УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "07" жовтня 2010 р.Справа № 17/972
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін
від позивача Рубцов О.В., довіреність №14/20-39-10 від 13.01.2010р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)
до Приватного підприємства "Терези 5" (с.Гірки Новоград-Волинський район Житомирська область)
про стягнення 51550,45грн.
Позивачем пред'явлена вимога про стягнення на його користь з відповідача 51550,45грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором фінансового лізингу №6-09-578бфл/852 від 12.10.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2010р. подав суду заяву про виправлення описки, в якій просить суд рахувати поданим до розгляду стягнення боргу з відповідача 1550,45грн., з яких: 1531,53грн. заборгованості, 18,92грн. пені.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні 07.10.2010р. повідомив суд про сплату відповідачем заборгованості в сумі 1531,53грн. в підтвердження чого подав копію банківської виписки.
Представник відповідача в судове засідання 07.10.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
12.10.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - лізингодавець (позивач у справі) та Приватним підприємством "Терези 5" - лізингоодержувач (відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу №6-09-578бфл/852, а також додатки до нього (а.с. 9-14,16).
Згідно п.1 договору фінансового лізингу №6-09-578бфл/852 від 12.10.2009р. позивач передає відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.
Додатком №1 до договору фінансового лізингу №6-09-578бфл/852 від 12.10.2009р. (а.с. 13) встановлено найменування предмету лізингу - універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20, кількість 1 одиниці, назва постачальника - ТОВ НВП "БілоцерківМАЗ", вартість предмету лізингу разом з ПДВ становить 96450,00грн.
01.12.2009р. між сторонами по справі був укладений додатковий договір №1/1104 до договору від 12.10.2009р. №6-09-578бфл/852 (а.с. 15).
Пунктом 1 додаткового договору №1/1104 до договору від 12.10.2009р. №6-09-578бфл/852 сторони передбачили, що у зв'язку із зміною ціни на техніку, вказану в додатку №1 до договору фінансового лізингу від 12.10.2009р. №6-09-578бфл/852, встановили найменування предмету лізингу - універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20, кількість 1 одиниці, назва постачальника - ТОВ НВП "БілоцерківМАЗ", вартість предмету лізингу разом з ПДВ становить 106080,00грн.
На виконання вищезазначених договорів відповідачу було передано вищезазначену техніку, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки за №8 від 17.12.2009р. (а.с. 17).
Згідно ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
В пункті 4.1 договору фінансового лізингу №6-09-578бфл/852 від 12.10.2009р. сторони погодили, що з моменту підписання акту відповідач за користування останнім сплачує позивачу чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.
Пунктом 4.2 договору фінансового лізингу №6-09-578бфл/852 від 12.10.2009р. сторони встановили, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".
Згідно додатку №2.1 до договору фінансового лізингу "Графік сплати лізингових платежів" (а.с.16) погодженого сторонами, відповідач зобов'язався здійснити лізингові платежі в загальній сумі 106080,00грн., а саме:
- 1 платіж 17.12.2009р. - 7956,00грн.;
- 2 платіж 17.03.2010р. - 7956,00грн.;
- 3 платіж 17.06.2010р. - 7956,00грн.;
- 4 платіж 17.09.2010р. - 7956,00грн.;
- 5 платіж 17.12.2010р. - 7956,00грн.;
- 6 платіж - 7956,00грн.;
- 7 платіж - 7956,00грн.;
- 8 платіж - 7956,00грн.;
- 9 платіж - 7956,00грн.;
- 10 платіж - 7956,00грн.;
- 11 платіж - 7956,00грн.;
- 12 платіж - 7956,00грн.
Відповідач свої зобов'язання по вищезазначеному договору виконав частково, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову утворилась заборгованість в сумі 1531,53грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2010р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 23.07.2010р. за вх. №1473), відповідач перерахував позивачу 1531,53грн. боргу, що підтверджується банківською випискою (а.с. 33,34).
Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Згідно з приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п.7.1 договору фінансового лізингу №6-09-578бфл/852 від 12.10.2009р., за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 4) за період з 18.06.2010р. по 09.07.2010р. складає 18,92грн.
Разом з тим, позивач невірно провів розрахунок пені за період з 18.06.2010р. по 09.07.2010р. (включно) застосувавши подвійну облікову ставку НБУ в розмірі 20,5%.
Відповідно до п. 1 Постанови Національного банку України від 07.06.2010р. №259, Правлінням Національного банку України було установлено з 8 червня 2010 року облікову ставку в розмірі 9,5% річних.
Згідно п. 1 Постанови Національного банку України від 07.07.2010р. №320, Правлінням Національного банку України було установлено з 8 липня 2010 року облікову ставку в розмірі 8,5% річних.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 18.06.2010р. по 09.07.2010р. (включно):
- за період з 18.06.2010р. по 07.07.2010р. (1531,53 (сума боргу) х 19% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 х 20 (кількість прострочених днів ) = 15,94грн.;
- за період з 08.07.2010р. по 09.07.2010р. (1531,53 х 17% : 365 х 2) = 1,43грн.
Таким чином, загальна сума пені за період з 18.06.2010р. по 09.07.2010р. (включно) складає 17,37грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов не оспорив.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 17,37грн. пені. В частині стягнення 1531,53грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 1,55грн. пені в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам.
На підставі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 80 п. 1.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Терези 5", 11763, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Гірки, вул. Жука, 57, ідентифікаційний код 33621971 на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01023, м.Київ, вул. Мечникова, 16-а, ідентифікаційний код 30401456 - 17,37грн. пені, 101,90грн. витрат по сплаті державного мита, 235,76грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1531,53грн. заборгованості.
4. В частині стягнення 1,55грн. пені в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяШніт А.В.
1 - в справу; 2,3-сторонам.
Судове рішення № 11795477, Господарський суд Житомирської області було прийнято 07.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 17/972. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: