Рішення № 11796211, 11.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.10 Справа № 13/92/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Локомотив Комплект”, м. Полтава

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Ріст”, м. Вільнянськ Запорізької області

про стягнення 138 798,86 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Не з’явися Від відповідача: Не з’явися Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю “Локомотив Комплект” до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Ріст” про стягнення 138 798,86грн. Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просив стягнути з відповідача 138798,86 грн. заборгованості, а також судові витрати, у тому числі витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн. та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1400,00 грн. Представник позивача у судове засідання відкрите 11.08.2010р. не з’явився. Про час та місце судового засідання був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило. Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що суму основного боргу повністю у розмірі 108092,08 грн. сплачено позивачу 03.03.2010р. до порушення провадження у справі. Відповідач не заперечує проти пені в розмірі, встановленому договором, а саме –910,63 грн., що сплачені 26.04.2010 року на рахунок позивача. Заперечив проти стягнення судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката, так як вважає, що спір не відноситься до категорії складних, а підготовка матеріалів позовної заяви не зайняла багато часу та матеріальних витрат. Просив у задоволенні позову відмовити.          Його представник у судове засідання відкрите 11.08.2010р. не з’явився. Про час та місце судового засідання був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило. Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представників позивача та відповідача, суд розглянувши матеріали справи, В С Т А Н О В И В : 12.05.2009 р. між ТОВ “Локомотив Комплект” та ТОВ НВП “Ріст” укладено договір поставки № ОК - 02 на суму 207856,08 грн. поставку товару найменування, асортимент і кількість якого визначено в Сертифікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору. ТОВ «Локомотив Комплект»свої зобов’язання, згідно укладеного договору, виконано. Позивачем до стягнення заявлено суму основного боргу у розмірі 108092,08 грн. В той же час, судом встановлено, що відповідачем 03.03.2010р. до порушення провадження у справі сплачено основний борг у повному обсязі що підтверджується платіжним дорученням №818 від 03.03.2010р. на суму 108092,08 грн. (копію залучено до матеріалів справи). За таких обставин, суд вважає, що у задоволені позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 108092,08 грн. у задоволені позову слід відмовити

Крім того, судом встановлено, що за протоколом розбіжностей до договору від 12.05.2009 року №ОК - 02, укладеним між ТОВ “Локомотив Комплект” та ТОВ НВП “Ріст”, передбачається обов’язок Покупця, а саме ТОВ НВП «Ріст»провести розрахунки за поставку продукції в розмірі 50% передоплатою за кожну партію поставки і залишкові 50% протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки продукції. За порушення термінів оплати передбачено нарахування пені та штрафу у розмірі 10 % від вартості неоплаченого в строк товару.

Розмір штрафу від вартості неоплаченого своєчасно товару складає 10809,21 грн. В цій частині позову, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно нарахованої позивачем пені у розмірі 13823,94 грн. суд зазначає, що в своїй позовній заяві позивач при визначені пені за Договором застосовує подвійну облікову ставку НБУ посилаючись на п.6.2. Договору.

Статтями 1 та 2.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 29.04.1994 №02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає.

За таких обставин у стягнені пені суд вважає слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розмір інфляційних втрат за період з липня 2009р. по січень 2010р. складає 6073,63 грн. В цій частині позову, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення судові витрати по оплаті послуг адвоката.

З цього питання суд вважає за необхідне зазначити, що в п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" наголошується на тому, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Доказів в обґрунтування розумності витрат на оплату послуг адвоката позивачем до суду не надано.

Відповідно до п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002р. № 01-8/155, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн. В іншій частині зазначених витрат у задоволені відмовити.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення штрафу у розмірі 10809,21 грн., інфляційних витрат у розмірі 6073,63 грн., судових витрат на послуги адвоката у розмірі 1000,00 грн. В іншій частині позову у задоволені відмовити.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Ріст” (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Червоноармійська, 5, код ЄДРПОУ 25221038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Локомотив Комплект” (36038, м. Полтава, вул. Шевченко, 126/2 кв. 4, код ЄДРПОУ 34962587) штраф у розмірі 10809 (десять тисяч вісімсот дев’ять) грн. 21 коп., інфляційних витрат у розмірі 6073 (шість тисяч сімдесят три) грн. 63 коп., судових витрат на послуги адвоката у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн. 83 коп. та 28 (двадцять вісім) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині у задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 11.08.2010р.

Суддя                    В.Г. Серкіз