Рішення № 11796625, 07.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.10 Справа № 5/117/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Скат –2” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 –а, офіс 410)

До відповідача: Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69014, м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 50)

про стягнення 29 763, 20 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача –Малахов В.В., довіреність №17-юл/10 від 06.10.2010р.

Від відповідача –не з’явився СУТНІСТЬ СПОРУ:

18.08.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Скат –2 звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” 29763,20 грн. заборгованості за договором про охорону об’єкта від 01.05.2010р. №88.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2010р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15.09.2010р. Розгляд справи відкладався. У судовому засіданні 07.10.2010р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовою заявою позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 07.10.2010 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 01.05.2010р. між ним та відповідачем укладено договір про охорону об’єкта від 01.05.2010р. №88, відповідно до умов якого, позивач зобов’язаний надавати за плату послуги по охороні об’єкта “Замовника”, згідно з дислокацією, а “Замовник” (відповідач) зобов’язується приймати ти оплачувати надані послуги у відповідності до умов Договору. У зв’язку несвоєчасним частковим виконанням відповідачем своїх зобов’язань за вказаним договором, виникла заборгованість у сумі 29763,20 грн. Виконання своїх зобов’язань позивач підтверджує актом здачі-прийняття робіт за травень 2010 року. В обґрунтування позову посилається на умови договору від 01.05.2010р. №88, ст.ст. 612, 615, 625 ЦК України, ст.ст.1, 22, 54-57 ГПК України. Просить позов задовольнити.

03.09.2010р. за вих. № 282 до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з тим, що штатна чисельність ПП “Фабрика делікатесних сирів” не дозволяє забезпечити явку компетентного представника у судове засідання, оскільки з 06 по 19 вересня 2010р. юрист відповідача перебуватиме у відпустці, що підтверджується наказом директора ПП “Фабрика делікатесних сирів” №79-к від 06.08.2010р. Вказане клопотання відповідача судом задоволено, проте 07.10.2010р. відповідач вдруге не з’явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 18.08.2010р. та від 15.09.2010р. відповідач не надав. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір про охорону об’єкта від 01.05.2010р. №88 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, позивач зобов’язаний надавати за плату послуги по охороні об’єкта “Замовника”, згідно “Дислокації об’єкта ”, а “Замовник” (відповідач) зобов’язується приймати ти оплачувати надані послуги у відповідності до умов Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, вартість послуг по охороні погоджується з “Замовником” та визначається згідно Додатку №2 “Протокол погодження вартості послуг по охороні об'єкта” до даного Договору. “Замовник” перераховує на розрахунковий рахунок “Виконавця” кошти за послуги по охороні до 5 числа місяця наступного. У разі дострокового розірвання Договору оплата повинна здійснюватися на протязі двох банківських днів з моменту підписання Акта приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 6.2 Договору, “Замовник” несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок по оплаті послуг, наданих “Виконавцем”. За кожний день затримки платежу нараховується пеня в 0,1% від суми простроченого платежу.

П.6.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати “Замовником” вартості послуг більш 20 календарних днів з моменту підписання Акта приймання-передачі наданих послуг, “Замовник” сплачує “Виконавцю” штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу.

Згідно із додатком №2 “Протоколу погодження вартості послуг по охороні об’єкта” до Договору №88 від 01.05.2010р. вартість послуг складає 24200,0грн. за місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги охорони за травень 2010 року вартістю 24200,0грн., що підтверджується актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 31.05.2010р. Вказаний акт підписаний в двосторонньому порядку, сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно банківської виписки з особового рахунку ТОВ “Скат-2” від 01.07.2010р., 30.06.2010р. відповідачем частково виконано зобов’язання за Договором на суму 8000,0грн.

05.07.2010р. на адресу відповідача було направлено Претензію про необхідність виконання зобов’язань за договором про охорону об’єкта, що підтверджується фіскальним чеком №2687. Відповіді позивач не отримав.

Отже, взяті відповідачем на себе зобов’язання за договором про охорону об’єкта від 01.05.2010р. №88 належним чином в повному обсязі не виконані.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Станом на 07.10.2010р. сума заборгованості відповідача складає 29763,2 грн., а саме: сума основного боргу –16200,0 грн., пені –1463,2 грн., штрафу 12100,0грн.,

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов’язкову силу для сторін. Будучи пов’язаними взаємними правами та обов’язками (зобов’язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2010р. між сторонами укладено договір про охорону об’єкта №88.

Позивач свої зобов’язання за вказаним договором виконав, що підтверджується узгодженим сторонами актом здачі-прийняття робіт за травень 2010р. на суму 24200,0грн.

Відповідачем, згідно виписки банку від 01.07.2010р., зобов’язання за Договором виконані частково на суму 8000,0грн. Документального підтвердження оплати за отримані послуги у повному обсязі відповідач суду не надав.

Таким чином, на день розгляду справи, за невиконання умов Договору, сума заборгованості відповідача складає 16200,0грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору, “Замовник” несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок по оплаті послуг, наданих “Виконавцем”. За кожний день затримки платежу нараховується пеня в 0,1% від суми простроченого платежу.

Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем заборгованості за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1463,20грн., у т. ч. за період 06.06.2010р.-30.06.2010р. –701,80грн., 01.07.2010р.-16.08.2010р. –761,40грн. Розрахунок здійснено з урахуванням п. 6.2 договору в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд не погоджується з розміром пені заявленої позивачем до стягнення та вважає, що присудженню з відповідача підлягає пеня в розмірі 673,10 грн., у т. ч.

період 06.06.2010р.-30.06.2010р. –316,92грн., 01.07.2010р.-16.08.2010р. –356,18 грн., внаслідок наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний, тобто у розмірі, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

Згідно із Постановою НБУ від 10.08.2009р. №468, з 12 серпня 2009 року установлено облікову ставку в розмірі 10,25% річних.

Згідно із Постановою НБУ від 07.06.2010р. №259, з 8 червня 2010 року установлено облікову ставку в розмірі 9,5% річних.

Отже, за період з 06.06.2010р. по 30.06.2010р. (25 днів) розмір пені становить 316,92грн.

Згідно із Постановою НБУ від 07.07.2010р. №320, з 8 липня 2010 року установлено облікову ставку в розмірі 8,5 % річних.

Тому, за період з 01.07.2010р. по 16.08.2010р. (47 днів) розмір пені становить 356,18грн.

Також, умовами п.6.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати “Замовником” вартості послуг більш 20 календарних днів з моменту підписання Акта приймання-передачі наданих послуг, “Замовник” сплачує “Виконавцю” штраф у розмірі 50% від суми простроченого платежу.

На день розгляду справи, розрахований позивачем, відповідно до п.6.3 Договору, розмір штрафу становить 12100,0 грн. (24200 х 50 % = 12100) та не суперечить вимогам законодавства.

Таким чином, станом на 07.10.2010р., загальна сума заборгованості відповідача складає 28973,10 грн., з яких : 16200 грн. –сума основного боргу; 673,10 грн. –пені; 12100,0грн. –штрафу за прострочення платежу.

Доказів виконання умов договору від 01.05.2010р. №88, а саме документального підтвердження сплати грошових коштів у сумі 28973,10 грн., відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69014, м. Запоріжжя, вул. Дмитрова, 50; р/р 2600230634907 у філії відділення ПІБ м.Дніпропетровська, МФО 305437, ЄДРПОУ 32875438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Скат –2” (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129 –а, офіс 410; ЄДРПОУ 24903830) заборгованість за договором від 01.05.2010р. №88 у сумі 16200,0 грн.; 673,10 грн. пені; 12100,0 грн. штрафу; 288,70 грн. державного мита та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.10.2010р.