вони пройшли по пішохідному переході по вул.Залізничній а потім по пішохідному переході по вул.Гаркуші, жодних порушень ПДР не вчиняли, що й підтверджено рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.11.2022р. у справі №344/10117/22, яким було скасовано постанову інспектора УПП ОСОБА_5 від 16.07.2022р. про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності за ст.127 КУпАП та закрито провадження у справі, яке долучено до матеріалів скарги та є наявним в матеріалах КП.

Однак, органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за зібраними доказами вчиняли таке адмінпорушення, вийшовши прямо на присутніх поліцейських, що перебували на Привокзальній площі, з якого й розпочались подальші події та конфлікт, а факт недотримання ними п.4.7, 4.14 ПДР щодо переходу проїжджої частини у невстановленому місці підтверджується, зокрема відеозаписом, згідно якого на початку розмови з поліцейськими потерпілі визнають факт переходи дороги у невстановленому місці, а потім різко міняють свою позицію, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (поліцейських), поясненнями випадкового свідка ОСОБА_10 , який перебував власним авто на автостоянці (особа, на яку вказують і самі потерпілі, що «таксист, який підійшов зробити поліцейським зауваження») за протоколом допиту даного свідка від 22.07.2022р., допитом свідка ОСОБА_11 , представника КП «Муніципальна інспекція «Добродій» від 27.07.2022р., та свідка ОСОБА_12 також представника даного КП, які проводили денне патрулювання по маршруту територій прилеглих до залізничного вокзалу та автовокзалу.

Дійсно, судовим рішенням було скасовано дві постанови про накладення адмінстягнення на ОСОБА_3 та на ОСОБА_9 , разом з тим з постанови Івано-Франківського міського суду від 04.11.2022р. у справі №344/10117/22 (щодо ОСОБА_3 ) суд зазначає, що факт вчинення адмінправопорушення має в порядку КАС України підтверджуватись фото чи відеозаписом, однак поданий відеозапис не містить самого моменту такого порушення (переходу у невстановленому місці), а розпочинається о 15.08 год, а час вчинення правопорушення в постанові про порушення ПДР - становить 15.10год.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що рішення суду самостійно оцінюється органами досудового розслідування у сукупності з іншими зібраними доказами, тому доводи в цій частині стосовно безпідставного чи без будь якого приводу зупинення ОСОБА_3 (як і його дружини) працівниками поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спростовується зібраними у матеріалах КП доказами. Також у заяві-повідомленні від ОСОБА_9 , датованого 20.07.2022р. та надісланого електронною поштою до ТУ ДБР у м.Львові, заявниця вказує «в цей час велика кількість людей переходили дорогу в тому ж місці, але їм ніхто не робив зауваження і не затримував».

Після зупинення інспектор УПП ОСОБА_5 підійшовши до сім`ї балагур ( ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_9 ) та оголосив вимогу пред`явити їм документи, що посвідчують особу, що не було виконано.

Скаржник зазначав у скарзі та поясненнях про порушення поліцейськими своїх повноважень, які явно виходили за межі прав та повноважень працівника правоохоронного органу і були очевидно протиправними, що призвело до порушення прав потерпілого, який є особою похилого віку (66 років) працівниками поліції застосовано спецзасоби кайданки із застосуванням насильства; збройного опору потерпілим поліцейським, які є молодими та фізично здоровими, не встановлено слідством; застосування 16.07.22р. до потерпілого під час його перебування біля зупинки автотранспорту двома поліцейськими фізичної сили та кайданок.

Особа похилого віку, як вірно доводив скаржник, за законом про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я, є такою з часу досягнення 60 років, а за вимогами ч.5 ст.43 Закону України «Про Національну поліцію» заборонено застосування фізичної сили, спецзасобів до в т.ч. осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадку учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров`ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншим способом і засобом неможливо. Скаржник пояснив, що жодного збройного опору молодим та фізично здоровим поліцейським він не вчиняв, а тому відсутні були будь-які підстави застосовувати кайданки до нього.

Стосовно цього, слідчий пояснив, що ОСОБА_3 по власному вигляду та фізичному стану не виглядає особою, з явними ознаками старості, в розумінні норми ч.5 ст.43 вказаного закону, тому до цього висновку, особливо без представлення особою своїх даних та встановлення року народження, візуально не могли прийти поліцейські. Окрім того, старість та особа похилого віку є різними поняття, старість характеризується погіршенням здоров`я, згасанням певних функцій організму та наступає від 71 року, а до 70 років людина є особою похилого віку.

Стосовно подальшого конфлікту, то слідчим суддею було оглянуто відеозапис, наявний в матеріалах кримінального провадження, з якого вбачається, що сімя Балагур відмовилась на вимогу інспектора поліції представитись, при цьому дружина потерпілого вказує «всіх затримати, я перейшла і всі переходили». На повторну вимогу представитись ОСОБА_3 взагалі не відповідає, його дружина натомість повідомляє, що «все, ми тут не переходили». Подружжю інспектором ОСОБА_5 , відеозапис якого з камери й міститься в матеріалах КП, попереджено про те, що у разі непредставлення їх, а також непред`явлення на вимогу документів, їх буде затримано, на що дружина ОСОБА_3 ОСОБА_9 каже «в мене немає документів…». Отже, доводи скарги про те, що попередження про затримання не оголошувалось є невірним. Після цього, потерпілі своїх прізвищ не називають і надалі. Інспектор ОСОБА_13 при цьому спілкується з ОСОБА_3 і просить показати, що є в кишенях останнього, так як особи так і не представилися (приблизно 5-та хвилина після початку спілкування з подружжя. При вимозі викласти вміст кишень на лавку, ОСОБА_3 різко заставляє все в кишені і робить різкий рух попри інспектора поліції. Після чого, одразу відбувається затримання ОСОБА_3 із застосуванням кайданок і протягом близько однієї хвилини при одночасному одяганні кайданок та висловленою скаргою ОСОБА_3 про те, що йому погано, інспектор УПП викликає швидку.

Щодо непредставлення поліцейським своєї особи стосовно скаржника ОСОБА_3 , то з відео нагрудної камери вбачається, що такий інспектор поліції ОСОБА_13 при спілкуванні з ОСОБА_3 на додаткове запитання ОСОБА_9 (з якою спілкувався не він, а інспектор УПП Ткач) їй також представився, повторивши своє прізвище та посаду. Отже, дані факти, про які зазначає скаржник-потерпілий ОСОБА_3 також не підтверджені.

Слід також зазначити, що ч.1 ст.23, 29, ч.1 ст.30, ч.1 ст.31, 32 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд.

Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

ОСОБА_3 стверджував про те, що щодо нього протокол затримання не складався при самому затриманні (про це також вказано і в письмовому поясненні від 20.03.2024р.).

Адвокат скаржника, просив звернути увагу на те, що протокол затримання, складений інспектором ОСОБА_5 щодо ОСОБА_3 (оглянуто слідчим суддею та зачитано зміст під час судового засідання) підтверджує те, що на 15.12год інспектору УПП було вже відомо дані ОСОБА_3 , так як записане прізвище, ім`я та по батькові його, рік народження тощо, а отже спростовується факт не представлення інспекторам УПП або такий складений заднім числом що не відповідає часу складання. Також, таке затримання відбувалось в порядку КПК України, так як у законі про поліцію поняття адміністративного затримання відсутнє.

Слід щодо цього зазначити, що протокол серії А№ №043223 від 16.07.2022р. про адміністративне затримання за ст.260 КУпАП, містить запис про початок затримання о 15.12год, мета для встановлення обставин вчинення адмінправопорушення, та звільнення із затримання о 15.35год підстава встановлення особи, припинення правопорушення, складено адмінматеріали. Від підпису на даному протоколі ОСОБА_3 відмовився.

Слідчий ОСОБА_14 надав пояснення щодо цього, а саме, що одночасна подія затримання та написання протоколу про затримання є не можливим, як вбачається з відео його затримували в порядку саме адміністративного затримання, а не кримінального, оскільки він відмовляючись виконувати вимогу інспектора стосовно як представлення, так і викладення на лавку змісту кишень, вчинив різкі рухи для покинення місця спілкування. Тому складення протоколу відбувалось після представлення особи та встановлення даних, щодо якої можна було б скласти такий протокол.

Стаття 260,261,262 КУпАПзазначає, що з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів. Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, а також при порушенні правил дорожнього руху.

Стосовно нанесення тілесних ушкоджень скаржнику, як він вказував, то як вбачається з змісту допиту потерпілого ОСОБА_3 від 12.08.2022р. після відмови ним на вимогу інспектора (при пред`явлення вмісту кишень) покласти на лавку, витягнуті ним з кишені в т.ч. гроші, поліцейський ОСОБА_13 , якому допомагав ОСОБА_15 , почав закручувати йому руки за спину, після чого він відчув різкий біль у лівому плечі та з лівої сторони грудної клітки, почало сильно колоти серце. Йому одягли кайданки та кинули на землю (бруківку) лівою стороною корпусу тіла, при цьому він відчув сильний біль на другому пальці правої ноги, після чого одразу попросив поліцейських викликати швидку, проте вони не реагували. Через больовий шок втратив свідомість і прийшов до тями через декілька секунд після того як незнайома жінка вилила на голову йому воду. Дружина дала таблетку «корвалмент» однак поліцейські кричали на неї, щоб тримати дистанцію. Після прибуття карети швидкої допомоги ( ОСОБА_3 невідомо хто таку викликав) потерпілому надали першу медичну допомогу, в супроводі поліцейських Ткача та ОСОБА_13 доставили у травмпункт, де діагностували перелом пальця на нозі, частковий розрив лівого плечового суглобу та забій грудної клітки, наклали гіпс. Пошкодження плечового суглобу спричинили даних два поліцейських, коли кидали на землю лівою стороною тіла із скованими за спиною руками, а біль у пальці відчув після кидання на бруківку, але чи його хтось вдарив по нозі чи хтось став на ногу - не пригадує.

У даному кримінальному провадженні було призначено щодо обох потерпілих в т.ч. потерпілого ОСОБА_3 судово-медичну експертизу.

Висновком експерта №515, на підставі даних медичних документів, протоколу його допиту від 12.08.22р. встановлено, що виставлені діагнози: забій лівого плечового суглоба, частковий розрив зв`язок плечового суглоба, забій грудної клітки зліва не підтвердився об`єктивними даними та додатковими методами дослідження (УЗД, МРТ, КТ чи ренгендослідження). Однак, тілесне ушкодження таке як закритий перелом нігтьової фаланги другого пальця стопи - підтвердився, такий утворився від дії твердого предмета, яким міг бути як кулак руки, нога у взутті, гумовий кийок та інший тупий твердий предмет, так і при ударі вказаною ділянкою до такого тупого твердого предмета і може відповідати терміну, вказаного в постанові, і відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такого що викликав тривалий розлад здоров`я і не є небезпечним для життя в момент спричинення.

В подальшому, слідчим було призначено комісійну судово-медичну експертизу.

Висновком експерта №92 від 10.04.2023р. повторно встановлено, що виставлені діагнози: забій лівого плечового суглоба, частковий розрив зв`язок плечового суглоба, забій грудної клітки зліва не підтвердився об`єктивними даними та додатковими методами дослідження (УЗД, МРТ, КТ чи ренгендослідження). Однак, тілесне ушкодження поперечний злам нігтьової фаланги другого пальця стопи утворився, від дії тупого предмета або від контакту з таким, міг виникнути під час події про яку вказує потерпілий ОСОБА_3 16.07.22р., та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, як такий що є неускладненим та не потребував лікування більше 3-х тижнів.

Отже, досудовим розслідуванням на підставі експертизи та комісійної експертизи підтверджено частково наявність тілесного ушкодження потерпілого, а саме закритий перелом пальця правої ноги в день події 16.07.2022р.

Водночас, на відео, яке оглядалося судом під час події, що відбувалася, вбачається, що ОСОБА_3 перебував у відкритому взутті (босоніжки). Попри нього рухалися не тільки поліцейські, а й інші особи. Хто спричинив йому легкі тілесні ушкодження (за комісійною судово-медичною експертизою), слідству так і не вдалося встановити, однакі відомостей про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями працівників УПП та тілесним ушкодженням ОСОБА_3 , також не встановлено. Будь які додаткові слідчі дії стосовно цього як вірно зазначив слідчий не надали б більшої інформації, так як сам потерпілий не може зазначити хто саме це йому спричинив.

Керівником УПП в Івано-Франківській області 15.08.2022р. надано до матеріалів КП висновок службового розслідування стосовно дій працівників УПП ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , згідно якого відомості які стали підставою для призначення службового розслідування не знайшли свого підтвердження.

Суд враховує характеризуючи дані стосовно ОСОБА_3 від 18.08.2022р. який волонтером Обєднання громадських організацій Штаб оборони Прикарпаття, та з повагою ставиться до нього та всіх інших осіб, які у цей час оголошеного воєнного стану та подій пов`язаних з збройним вторгненням рф на територію нашої держави, спрямовують свої дії на покращення роботи благодійництва та захисту України. Однак, на жаль, не знайшло свого підтвердження, що подія яка відбувалась 16.07.2022р. була пов`язана саме з даною діяльністю, ні скаржник, ні його дружина не зазначали працівникам УПП куди саме вони поспішають, що підтверджується відеозаписом, хоча навіть за повідомленням такого інспектору поліції та як наслідок можливого реагування на цю інформацію (хоча було виявлене саме порушення ПДР щодо переходу дороги у невстановленому місці), це не може звільняти кожну особу від зобов`язань виконувати вказівку працівників поліції, а особливо в цей воєнний час, щодо представлення хоча б прізвища, імені та по батькові.

З врахуванням викладених в скарзі доводів та встановлених підстав для скасування постанови слідчого, досліджених слідчим суддею повно та об`єктивно, матеріалів кримінального провадження, приходжу до висновку, що скарга не є доведеною.

Інших підстав недотримання законодавства чи невірності досудового розслідування, ніж зазначені в скарзі та даній ухвалі, зміст скарги не містить, а тому слідчий суддя в межах диспозитивності вважає, що постанова про закриття кримінального провадження скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст.303-309, ст.376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого П`ятого слідчого управління ДБР розташованого у м.Львові ОСОБА_4 від 04.12.2023 про закриття кримінального провадження №62023140150000121 від 26.06.2023р. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 29.03.2024р.

Слідчий суддя ОСОБА_18