Рішення № 11796444, 30.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.10 Справа № 27/180/09

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя

про стягнення 124 375 грн. 78 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Білич Н.С., дов. № 135 від 13.05.2010 р.

Від відповідача: Дробишевський О.А., дов. б/н від 06.04.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 30.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя про стягнення 104 907, 61 грн. суми боргу за використану активну електричну енергію, 1 611 грн. 83 коп. суми боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 9 576 грн. 57коп. пені, 7 082грн. 69коп. інфляційних нарахувань, 1 197грн.08коп. три проценти річних.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2009 р. порушено провадження у справі № 27/180/09 та призначено судове засідання на 21.07.2009 р.

Ухвалою суду від 21.07.2009 р. провадження у справі № 27/180/09 зупинено.

Ухвалою суду від 23.11.2009 р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 07.12.2009 р.

Ухвалою суду від 23.11.2009 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 29.04.2010 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 29.06.2010 р.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 29.06.2010 р., на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено до 29.07.2010 р.

Ухвалою суду від 29.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду спору, розгляд справи було відкладено на 26.07.2010 р.

Ухвалою суду від 26.07.2010 р. розгляд справи продовжено за письмовою заявою сторін, згідно ч. 4 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 20.09.2010р.

Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 20.09.2010 р. розгляд справи № 27/180/09, призначений на 20.09.2010 р. об 11 –00 год. відкладався на 30.09.2010 р. об 11 –30 год., у зв’язку з хворобою судді Дроздової С.С.

30.09.2010 р. об 11 – 30 год. продовжено судовий розгляд справи № 27/180/09.

У судовому засіданні, відкритому 30.09.2010 р. оголошувалася перерва на 30.09.2010 р. до 16 –00 год.

30.09.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 30.09.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні 30.09.2010 р. Просить суд стягнути: 104 907, 61 грн. суму боргу за використану активну електричну енергію, 1 611, 83 грн. суму боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 9 576, 57 грн. пені; 7 082, 69 грн. інфляційних нарахувань; 1 197, 08 грн. три проценти річних.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Також відповідач, просить суд зупинити провадження у справі в порядку статті 79 ГПК України до вирішення справи № 22/141/08-21/156/10 та справи № 4/364д/09-12/39д/10.

Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.

Суд відхилив клопотання ВАТ “Запорізький арматурний завод” в порядку статті 79 ГПК України, як процесуально необґрунтоване, оскільки: згідно ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному випадку з’ясовувати: як пов’язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи.

По даній справі № 27/180/09 предмет позову –стягнення заборгованості, яка виникла у відповідача під час дії договору ще в лютому місяці 2008 року. Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявністю на той час чинного договору № 40 від 01.02.1993р., в якому передбачено обов’язок оплати спожитої електричної енергії. Договорні зобов’язання, які виникли під час дії договору № 40 в період з 01.02.93р. по 31.12.2009 р. повинні були виконуватись належним чином, зокрема в жовтні, листопаді та грудні 2008 р., що передбачено приписами ст. ст.509, 525,526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173,193 Господарського кодексу України. Згідно додатку № 2.2 до договору № 40, відповідачу встановлено 2 клас напруги, в 2008 році позивач виставляв рахунки на оплату спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до умов договору, ВАТ “Запорізький арматурний завод” в свою чергу відповідно до умов договору зобов’язаний був здійснити оплату спожитої електричної енергії, як споживач е/е 2 класу напруги.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 19.01.2010р. за № 226/17/17-10 Національної комісії регулювання електроенергетики України, за результатами перевірки було повідомлено як ВАТ “Запоріжжяобленерго” так і ВАТ “Запорізький арматурний завод”, що виставлення ВАТ “Запоріжжяобленерго” рахунків за спожиту електричну енергію ВАТ “ЗАЗ” за тарифами споживачів 2 класу напруги є повністю правомірними, а отже НКРЕ не вбачає у діях ВАТ “Запоріжжяобленерго” порушень законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов.

На думку суду, факт подачі ВАТ “Запорізький арматурний завод” декількох клопотань про зупинення провадження у справі, не може бути підставою для зупинення провадження у даній справі з розгляду стягнення боргу, оскільки жодним чином не перешкоджає і не впливає на розгляд справи № 27/180/09, обставини заявлених позовних вимог у справі № 27/180/09 можуть бути самостійно встановлені господарським судом під час її розгляду.

Клопотання відповідача ВАТ “Запорізький арматурний завод” спрямовано на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, 16.09.2010 р. відповідач надіслав на адресу суду письмове клопотання про припинення провадження у справі, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, обґрунтовуючи наступним: станом на 16 вересня 2010 р. сума позовних вимог в розмірі 124 375,78грн., яку ВАТ “Запоріжжяобленерго” вимагає від ВАТ “Запорізький арматурний завод” вважається погашеною шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ “Запорізький арматурний завод” один до одного.02.09.10р. відповідач у справі, керуючись ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України склало та направило на адресу ВАТ “Запоріжжяобленерго” заяву про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ “Запорізький арматурний завод” один до одного в сумі 124375,78грн., зокрема ВАТ “Запоріжжяобленерго” має вимоги до ВАТ “Запорізький арматурний завод” за договором № 40 по даній справі № 27/180/09 в сумі 124 375/78грн., ВАТ “Запорізький арматурний завод” має вимоги до ВАТ “Запоріжжяобленерго” за договором № 40 в сумі 150 567,08грн., як надлишкове отриману ВАТ “Запоріжжяобленерго” від ВАТ “Запорізький арматурний завод” грошову суму за фактично спожиту електричну енергію у вересні 2007р. у зв’язку з чим ВАТ “Запорізький арматурний завод” і вчинило зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 124 375,78грн. на підставі наведеної заяви від 02.09.10р. Наявність припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ВАТ “ЗАЗ” один до одного в сумі 124 375,78грн. на підставі заяви від 02.09.10р. є законною підставою вважати, що предмет спору по даній справі відсутній, оскільки після вчинення заяви від 02.09.10р. у ВАТ “Запоріжжяобленерго” відсутні вимоги до ВАТ “ЗАЗ” в сумі 124375,78грн. по даній справі.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання відповідача в порядку статті 80 п.1-1 ГПК України.

Суд відхилив клопотання відповідача щодо припинення провадження у справі, як процесуально необґрунтоване, оскільки обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України надана послуга повинна бути сплачена, по-перше, за умови вказівки в договорі на його від платність; по-друге, за умови закріплення в договорі розміру, строку і порядку оплати; по третє, в нормі йдеться про обов’язок оплатити вже надану послугу.

Отже, при відсутності спеціальних положень у договорі чи імперативних норм законодавства виконавець має право вимагати оплати послуги, посилаючись на те, що її безоплатність суперечить суті зобов’язання, що сформувалася внаслідок підприємницької практики і закріплена в звичаях ділового обороту.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 193 ч.7 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 01.02.1993 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»(постачальник електричної енергії) та ВАТ “Запорізький арматурний завод” (споживач), був укладений договір на користування електричною енергією № 40.

Відповідно до розділу 1 договору, позивач встановлює відповідачу договірну величину електричної енергії та дозволену до використання потужність, яка бере участь в максимальній завантаженості енергетичної системи в години максимуму лімітними повідомленнями. Лімітне повідомлення діє до отримання нового та є невід'ємною частиною цього договору.

До договору № 40 укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до договору № 40 від 01.02.1993р.

Згідно з п. 10 договору, даний договір укладений до 31.12.1993 р. і вступає в силу з дня підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно з розділом 1 додаткової угоди до договору від 01.03.2006 р. позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок відповідача, а відповідач сплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору в редакції угоди від 01.09.2002 р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р., відповідач зобов'язаний: оплачувати поставлену активну електроенергію та оплачувати перетікання реактивної електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період грошовими коштами, відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класом напруги, згідно з діючими у розрахунковий період тарифами та умовами даного договору.

Оплата використаної активної електроенергії, штрафних санкцій за перевищення договірних величин електроспоживання та потужності, здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальної організації, відкритий у уповноваженому банку.

Оплата за перетікання реактивної енергії, нарахована відповідачу пеня, суми збитків за порушення умов даного договору, перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно п. 3 додаткової угоди від 01.01.05 р. до договору, споживач зобов’язаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергії та послуги по компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.01.107 р. до договору, споживач зобов’язаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому постачальником електричної енергії.

Розділом 4 договору, в редакції угоди від 01.09.2002 р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р., сторони визначили, що розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються по діючим тарифам згідно із тарифними групами споживачів. Щомісячно до 14 годин другого робочого дня наступного за звітним місяцем (розрахунковий період), відповідач направляє свого представника у відділ збуту енергії для пред'явлення: рапорту про використану активну енергію із мереж позивача.

Відповідно до п. 4.3.2 договору, за підсумком розрахункового періоду відповідач оплачує рахунок або платіжну вимогу-доручення, яке направлене відповідачу позивачем. Сума платежу при заключному розрахунку визначається виходячи із тарифів на активну електроенергію та кількості використаної електроенергії відповідно відомостей наданого рапорту із врахуванням сум платежів які поступили від споживача. Оплата за перетікання реактивної енергії за підсумками розрахункового періоду здійснюється відповідачем грошовими коштами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляються позивачем (п. 4.4 договору).

Пунктом 4.5 договору, в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.09.2007р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р., визначено, що споживач зобов'язаний протягом 5 операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, яке йому направлялося постачальником. Датою отримання рахунків або платіжних вимог-доручень вважається: при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена у фінансовому чеку поштового відділення, який підтверджує відправлення, із врахуванням поштового пробігу документу (3 дні).

Згідно порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.98 р. № 1052 (в редакції Постанови НКРЕ України від 15.12.04 р. № 1217) всі споживачі електричної енергії поділені на два класи споживачів –на 1-й клас та 2-й клас.

Згідно п. 3.1 Порядку НКРЕ, до 1-го класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище.

Відповідно до п. 3.2 Порядку НКРЕ, до 2-го класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ.

Відповідно до додатку № 2.1 до договору, відповідачу встановлено 2 клас напруги.

Отже, в 2008 році позивач виставляв рахунки на оплату спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до умов договору, а відповідач в свою чергу відповідно до умов договору зобов'язаний був здійснити оплату спожитої електричної енергії, як споживач е/е 2 класу напруги.

Порушуючи умови договору, відповідач не здійснив оплату за спожиту електроенергію, а саме:

- у жовтні 2008 р. відповідачем спожито 31013 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 20 930,05 грн. Відповідно до Постанови НКРЕ від 23.09.2008 р. затверджено тариф на електроенергію, де передбачено, що тариф для споживачів електричної енергії другого класу в жовтні 2008 року складає 0,5624 грн/ кВт год. Після чого, на сплату вказаної суми, позивачем направлена 07.11.2008 р. платіжна вимога-доручення № 8810 від 07.11.2008 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив;

- у листопаді 2008 р. відповідачем спожито 61458 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 43 114,02 грн. Відповідно до Постанови НКРЕ від 23.10.2008 р. за №1239 затверджено тариф на електроенергію, де передбачено, що тариф для споживачів електричної енергії другого класу в листопаді 2008 року складає 0,5846 грн/кВтгод. Після чого, на сплату вказаної суми, позивачем направлена 07.11.2008 р. платіжна вимога-доручення № 9947 від 09.12.2008 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив;

- у грудні 2008 р. відповідачем спожито 58 250 кВт. год. активної електричної енергії на загальну суму 40 863,54 грн. Відповідно до Постанови НКРЕ від 21.11.2008 р. за №1315 затверджено тариф на електроенергію, де передбачено, що тариф для споживачів електричної енергії другого класу в грудня 2008 року складає 0,5846 грн/кВтгод. Після чого, на сплату вказаної суми, позивачем направлена 16.01.2009 р. платіжна вимога-доручення № 11002 від 16.01.2009 р., але вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив.

За таких обставин, загальна сума боргу за спожиту активну електроенергію складає 104907 грн. 61 коп.

Крім того, у жовтні 2008 року відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергії, виникла заборгованість на суму 861,61 грн.

На підставі додатка № 3 до договору та у відповідності до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року за №19 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. № 93/6381, позивачем було нараховано та виставлено на оплату платіжну вимогу-доручення № 9257 від 13.11.2008 р. на суму 861,61 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення відповідачем не оплачено.

У листопаді 2008 року відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 413,08 грн. На підставі додатка № 3 до договору та у відповідності до Методики позивачем було нараховано та виставлено на оплату платіжну вимогу-доручення № 10215 від 11.12.2008 р. на суму 413,08 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення відповідачем не оплачено.

У грудні 2008 року відповідачем, відповідно до акту про об'єм перетікання реактивної електроенергію, виникла заборгованість на суму 337,14 грн. На підставі додатка № 3 до договору та у відповідності до Методики позивачем було нараховано та виставлено на оплату вимогу-доручення № 11187 від 21.01.2009 р. на суму 337,14 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення відповідачем не оплачено.

Таким чином, загальна сума боргу за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії складала 1611 грн. 83 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Згідно з ст.27 цього Закону порушення правил користування енергією є правопорушенням, яке тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Позивач у жовтні, листопаді та грудні виконав умови договору у повному обсязі та належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив на її оплату відповідні платіжні вимоги-доручення.

Відповідач умови договору виконав не належним чином, послуги надані позивачем отримав, виставлені рахунки на спожиту активну електроенергію не оплатив, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 104907 грн. 61 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію та 1611 грн. грн. 83 коп. боргу за наданні послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 4.7 договору (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.09.20007р. про внесення змін у договір № 40 від 01.02.1993 р.), сторони визначили, що при недодержанні строків сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електричну енергію та за надання послуг по компенсації перетікання реактивної електричної енергії, споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті у розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочки (не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені) по день фактичної сплати.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За недотримання термінів оплати за договором було нараховано пеню за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.11.2008 р. по 13.05.2009 р. в сумі 9 418,93 грн. та за прострочення платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.11.2008 р. по 13.05.2009 р. в сумі 157,64 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано інфляційні нарахування за весь час прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.11.2008 р. по 30.04.2009 р. в сумі 6 960,97 грн. та за прострочку платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.11.2008 р. по 30.04.2009 р. в сумі 121,72 грн., що у сумі складає 7082 грн. 69 коп.

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України, споживачу нараховано 3 % річних за прострочення оплати за активну електричну енергію в період з 18.11.08 р. по 13.05.2009 р. в сумі 1 177,38 грн. та за прострочку платежу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в період з 25.11.2008 р. по 13.05.2009 р. в сумі 19,70 грн., що у сумі складає 1197 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано належних доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Правом на захист своїх інтересів відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя правомірно звернулося до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33,44,49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", м. Запоріжжя (69093 м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва,158а код ЄДРПОУ 14309190 р/р 26003976712675 в філії ЗАТ ПУМБ м. Запоріжжя МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096 м. Запоріжжя вул. Каховська,26 код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в філії ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957 104 907 (сто чотири тисячі дев'ятсот сім) грн.61 коп. основного боргу за використану активну електричну енергію. Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", м. Запоріжжя (69093 м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва,158а код ЄДРПОУ 14309190 р/р 26003976712675 в філії ЗАТ ПУМБ м. Запоріжжя МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096 м. Запоріжжя вул. Каховська,26 код ЄДРПОУ 00130926 п/р - для сплати пені, три проценти річних, інфляційних нарахувань та інші № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії, МФВ 320627 суму боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять)грн.83коп.; пеня у розмірі 9 576 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість)грн.57коп.; інфляційних нарахувань 7 082 (сім тисяч вісімдесят дві)грн. 69коп.; три проценти річних 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім)грн.08коп.; 1 243 (одна тисяча двісті сорок три)грн. 76коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 05.10.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова