Рішення № 117977547, 28.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 рокуСправа №160/3455/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 65986-53168/Г-01/8-0400/23 від 27.12.02023 року щодо зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року на загальних підставах, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати призначену пенсію за віком ОСОБА_1 , з урахуванням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.11.2023 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу перерахунку, призначеної йому пенсії, з урахуванням стажу з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового. 27.12.2023 року позивачем була отримана відповідь відповідача за № 65986-53168/Г-01/8-0400/23 від 27.12.02023 року, в якому позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки період роботи з 24.10.2006 року по 09.04.2010 року в ТОВ Дніпропетровський ливарний завод зараховано до страхового стажу на загальних підставах (в одинарному розмірі), так як в матеріалах пенсійної справи відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи за відповідний період. Позивач не погоджується з наданою відповіддю, оскільки вважає, що відповідачем не надало повної оцінки щодо періодів та характеру його роботи у підтверджених відомостях трудової книжки. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 22.02.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

20.02.2024 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. 30.11.2023 року позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо зарахування періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року. Листом від 27.12.2023 року № 65986-53168/Г-01/8-0400/23, що складений відділом обслуговування громадян № 13 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Період роботи з 24.10.2006 року по 09.04.2010 року в ТОВ Дніпропетровський ливарний завод зараховано до страхового стажу на загальних підставах (в одинарному розмірі), так як в матеріалах пенсійної справи відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи за відповідний період. Страховий стаж позивача складає 34 роки 0 місяців 15 днів, з них 9 років 8 місяців 20 днів робота на пільгових умовах за Списком №1 (стаття 114 Закону № 1058). При цьому робота на пільгових умовах зарахована згідно довідок, які додані до заяви: від 15.12.2022 року №12/404, від 30.12.2022 року №16.4/392, від 17.02.2023 року №10. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,34000 ((25 років + 9 років) х 12 місяців = 408 місяців : 12 місяців : 100). Пенсію обчислено відповідно до пункту 1 статті 40 Закону №1058 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2022 року за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,98108. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки та становить 12005,19 грн (12236,71 грн х 0,98108). Загальний розмір пенсії за віком з 07.03.2023 року складає 4081,76 грн: 4081,76 грн розмір пенсії за віком (12005,19 грн х 0,34000). Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

30.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо зарахування періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.12.2023 року № 65986-53168/Г-01/8-0400/23 позивачу відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зазначено наступне. Період роботи з 24.10.2006 року по 09.04.2010 року в ТОВ Дніпропетровський ливарний завод зараховано до страхового стажу на загальних підставах (в одинарному розмірі), так як в матеріалах пенсійної справи відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи за відповідний період. Страховий стаж позивача складає 34 роки 0 місяців 15 днів, з них 9 років 8 місяців 20 днів робота на пільгових умовах за Списком №1 (стаття 114 Закону № 1058). При цьому робота на пільгових умовах зарахована згідно довідок, які додані до заяви: від 15.12.2022 року №12/404, від 30.12.2022 року №16.4/392, від 17.02.2023 року №10. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,34000 ((25 років + 9 років) х 12 місяців = 408 місяців : 12 місяців : 100). Пенсію обчислено відповідно до пункту 1 статті 40 Закону №1058 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2022 року за даними персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,98108. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки та становить 12005,19 грн (12236,71 грн х 0,98108). Загальний розмір пенсії за віком з 07.03.2023 року складає 4081,76 грн: 4081,76 грн розмір пенсії за віком (12005,19 грн х 0,34000).

Не погоджуючись із відмовою відповідача в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058: на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 11.11.1991 року останній у спірний період працював:

- (запис 20) - 26.10.2006 року прийнятий машиністом крану на гарячих ділянках роботи;

- (запис 21) - 09.04.2010 року звільнений за власним бажанням.

Як вбачається із матеріалів даної справи, відповідач не зарахував позивачу період роботи з 24.10.2006 року по 09.04.2010 року в ТОВ Дніпропетровський ливарний завод до пільгового стажу, так як в матеріалах пенсійної справи відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи за відповідний період.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі по тексту - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Аналіз пункту 3 Порядку № 383 свідчить про те, що до 21.08.1992 року підтвердження пільгового стажу за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці не здійснювалось.

Також слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.

Слід зазначити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Згідно п.1 Порядку та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженимпостановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливим і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладався на органи Державної експертизи умов праці.

Пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій встановлено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

У пункті 4.2 Порядку №383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №383 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Суд вважає, що період роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року в ТОВ Дніпропетровський ливарний завод має бути зараховано до страхового стажу позивача, як пільговий, на підставі Списку N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, а саме розділу III - Чорна Металургія, п.1.-Доменне виробництво, позиції 3.1а - машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих роботах.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи позивача з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року.

Щодо дати, з якої має бути зроблено перерахунок пенсії позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, перерахунок та виплата пенсії після зарахування вищезазначених періодів роботи до пільгового стажу може бути здійснена з дати звернення із відповідною заявою, а саме з 30.11.2023 року.

Враховуючи викладене, відповідача належить зобов`язати зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року та здійснити перерахунок і виплату з 30.11.2023 року призначену пенсію за віком ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які оформлені листом № 65986-53168/Г-01/8-0400/23 від 27.12.02023 року щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року на загальних підставах, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 26.10.2006 року по 09.04.2010 року, як пільгового, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1991 року та здійснити з 30.11.2023 року перерахунок і виплату призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна