Рішення № 117971666, 27.03.2024, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/3466/23

провадження 2/527/192/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді А.В. Павлійчук,

за участі секретаря судового засідання Ю.С. Козинко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 527/3466/23 за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за розпискою в сумі 15220 грн та судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7500 грн. 00 коп. та сплатою судового збору у сумі 1073 грн. 60 коп.

В обгрунтування позову посилається на те, що 15.07.2022 року ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 27160 грн, згідно боргової розписки та зобов`язався повернути борг до 31.12.2022 року. ОСОБА_3 повернув частину боргу 01.09.2022 3980 грн., 18.12.2022 2985 грн., 24.12.2022 4975 грн., однак суму боргу -15220 грн. не повернув. Позивач неодноразово звертався до позичальника з усними зверненнями про повернення залишку боргу. Однак, борг йому не повернуто.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, представник позивача направив до суду заяву в якій просив проводити розгляд справи у їх відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Як вбачається з матеріалів справи,15.07.2022 року на підставі розписки ОСОБА_1 надала у борг ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 271600 грн, який зобов`язався їх повернути в строк до 31.12.2022 року. Відповідно до записів на розписці позивач отримала від відповідача часткове погашення боргу, а саме 01.09.2022 3980 грн., 18.12.2022 2985 грн., 24.12.2022 4975 грн. (а.с. 9)

В подальшому ОСОБА_3 покладені на себе зобов`язання в установлений строк не виконав, суму позики в розмірі 15220 грн. не повернув і до цього часу.

Згідно зі ст. ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. ст.1046,1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1ст. 81 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідну розписку, складену відповідачем, яка свідчить про те, що між сторонами було укладено договір позики, за яким позивач передав, а відповідач отримав в борг грошові кошти та зобов`язався їх повернути у визначений строк.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь суми боргу в розмірі 15200 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.

Відповідно до Договору №б/н про надання правової допомоги від 27.10.2023 та квитанції б/н від 08.11.2023 року, ОСОБА_1 адвокатом Павлюченко О.О. було надано правову допомогу у загальному розмірі 7500,00 грн.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертійстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підставі вище зазначеного, враховуючи критерії реальності та розумності адвокатських витрат, складність справи та те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, адвокатом направлялися до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовпредставника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп: НОМЕР_2 , заборгованість у розмірі 15220 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рнокпп: НОМЕР_2 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7500 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. В. Павлійчук